1.6. Значення наукових дисциплін при методологічному дослідженні в туризмі

Філософія. Велике значення для наукового дослідження туризму має філософія, яка, узагальнюючи досягнення різних наук і практики людства, виробила свій метод пізнання - діалектику. Цей метод відрізняється від методів вивчення конкретних наук тим, що дає ключ до розуміння всіх без винятку областей природи.

Філософія орієнтує фахівців на дослідження об'єктивних процесів, закономірностей в їх безперервному розвитку. Виступаючи в якості діалектичної логіки, філософія формує закони і категорії мислення як відображення істотних зв'язків і процесів реального світу, визначає логічний лад розумового процесу у вирішенні теоретичних і практичних проблем туризму.

Філософія дозволяє фахівцям розуміти загальні закони розвитку природи. Закони діалектики стосовно дослідження туризму лежать в основі методів пізнання соціальних явищ у туризмі.

Методологічна функція філософії в туризмі полягає в розгляді певної системи принципів і правил пізнавальної діяльності людей.

Історія. Для дослідження туристичної діяльності велике значення має історія, розуміння якої відкриває шлях до вивчення туризму як соціального феномена, породженого суспільно-економічними відносинами, заснованими на приватній власності. Історичний підхід до дослідження туристичної діяльності дозволяє з'ясувати роль окремих особистостей у розвитку туризму, взаємодію матеріальних і духовних сил, об'єктивних і суб'єктивних факторів в туризмі, і тим самим обґрунтувати шляхи практичної діяльності фахівців щодо вдосконалення економічної складової як окремого туристичного підприємства, і туристичної галузі в цілому .

Педагогіка. Місце і роль педагогіки в туризмі зумовлені тим, що туристична діяльність, основу якої складають походи, подорожі та відпочинок, ознайомлення з визначними пам'ятками, є спеціальною організаційною діяльністю, що спирається на особливі знання і вміння.

Педагог повинен не тільки давати знання про туризм, а й формувати потребу в них.

Педагогічні методи в туризмі відрізняються характерними особливостями. Наприклад, екскурсовод впливає на туристів словом або показом, спостерігаючи за результатами свого впливу. У туристичній діяльності можна застосовувати лінійне порівняння, коли одна і та ж трупа екскурсантів порівнюється сама з собою в різних інтервалах часу, або паралельне порівняння, коли порівнюються дві діючі групи. З інших методів найчастіше використовується опитування (анкетування), демонстрація вміння.

Соціологія. Методологічною основою соціології є твердження того, що рушійною силою розвитку суспільства є його прагнення до досягнення мети. Соціологія вивчає туризм з точки зору суспільного явища, як вид соціально- культурної діяльності, його роль у формуванні здорових і активних людей.

Соціологічні дослідження аналізу проблем та складності вирішуваних завдань можна підрозділити: на розвідувальні, коли на прикладі малих груп вирішуються нескладні дослідницькі завдання за спрощеними програмами та інструментарію (використання анкет, бланків інтерв'ю, спостереження); описові - отримання цілісної характеристики досліджуваного процесу, коли для проведення досліджень потрібні значні ресурсні витрати; аналітичні, коли при дослідженні певного процесу виявляються його структурні компоненти та чинники, стан, масштаби та інші характеристики.

Інформатика. Інформатика як специфічна сфера діяльності в системі туризму включає в себе такі методи дослідження, як:

• реєстрація та вивчення туристських процедур;

• класифікація, типізація і стандартизація процесів туризму різних країн;

• створення та впровадження в практику інформаційних технологій;

• систематизація інформаційних кодів;

• створення інформаційних технологій у проектуванні та забезпеченні туристських і оздоровчих послуг з використанням теле-, радіо-, супутникового, стільникового та мобільного зв'язку;

• комп'ютерне моделювання окремих компонентів системи туризму;

• створення координат для бази даних всіх об'єктів туризму.

Вітчизняними і зарубіжними вченими сформульовано ряд законів інформатики: збереження інформації; інформаційна рівновага; постійна зміна інформації; інформаційна єдність; симметрізація і десимметрізація інформаційних процесів і технологій в мікро- і макросвіті та ін. Наприклад, закон збереження інформації є невід'ємною частиною життєдіяльності туристських структур, які мають різну ступінь активності.

Найбільш активними є міжнародні туроператори, державні та регіональні туристські організації, навчальні та науково-дослідні заклади, що готують фахівців у даній сфері діяльності. Їх інформаційна компетенція поширюється на всі нижчі рівні: туристичні агентства, туристичні підприємства, готельно-ресторанні комплекси, страхові компанії, компанії, що займаються перевезеннями туристів, оздоровчі центри, паспортно-візові та митні структури, служби безпеки, споживачів послуг.

Систематологія. Систематологія як наука про управління охоплює туристську діяльність, в якій важливими проблемами є:

• дослідження керуючої і керованої систем;

• вивчення форм і методів керуючих впливів;

• теоретичний аналіз самого процесу управління;

• дослідження організації управлінської праці.

Завдання, які вирішуються в даній сфері діяльності, включають: розробку теоретичних проблем і практичних питань управління; допомогу практикам - на теоретичній основі знаходити шляхи і способи успішного вирішення завдань управління; вироблення рекомендацій щодо вдосконалення системи управління; вивчення і розробку шляхів комплексного застосування форм і методів впливу на персонал.

Функції управління в туризмі класифікують:

• за регулюванням їх норм - правові та моральні;

• за змістом - політичні, економічні, соціальні, культурні (туризм - це духовно-моральне здоров'я народу);

• за територіальним критерієм - федеральні, регіональні, місцеві;

• за часом дії - безстрокові та строкові;

• за положенням учасників у системі управління - відносини субординації (вертикальні) та погодження (горизонтальні);

• за сферою поширення - внутрішні, складаються всередині даної системи управління, і зовнішні, що складаються між різними системами управління.

У туристичній практиці застосовуються моделі корпоративного управління: англо-американська, німецька, японська, підприємницька, характерна для країн з перехідною економікою.

Кожна з перерахованих функцій відрізняється наступними особливостями: системою соціальних цінностей, роллю трудових колективів, способами фінансування, інформаційної асиметрією, інвестуванням, вартістю капіталу, основною економічною одиницею, типом інновації, оплатою керуючих, структурою акціонерного капіталу.

Метрологія. Метрологія - наука про вимірювання, методи досягнення їхньої єдності і точності.

Виміри, результати яких виражені в узаконених одиницях, а похибки відомі із заданою ймовірністю, називаються єдністю вимірювань. Єдність вимірювань необхідна для того, щоб можна було зіставити результати вимірювань, виконаних в різних місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів вимірювань.

Метрологія має велике значення в підвищенні ефективності виробництва, технічного рівня і якості продукції для туристичного бізнесу. Для систематичного забезпечення і поліпшення якості турпродукту і послуг необхідно проводити контроль на всіх етапах виробничого циклу. Щоб продукт чи послуги задовольняли потреби клієнтів, треба здійснювати проектування і розробку відповідно до стандарту. У цій важливій справі необхідно здійснювати підбір професіоналів або навчати цьому персонал.

Кваліметрія. Кваліметрія - галузь науки, яка об'єднує кількісні методи оцінки якості туристичного продукту і послуг, сприяє вибору методів визначення показників якості та їх оптимізації. Маючи кошти і методи вимірювання та оцінювання, кваліметрія допомагає вивченню загальнотеоретичних проблем туризму (загальна кваліметрія), конструюванню моделі та алгоритму оцінки формування туристичного продукту (спеціальна кваліметрія), формуванню ціноутворення туристичного продукту (предметна кваліметрія).

За допомогою кваліметрії в туристичній діяльності можна отримати уявлення про теорії кількісних методів оцінки, оцінити якість послуг як продукту праці персоналу, що є комплексним показником якості, так і виявити кількість невимірних послуг, застосувати позаекономічні методи оцінювання.

Кваліметрія дозволяє визначити якість туристичного продукту в його взаємодії зі споживною вартістю (економічний статус), спрямованість туристичного продукту на комплексну оцінку економічних і технічних властивостей і процесів (техніко-економічний статус), методологічні та загальнонаукові функції категорії якості туристичного продукту (загальнонауковий статус), соціально культурну цінність туристичного продукту в суспільно-економічних відносинах (систематичний статус).

Кількісна оцінка якості туристичного продукту необхідна для прийняття обґрунтованих рішень на всіх стадіях його життєвого циклу: від маркетингових досліджень до прийняття рішення про зняття з виробництва. Кваліметрія якості дозволяє визначити конкурентоспроможність, встановити взаємозв'язок якості і ціни, зробити аналіз якості процесів виробництва, визначити шляхи вдосконалення туристичного продукту та скорочення витрат.

Статистика. Туризм є об'єктом статистичного дослідження. Статистичне дослідження в туризмі є науково організованим процесом отримання первинної статистичної інформації або планомірного збору даних про досліджувані явища суспільного життя.

Статистична звітність в туризмі забезпечує використання даних державної статистики і необхідна для прийняття обґрунтованих управлінських рішень зацікавленими користувачами, порівнянності показників відповідно до вітчизняної та міжнародної статистичної методології.

Класифікація статистики в туризмі є засобом узагальнення статистичної інформації, основою статистичного аналізу та використання систем показників, необхідна для утворення груп одиниць досліджуваної сукупності за певними ознаками, що дозволяє: виділяти соціально-економічні типи, класи, групи явищ; вивчати внутрішню структуру досліджуваної сукупності; встановлювати зв'язки між ознаками явищ. Наприклад, класифікація соціально-економічних характеристик відвідувачів включає в себе моделі поведінки туристів, їх потреби і витрати в залежності від віку, освіти, доходів, суспільного становища.

Типізація засобів розміщення туристів відображає такі поняття, як види, групи, підгрупи. До видів відносяться колективні та індивідуальні засоби розміщення; до груп - спеціалізовані та індивідуальні засоби розміщення; до підгруп - готелі, мотелі, пансіонати, санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, квартири і котеджі.

Статистика в туризмі використовується, наприклад, у тих випадках, коли треба визначити такий параметр, як в'їзне споживання туристами (послуги на розміщення, харчування та напої, послуги туристичних агентств і туроператорів, послуги туристських гідів, послуги підприємств культури, організація відпочинку та розваг). Досліджуються також і інші специфічні напрямки, характерні для конкретного регіону, туристичної компанії, готельного комплексу, туроператора.

Логістика. Управлінський процес у забезпеченні туристських заходів протікає при дотриманні правил логістики. Наприклад, забезпечення інвентарем, обладнанням, харчуванням та проживанням туристів, а також перевезення їх на об'єкти, продаж авіаквитків, страхування, оформлення міжнародного ваучера, бронювання місць у готелях та інші заходи здійснюються з урахуванням принципів і методів логістики, що представляють собою логістичну систему.

Логістична система в туристичному бізнесі - це досить складна організаційно завершена економічна система, що складається з взаємопов'язаних в єдиному процесі управління елементів ланок, сукупність яких, межі і завдань функціонування об'єднані внутрішніми і зовнішніми цілями. На практиці склалися і функціонують логістичні (відкриті) і командно-адміністративні (закриті) системи, збагачуванні господарською практикою.

У туризмі при взаємодії виробництва і збуту туристичного продукту використовується програмно-функціональний модуль, який включає в себе: оперативний аналіз кон'юнктури попиту; розробку і реалізацію варіантів моделі оперативного планування та організації перевезень туристів при оптимізації вибору транспортного засобу; організацію та управління функціонуванням прийому й проведення туристів; організацію обліку та аналізу стану безпеки туристів; оперативне планування і управління подачею і завантаженням транспорту при прийманні та відправленні туристів.