Завдання
При ізолюванні "летких" отрут колбу з біологічним матеріалом замість водяної бані нагрівали на сітці. До яких наслідків це може призвести?
При дистиляції з водяною парою горілку під водяною банею було виключено. Що може статися у цій ситуації?
При збиранні першого дистиляту було взято порожню колбу. Яку речовину можна тратити і чому?
При виконанні реакції з лужним розчином резорцину утворилося рожеве забарвлення. Які "леткі" отрути будете визначати при подальшому дослідженні?
При додаванні до досліджуваного дистиляту розчинів їдкого натру, аніліну і подальшому нагріванні суміші відчувався неприємний запах. Що слід робити надалі із сумішшю у пробірці?
Реакція дистиляту з реактивом Феяінга позитивна. Які "леткі" спрути можуть реагувати із зазначеним реактивом?
Загальні реакції на галогенпохідні "леткі" отрути позитивні. Як в цьому випадку довести присутність хлоралгідрату?
При виконанні реакції етерифікації із саліциловою кислотою відчувався специфічний запах. Які речовини з групи "летких" отрут утворюють пахучі ефіри із саліциловою кислотою?
128. Досліджуваній дистилят в кислому середовищі з фуксинсірчастою кислотою утворював фіолетове забарвлення. Чи можливе виявлення метанолу в такому випадку? Яка допоміжна підготовка дистиляту необхідна для дослідження метанолу? Якими допоміжними реакціями доказується присутність метанолу?
У сечі та крові знайдено етанол. Чи обов'язково виконувати кількісне визначення на алкоголь і чому?
В дистиляті знайдено етанол. Чи має судово-хімічне значення реакція утворення метилсаліцилату на метанол в цих умовах?
При проведенні реакції на формальдегід з фуксинсірчастою кислотою дистилят забарвився у синьо-фіолетовий колір через 1 годину. Чи можливо зробити висновок про визначення формальдегіду в пробі?
В дистиляті знайдено формальдегід та ацетон. Чи можливо застосувати йодометричний метод для кількісного визначення формальдегіду? Запишіть рівняння реакцій.
Як необхідно обробити дистилят, перш ніж приступити до дослідження на фенол та ізоаміловий спирт? ,
Визначте фенол в дистиляті в присутності саліцилової кислоти.
Визначте фенол в дистиляті в присутності оцтової кислоти.
Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації Питання
Загальна характеристика групи речовин. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених в розробку методів виділення та аналізу "металічних "отрут. Теоретичне обгрунтування необхідності мінералізації органічних речовин при дослідженні на "металічні "отрути.
Методи мінералізації органічних речовин. Відбирання і підготовка проб біологічного матеріалу для мінералізації. Сухе озолення і сплавлення органічних речовин.
Окислювачі, які застосовуються для мінералізації біологічного матеріалу. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у застосуванні цих окислювачів.
Руйнування біологічного матеріалу різними кислотами та пергідролем. Переваги і недоліки цих методів.
Характеристика сучасних загальних та окремих методів мінералізації. Вибір методів в залежності від характеру об'єктів та досліджуваної "металічної" отрути Деякі питання теорії мінералізації.
Денітрація: поняття та застосування у хіміко-токсикологічномув аналізі.
Дробний метод і систематичний хід аналізу "металічних" отрут. Теоретичне обгрунтування. Правила рядів М.А. Тананаєва. Значення робіт А.Н. Крилової для введення дробного методу в токсикологічну хімію.
Маскування і демаскування іонів у дробному аналізі.
Реактиви, які використовуються у дробному аналізі.
Реакції, що застосовуються для виявлення і розділення катіонів.
Дослідження мінера лізатів.
Сполуки свинцю. Застосування і токсичність сполук свинцю. Дослідження осаду на наявність іонів свинцю. Виявлення іонів свинцю.
Ізолювання іонів свинцю з біологічного матеріалу. Методи кількісного визначення іонів свинцю.
Сполуки барію, які мають токсикологічне значення. Методи виявлення та кількісного визначення барію в біологічному матеріалі.
Сполуки марганцю. Дробний метод виявлення та кількісного визначення. Токсикологічне значення..
Сполуки хрому. Ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення.
Сполуки срібла Ізолювання з біологічного матеріалу, дробний метод аналізу, виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення..
Сполуки міді, які мають токсикологічне значення. Ізолювання з біологічного матеріалу та дробний метод виявлення. Кількісне визначення. Оцінка результатів аналізу.
Цинк. Особливості ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення.. Токсикологічне значення.
Сполуки бісмуту. Ізолювання та дробний метод виявлення., кількісне визначення. Оцінка результатів аналізу. Токсикологічне значення.
Талій. Ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення, метод виявлення та кількісного визначення. Токсикологічне значення. Антидоти.
Кадмій Ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення. Токсикологічне значення, метод виявлення та кількісного визначення. Токсикологічне значення. Антидоти.
Особливості виявлення арсену по методу Марша.
Сполуки стибію. Ізолювання з біологічного матеріалу, виявлення та кількісне визначення. Реакції різниці стибію та арсену
Неорганічні сполуки ртуті. Ізолювання з біологічного матеріалу, якісний та кількісний аналіз Хіміко-токсикологічне значення.
Органічні сполуки ртуті та їх хіміко-токсикологічний аналіз Токсикологічне значення.