Питання до контрольних робіт загальна частина
Предмет токсикологічної хімії, її завдання, зв'язок з іншими дисциплінами.
Основні розділи токсикологічної хімії, її значення.
Основні етапи розвитку токсикологічної хімії.
Визначення токсикологічної хімії як науки, її задачі.
Внесок українських вчених в розвиток токсикологічної хімії.
Речові докази в токсикологічній хімії.
Особливості хіміко-токсикологічного аналізу. Загальний та цілеспрямований хіміко-токсикологічний аналіз.
Галузі використання методів хіміко-токсикологічного аналізу.
На які групи поділяються токсичні речовини в хіміко-токси- кологічному аналізі?
Об'єкти хіміко-токсикологічного аналізу та засоби їх консервування.
У яких випадках проводиться консервування об’єктів судово-токсикологічного аналізу і які речовини застосовуються для цього?
Що таке ексгумація? Які об'єкти направляються для дослідження в судово-токсикологічні лабораторії після ексгумації?
Що таке попередні проби і яке їх значення для складання плану судово-токсикологічного аналізу?
Яке значення має рН вмісту шлунка та огляд зовнішніх ознак досліджуваних об'єктів для складання плану судово-токсикологічного аналізу?
Правила відбору, направлення та прийому об'єктів на судово-хімічну експертизу.
Значення судово-медичної експертизи при розслідуванні та профілактиці злочинів.
Методи хіміко-токсикологічного аналізу, їх класифікація та загальна характеристика.
На основі яких даних складають план судово-токсикологічного аналізу? Основні правила судово-токсикологічного аналізу.
Документація хіміко-токсикологічних експертиз.
Яка структура "Акта судово-токсикологічного дослідження" і "Висновку експерта" і ним різняться ці документи?
Які права і обов’язки експерта-токсиколога?
Коротка історія розвитку токсикологічної хімії, її засновники.
Організація судово-медичної та судово-хімічної експертизи в Україні.
Структура бюро судово-медичної експертизи.
Визначення понять "отруєння" і " отрута”. Класифікація отруєнь і отруг.
Токсикокінетика. Шляхи проникнення отрут в організм, транспортні механізми всмоктування у зв'язку з їх фізичними і хімічними властивостями.
Т оксикок і (і етика. Основні її розділи та значення.
Гострі отруєння-актуальна проблема сучасної медицини. Характер і причини отруєнь основні та додаткові фактори, які визначають розвиток отруєнь.
Всмоктування ,розподіл та шляхи виведення токсичних речовин в організмі людини чи тварини.
Шляхи проникнення органічних та неорганічних сполук в організм. Транспортні механізми.
Вплив природи, концентрації та шляхів всмоктування отрути на динаміку росту її концентрації в крові і розподілу в органах..
Класифікація отруйних речовин за методами ізолювання їх з біологічного матеріалу. Які сполуки називають чужорідними?
Роль клітинних мембран і рецепторів при отруєннях.
Зв'язування огруг з тканинами організму.
Фактори, які впливають на токсичність хімічних сполук.
Метаболізм отрут (перша і друга фази). Летальний синтез.
Залежність метаболізму отрут від видової, вікової, статевої чутливості, присутності інших ксенобіотиків та інших факторів.
Методи виділення отруйних речовин з біологічних та інших матеріалів. Способи очищення.
Детоксикація організму за допомогою антидотів.
Гниття біологічного матеріалу та основні реакції вторинного метаболізму.
Вплив процесів метаболізму на результати хіміко-токсикологїчного дослідження.
Правила відбору, направлення, прийому об'єктів на судово-хімічну експертизу. Порядок зберігання проб.
Особливості аналізу окремих об'єктів у залежності від їх природи, стану, хімічних властивостей отруйних речовин.
Методи детоксикації організму при гострих отруєннях.
Особливості судово-хімічної експертизи трупа у випадку смерті після проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії.
Розкладання трупів і можливість виявлення в них отрут.
Фактори, які впливають на токсичність хімічних сполук.
Основні стадії метаболізму токсичних речовин в організмі.
Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія і значення токсикологічної хімії в боротьбі з цими негативними явищами.
Наркоманія і медикаментозна залежність.
Значення огляду зовнішніх ознак досліджуваних об'єктів для складання плану судово-токсикологічного аналізу.
Які основні етапи хіміко-токсикологічного аналізу.
Основні вимоги до методів хіміко-токсикологічного аналізу.
Які реакції і методи застосовують для виявлення токсичних речовин,
виділених з біологічного матеріалу?
55.Попередні випробування біологічного матеріалу та їх значення для складання плану хіміко-токсикологічного дослідження.
56.3 якою метою використовують методи екстракції в хіміко-токсикологічному аналізі.
Вплив процесів гниття на отрути неорганічної і органічної структури.
Значення взаємної розчинності води в органічних розчинниках та органічних розчинників у воді при застосуванні методу екстракції в хіміко- токсикологічному аналізі, чому потрійне багаторазове екстрагування?
Які основні кількісні характеристики процесів екстракції?
Вплив pH середовища на екстракцію органічних кислот, основ та амфотерних сполук.
Вплив електролітів на екстракцію органічних кислот, основ та амфотерних сполук.
Загальна характеристика методів .які використовуються для виявлення та кількісного визначення отрут в хіміко-токсикологічному аналі- зі(хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, фармакологічні методи, їх порівняльна оцінка: чутливість, специфічність.
Мікрокрисгалоскопічний аналіз. Позитивні сторони і недоліки цього методу.
Метод міїфодифузії. Його суть.
65.Застосування хроматоірафічних методів у хіміїсо-токсикологічному аналізі (ТШХ, ГФХ).
ТІПХ-скринінг витяжок з біологічного матеріалу.
Методи абсорбційної спектроскопії у видимій, УФ та ІЧ-обласгях спектру та їх використання в хіміко-токсикологічному аналізі.
Виконання екстракційно-фотометричних методів у хіміко-токсикологічному аналізі.
Кольорові та осадові реакції, їх застосування у хіміко-токсикологічному аналізі..
Фармакологічні проби та їх значення для хіміко-токсикологічного аналізу.
Застосування ензим них методів у хіміїсо-токсикологічному аналізі.
72,Організація спеціалізованої допомоги при гострих отруєннях. Антидоти.
