- •1. Роль грошей у ринковій економіці.
- •2. Походження грошей.
- •3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу
- •4. Засіб обігу, нагромадження, світові гроші
- •5. Походження та види кретидтних грошей
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу
- •7. Вексель та його атрибути
- •8. Простий і переказний вексель
- •9. Індосамент і його види
- •10. Протест по векселю. Право регресу вимог
- •11. Цесія, її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем
- •13. Вексельний обіг в Укр. Казначейські і податкові векселя
- •14. Банкнота та її відмінності від векселя, казначейських білетів
- •15. Чек і особоливості його обігу. Чек в Україні
- •16. Кредитні картки
- •17. Класична кількісна теорія грошей
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії. Кембриджська версія
- •19. Кейнсіанське трактування кільк теорії. Монетаризм
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки і їх балансування
- •21. Суть закону кількості грошей. Монетизація ввп
- •22. Маса грошей. Базові гроші, грошові агрегати
- •23. Безготівковий обіг
- •24. Платіжні засоби та документооборот при безготівковому
- •25. Готівковий грошовий обіг
- •26. Фінансовий ринок
- •27. Пропозиція грошей
- •28. Грошова система
- •29. Біметалічні грош системи. Закон Грешема
- •30. Попит на гроші
- •31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями
- •32. Валютне регулювання
- •33. Процент за кредит. Норма проценту
- •34. Небанківські кредитні установи (парабанки)
- •35. Нбу і комерційні банки
- •36. Грошово-кредитна політика нбу
- •37. Типи і види грошових реформ
- •38. Грошова реформа в Україні 1996
- •39. Міжнародний валютний фонд (мвф), його функції
- •40. Світовий банк (св)
- •41. Паперові гроші
- •42. Кредит державний і міжнародний
- •43. Комерційний, банківський,споживчий кредит
- •44. Банківська система України. Банківське кредитування
- •45. Європейська валютна система (євс)
- •46. Ямайська валютна угода
- •47. Кредитна сиситема
- •48. Комерційний банк, його функції
- •49. Інвестиційні компанії та фонди
- •50. Кредитні спілки
- •51. Центральний банк (цб). Нбу
- •52. Бреттон-Вудська валютна система
- •53. Конвертованість валюти
- •54. Довірчі товариства, пенсійні,страхоі компанії
- •55. Валютне регулювання
- •56. Інфляція в Україні
- •57. Небанківські кредитні установи (парабанки)
- •58.Законодавчі основи функціонування векселів
4. Засіб обігу, нагромадження, світові гроші
Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр.
Засіб обігу – це функція, в якій Гр є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.Роль грошей тимчасова,виконавши свою ф-ію переходять від одного суб’екта до іншого .
Обмін товару йде за схемою Т-Г-Т. Участь грошей вносить зміну: виникає продаж (Т-Г) і купівля (Г-Т). При продажу (Т-Г) продавець отримує Гр, але може їх не відразу використати.
Розрив схеми має велике значення:
1) з’являється можливість затримувати Гр. і нагромаджувати варт. розширює цілі і розвиток вир-ва;
2) поширюються межі бартеру: товар може продатися не тільки продавцеві, але й тому, хто має в ньому потребу розвиток конкуренції товаровир-ків.
3) власник Гр може придержувати Гр, використати на ін. ринку - розширення ринк. відносин. В обігу завжди є певна маса Гр., які протистоять товарн. масі для реалізації. Залежність маси Гр в обігу і сумою товарн цін є економічним законом грошового обігу. До Гр. у функції обігу з боку ринку висуваються певні вимоги: портативність, однорідність в масі, швидке відтворення та ін.
Засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Сутність функції грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці грошового обігу товаровиробники накопичують і їх знаки у вигляді паперових та неповноцінних грошей.
Причина-протиріччя між якісною безмежністю та їх кількісною обмеженістю. Необхідність цієї ф-ї випливає із функції грошей "засіб обігу", де товарооборот Т-Г-Т розпадається на два акти Т-Г і Г-Т - продаж і купівлю. Тоді гроші стають не посередником в обміні, а стають метою продажу, виходять з обігу, стають самостійним засобом нагромадження і збереження вартості, перетворюються в скарб.
Призначення нагромадження грошей : збереження вартості, створення резерву платіжних засобів, розширення виробництва і одержання прибутку.
З розвитком товарного виробництва і товарного обігу функція нагромадження зазнає великих змін. Вони полягають у тому, що нагромадження грошей стає одним із моментів безперервної організації суспільного відтворення. Так, нагромадження грошей необхідно для закупівлі товарів сезонного характеру, видачі заробітної плати, придбання устаткування і т. ін. На відміну від простої форми нагромадження у вигляді збирання скарбів у розвинутому товарному виробництві гроші не виходять остаточно зі сфери обігу, не перетворюються в скарб, а на умовах терміновості, платності і повернення використовуються тими, хто має в них тимчасову потребу.
У той же час трансформація даної форми нагромадження не призводить до її повного зникнення. Утворення скарбів, або тезаврація, відбувається як на приватному рівні , так і на державному.
Позитивний вплив нагромадження Гр: обсяги нагромадження вийшли за межі видобутку благородних металів; нагромадження швидше капіталізовували через знецінення Гр знаків, розвиток банків, зріст позичкового капіталу, оборот індивід. капіталу.
В сучасний час існують такі форми накопичування:
готівкові форми – не втрачають дохід, якщо не розташувати на вкладах; але знецінюються під інфляцією.
накопичення на вкладах – дохід в вигляді депозитного %, але все залежить від ступеня стійкості банківської системи;
нагромадження у формі золота.
Гроші, що є засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни, виконують функцію світових грошей. У цій функції вони виступають як загальний купівельний, загальний платіжний засіб, як матеріалізація багатства взагалі. Функцію грошей як світових виконують повноцінні гроші.
Функціонування Гр обмежене їх нац. кордонами. При виході держ. на світ. ринок їм потрібні інші Гр. Світові гроші - комплексна функція що повторює всі функції властиві грошам на внутрішньому ринку. Якщо світ. гр використовуються для погашення боргів, то вони виконують ф-цію засобу платежу, для негайної купівлі товарів – функція купівельного засобу, але тут повинно бути попереднє нагромадження гр. Також св. гр функціонують як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки нац. ціни країн не задовольняють потреби світ. ринку, на ньому формується своя система цін.
В сучасних умовах світові гроші як платіжні та купівельні засоби, виступають в вигляді національних грошей певних країн тому що:
1) існує широкий світовий ринок із його суб’єктами, з їх кредитними і банківськими відносинами. Тут світові гроші функціонують миттєво, повноцінні гроші вже не потрібні.
2) економічний потенціал деяких країн досяг величезних розмірів. Гроші цих держав забезпечили довіру національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках.
3) співробітництво між державами регулює ек. гр. відносини, довіри до нац валюти ($), створюють нац. валюти (ЕКЮ, ЄВРО) Платежі по цим валютам будуть доти, поки суб’єкти ринку можуть купувати за них товари, не вимагаючи золота, поки є вільне конвертування валют. Тобто, ф-цію сучасних гр в умовах обігу повноцінних грошей виконують дорогоцінні метали в формі злитків або ж дорогоцінна монета, яка приймалася до платежу за вагою. В умовах обігу неповноцінних гр. функцію світових гр. виконують національні гр. ($-ще й як резервний фонд).
