3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу

Міра вартості — перша і головна функція грошей. Її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Гроші виконують функцію міри вартості всіх інших товарів, тому що вони мають свою власну вартість. Саме завдяки цьому вони можуть виражати вартість будь-якого іншого товару і саме ця властивість є важливою складовою їх ролі як загального еквівалента.

З розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу. З’являються кредитні гроші у вигляді банкнот, які деякий час стають певним віддзеркаленням товарних грошей (золота і срібла), бо вільно і в необмеженій кількості обмінюються на золото. Функція грошей як міри вартості при цьому дещо ускладнюється, але істотних змін ще немає. Останні стають реальністю тоді, коли представлення банкнотами товарної субстанції грошей припиняється. Цей процес збігається з остаточним припиненням обміну банкнот на золото та їх злиттям з нерозмінними на золото паперовими грошима, які не мають своєї вартості. Реалізація функції грошей як міри вартості передбачає певний механізм. Його першим важливим моментом є те, що цю функцію гроші виконують як ідеальні, тобто уявні гроші. Щоб визначити вартість товару, а для полегшення розуміння цього візьмемо гроші-товар, людина лише подумки зіставляє вартість товару з визначеною кількістю (а значить і вартістю) золота. Однак, це лише загальна схема, що відбиває сутнісний рівень реалізації даної функції грошей. Насправді ж визначення вартості товару (а формою її виявлення є ціна) окремим учасником обміну здійснюється суб’єктивно і приблизно на підставі мільйон разів повторюваних актів купівлі-продажу.

З функцією грошей як міри вартості, пов’язане поняття масштабу цін. Справа в тому, що золото, вимірюючи вартість товарів, виражає цю вартість різною кількістю металу. У практиці ж постійного обігу товарів з’являється необхідність якось зіставляти між собою ці різні кількості загального еквівалента. Найпростішою і найбільш зручною формою порівняння різних кількостей золота є вимірювання його якоюсь фіксованою ваговою одиницею. Такою одиницею може бути, наприклад, кілограм, фунт, злотник і т. п. Ці міри ваги з їх кратними одиницями, наприклад, кілограм, грам, міліграм тощо і являють собою масштаб цін. Як правило, масштаб цін установлюється державою і закріплюється нею в законодавчому порядку. Масштаб цін — це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця. За допомогою масштабу цін вирішується технічна проблема порівняння грошового металу. Масштаб цін у законодавчому порядку встановлюється державою, яка може його змінювати, тому що він не пов’язаний зі зміною вартості грошового товару (золота). Як би не змінювалася вартість золота, 1 грам завжди буде складати 1 тисячну частку кілограма.

Засіб платежу. Сутність функції грошей як засобу платежу полягає в тому, що покупець оплачує товар не в момент придбання товару, а через якийсь час. У цьому русі грошей, що здійснюється після руху товару, реалізується їх функція як засобу платежу. Вона тісно пов’язана з іншими функціями грошей і насамперед із їх функцією як міри вартості. У функції грошей як засобу платежу особливо чітко виявляється споживну вартість і вартість. Якщо перший представлений усією різноманітністю товарів, то другий — грошима, загальним еквівалентом, що виступає як реальне буття мінової вартості. Це особливо очевидно, коли ці гроші здійснюють свій самостійний рух як засіб платежу.