25. Готівковий грошовий обіг
Його суть полягає в тому, що обмінні операції супроводжуються рухом готівкових грошей. На відміну від безготівкового, він характеризується низкою негативних особливостей, а саме:
Готівково-грошовий обіг характеризується високими витратами щодо його організації. Це пов’язано з випуском (емісією) готівки, п транспортуванням, збереженням, заміною зношених купюр і т. ін.
На основі цієї форми організації грошового обігу складно забезпечити належний контроль з боку держави за грошовим оборотом.
Розрахунки між господарюючими суб’єктами у готівковій формі відкривають можливість для різних фінансових порушень, наприклад, для приховання прибутку, ухилення від податків і тощо.
Правове забезпечення готівкового грошового обігу довгий чаї визначалось »Порядком про ведення касових операцій у народному господарстві України» та інструкцією Національного банк; України »Про організацію роботи з готівковим оборотом установами банків України» від 13.10.1997 р. На зміну цим нормативним актам згодом була ухвалена Постанова Національного банку України від 19.02.2001 р. Це »Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні».
У ньому визначено порядок організації готівкових розрахунків, порядок здійснення обліку і контролю касових операцій і т. ін.
Порядок організації готівкових розрахунків поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків і підприємств поштового зв’язку) і фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без оформлення юридичної особи.
Він обмежує розміри таких розрахунків (на сьогодні це не більше 10 тисяч гривень протягом одного дня за одним, або кількома платіжними дорученнями), а також визначає перелік винятків із цього положення (розрахунки за електроенергію, добровільні пожертви, розрахунки з бюджетом тощо). В одному з розділів Положення визначаються й ті документи, що супроводжують розрахунки (прибуткові та витратні ордери, касові й товарні чеки і т. ін.), а також порядок обліку всіх первинних документів, які супроводжують видачу або надходження грошей, що здійснюється способом ведення касової книги підприємства.
Визначальним напрямком діяльності Національного банку України в організації готівкового грошового обігу є, посилення контролю за дотриманням господарюючими суб’єктами касової дисципліни, що забезпечується, наприклад, вимогою обов’язкового подання юридичними особами обліково-розрахункових документів, які підтверджують проведення готівкових платежів.
26. Фінансовий ринок
Фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару— грошей. Саме вони виступають на цьому ринку його об’єктом.
Субєкти: домашні господарства (населення) фірми. Перші — це головний власник тимчасово вільних коштів. Саме в них знаходиться основне джерело кредитних ресурсів. Фірми виступають переважно в іпостасі позичальників, бо саме їм необхідні гроші і перш за все для здійснення інвестиційної діяльності.
Особливістю фінансового ринку є й те, що на фінансовому ринку надзвичайно велику роль відіграють посередники. Саме вони забезпечують рух грошей і операції купівлі-продажу. Серед фінансових посередників можна назвати такі установи, як банки, страхові компанії, інвестиційні фонди і т. ін.
Головна функція фінансового ринку в тому, щоб акумулювати тимчасово вільні кошти і надавати їх на певних умовах тим, хто має в них потребу.
Обліковий ринок — це ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери, наприклад комерційні векселі.
Міжбанківський ринок — це ринок, на якому суб'єктами виступають банки, а суть операцій зводиться до того, що одні банки розміщують свої тимчасово вільні кошти, а інші їх отримують на умовах платності, терміновості і повернення.
Валютний ринок — це ринок, де здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.
Ринок капіталів включає два основних елементи: ринок сере-дньо- та довгострокових банківських кредитів і ринок цінних паперів.
Ринок капіталів — це та частина фінансового ринку, де здійснюються середньо- і довгострокові кредитні операції.
Ринок середньо- і довгострокових кредитів — це ринок, де фірми й установи запозичають кошти, як правило, необхідні для розширення виробництва, його модернізації,
Ринок грошей — це частина фінансового ринку, де здійснюються короткострокові кредитні операції.
Проблема рівноваги на грошовому ринку та фактори, які її визначають. Розвиток грошового механізму сприяв нагромадженню капіталів та здійсненню інвестицій, які забезпечують процес розширеного відтворення.
Дестабілізація грошової системи, розвиток інфляційних процесів починається з порушенням рівноваги на монетарному ринку, рівноваги між попитом і пропозицією грошей, мається на увазі ситуація Мs більше Мd. За відсутності такого порівняння будь-які твердження щодо перенасиченості грошової маси не будуть переконливими. З цієї причини на грошовому ринку виникає проблема грошової рівноваги, що вимагає від державних органів створити такий грошовий механізм, який приводив би в відповідність виробництво, споживання, нагромадження грошей та інвестиції. Принципово важливою функцією монетарного ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицію грошей за якої Мs = Мd.