77

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет

Ім. А. С. Макаренка

М.П. Москаленко

Фізіологія рослин . Частина і

курс лекцій для студентів природничих факультетів педагогічних інститутів та університетів

Суми

2003

УДК 581.121.633.11

Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського державного педагогічного університету ім. А.С Макаренка

Рецензенти:

завідувач кафедри ботаніки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, доцент, кандидат біологічних наук

Вакал А.П.

професор кафедри ботаніки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, кандидат біологічних наук Стеблянко М.І.

Москаленко М.П.

Фізіологія рослин. Частина І. Курс лекцій для студентів природничих факультетів педагогічних інститутів та університетів. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2003. - с.

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ І. Клітинна організація живих організмів 3

Клітина як рівень організації живого, клітинна теорія, методи вивчення клітини (3). Клітинні мембрани (6). Транспорт речовин в клітині(11). Осмотичні явища в клітині (13). Основні мембранні системи клітини (14). Органоїди, властиві рослинним клітинам (17). Мітоз (20). Мейоз(21). ДНК, генетичний код, синтез білку (23). Ферменти(26). Цитоплазма та її властивості (29). Питання до семінарських занять (30). Задачі (31).

Розділ ІІ. Мінеральне живлення рослин 31

Джерела надходження мінеральних речовин в екосистему (32). Закони Лібіха (33). Грунт як джерело мінеральних речовин (33). Поглинання мінеральних речовин та їх транспорт в рослині (34). Антагонізм іонів (36). Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на мінеральне живлення рослин (37). Ступені забезпеченості рослин мінеральними речовинами (39). Секрети, екскрети, рекрети (39). Фоліарне поглинання (40). Кругообіг азоту (40). Кругообіг фосфору (43). Коротка характеристика елементів мінерального живлення (44). Питання до семінарських занять (46). Задачі (47).

Розділ ІІІ. Ріст і розвиток рослин 48

Внутрішньоклітинні системи регуляції (50). Міжклітинні системи регуляції (51). Фітогормони (54). Організменні системи регуляції (59). Фотоперіодизм (63). Гормональний контроль цвітіння (64). Криві росту (66). Етапи онтогенезу вищих рослин (66). Фізіологічні основи стану спокою рослин (70). Рухи рослин (72). Питання до семінарських занять (74). Задачі (74). Перелік рекомендованої літератури (75).

ВСТУП

Існує декілька визначень фізіології рослин. Загалом вони подібні і відрізняються лише рівнем узагальнення основних понять.

Фізіологія рослин – це наука про процеси, що відбуваються в рослинному організмі, або фізіологія рослин – це наука, що вивчає як рослини функціонують, тобто як вони вбирають та перетворюють енергію, ростуть і розвиваються.

Таким чином, в центрі проблематики фізіології росли знаходяться явища, що забезпечують нормальну життєдіяльність рослинного організму.

Фізіологія рослин зародилася у 17-18 столітті як наука про живлення рослин. У класичних трудах італійського біолога М.Мальпігі “Анатомія рослин”(1679 р) та англійського ботаніка і лікаря С.Гейлса “Статика рослин” (1727 р), поряд з описом структури рослинних тканин та органів викладено результати декількох дослідів фізіологічного змісту, які доводять існування висхідного та низхідного токів води та поживних речовин у рослин. Ними також було висловлено думку про існування повітряного живлення рослин.

У 1772-1782 рр Прістлі, Інгенхауз та Сенебьє, доповнюючи один одного, відкрили явище фотосинтезу.

Сенебьє у 1800 р. вперше запропонував термін “фізіологія рослин” і сформулював основні завдання, предмет досліджень та методи фізіології рослин.

У 19 сторіччі остаточно визначились основні розділи сучасної фізіології рослин: фотосинтез, дихання, водний режим, мінеральне живлення, ріст та розвиток, транспорт речовин, рух, стійкість.

У першій половині 20 сторіччя бурхливий розвиток набула фізіологія рослинної клітини, експериментальна морфологія та екологічна фізіологія рослин.

Наприкінці 20 сторіччя фізіологія рослин вступає в період синтезу знань біохімії, молекулярної біології, біофізики та біологічного моделювання. Підвищується інтерес до вивчення систем регуляції та механізмів, що забезпечують цілісність рослинного організму. Прискорюються дослідження механізмів реалізації спадкової інформації, ролі мембран в системах регуляції, механізму дії фітогормонів та електрофізіології рослин.