- •Міністерство освіти і науки України
- •Ім. А. С. Макаренка
- •Москаленко м.П.
- •Фізіологія рослин
- •Частина іі
- •Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського державного педагогічного університету ім. А.С Макаренка
- •Пропонуються розділи „Клітинне дихання”, „Фотосинтез”, „Водний режим”, „ Стійкість”, питання до семінарських занять.
- •Розділ 1. Клітинне дихання
- •1.1. Коротка характеристика атф
- •1.2. Аеробне дихання
- •Піровиноградна кислота (с3)
- •Цикл лимонної кислоти (Цикл Кребса) атф
- •Окисне декарбоксилування піровиноградної кислоти
- •Цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот, лимоннокислий цикл)
- •Електронтранспортний ланцюг (дихальний ланцюг)
- •З овнішня мембрана мітохондрій
- •1.3. Пентозофосфатний шлях
- •1.4. Гліоксилатний цикл
- •3Фосфогліцериновий β-окислення
- •Ацетил-СоА
- •1.5 Анаеробне дихання. Бродіння
- •1.6 Фактори, які впливають на інтенсивність дихання
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Розділ 2. Фотосинтез
- •2.1. Загальна схема фотосинтезу
- •Поглинання сонячного світла
- •Фіксація вуглецю (ассиміляція вуглецю, синтез органічних речовин)
- •2.2 Світлова фаза фотосинтезу
- •400 Довжина хвилі (нм) 700
- •2.3. Темнова фаза фотосинтезу
- •2.4. Фотодихання
- •2.7 Фактори, які впливають на інтенсивність фотосинтезу
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Заняття ііі
- •Розділ 3. Водний режим
- •3.1 Водний обмін на рівні клітини
- •3.2 Надходження води до рослини
- •3.3 Транспірація та кореневий тиск
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Розділ 4. Стійкість
- •4.1. Стійкість до посухи та перегрівання
- •4.2. Холодостійкість та морозостійкість
- •4.3. Солестійкість
- •4.4. Стійкість до патогенних мікроорганізмів
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Перелік рекомендованої літератури
- •40002, Суми, вул. Роменська, 87
1.3. Пентозофосфатний шлях
Цей метаболічний шлях є головним джерелом п’ятивуглецевих цукрів, що входять до складу важливих нуклеотидів (АТФ, НАД, ФАД) і нуклеїнових кислот (РНК, ДНК). ПФШ здійснюється у присутності кисню одночасно із звичайним аеробним окисленням, даючи від 10 до 90% енергії, яка отримується за рахунок розщеплення вуглеводів у процесі дихання.
Зміст перетворень зводиться до того, що шість молекул глюкозо-6-фосфата (С6) спочатку дегідруються, а потім декарбоксилюються. Акцептором водню виступає НАДФ+. У результаті утворюється шість молекул рибози-5-фосфату (С5) та шість молекул СО2. Із шести молекул рибози-5-фосфату через ланцюг складних перетворень знову створюється глюкоза-6-фосфат, але вже п’ять молекул. Загальна кількість атомів вуглецю, таким чином, залишається незмінною – 30 атомів. У ПФШ виділяють два етапи:
І. Окислення глюкози.
При окисленні кожного атома вуглецю створюється дві молекули НАДФН2.
ІІ. Рекомбінація цукрів (рибози) для регенерації вихідного субстрату (глюкози).
Цей етап проходе в декілька стадій, в яких проміжними продуктами є цукри з вуглецевими скелетами С3, С4, С5, С6, С7.
ПФШ відбувається в цитоплазмі і хлоропластах.
Короткий ланцюг реакцій ПФШ виглядає таким чином:
І. 6×глюкозо-6-фосфат+12НАДФ++6Н2О → 6×рибоза-5-фосфат+12НАДФН2+6СО2+6Фн
(С6)
(С5)
ІІ. 6×рибоза-5-фосфат → 5×глюкозо-6-фосфат.
(С5) (С6)
Утворені 12 молекул НАДФН2 дають у загальній кількості 36 молекул АТФ. Перевагою ПФШ перед циклом Кребса є те, що в ньому менше реакцій, а значить, і менша кількість ферментів. Основними характеристиками ПФШ є:
1. Участь не стільки у енергетичному, скільки у пластичному обміні у клітині.
2. НАДФ аналогічний НАД, але має додаткову фосфатну групу, тому його роль в метаболізмі зовсім інша. НАДН2 - лише кофермент, який передає електрони атомарного водню іншим переносникам із поступовим зменшенням електронного енергетичного рівня для створення АТФ (окисне фосфорилювання). НАДФН2 сам служить джерелом енергії (позамітохондріальним і позахлоропластним) для синтезу жирних кислот, жирів, відновлення ацетил-СоА до жирних кислот під час синтезу ліпідів тощо.
3. У ході ПФШ синтезуються пентози (С5), які входять до складу нуклеїнових кислот і різних нуклеотидів.
4. ПФШ – джерело вуглеводів з різною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу (від С3 до С7).
5. Компоненти ПФШ беруть участь у темновій фіксації СО2 – пов’язують процеси дихання і фотосинтезу.
6. У хлоропластах ПФШ функціонує в темноті і запобігає різкій зміні концентрації НАДФН2 за умови відсутності світла.
