3.3. Процес стратегічного планування в страховій компанії з урахуванням факторів зовнішнього економічного середовища

Процес стратегічного планування починається з визначення місії страхової компанії.

Під місією компанії зазвичай розуміють кінцеву мету її діяльності.

Мета визначає три елементи місії:

потреби споживачів у послугах, які будуть пропонуватися компанією;

об'єкт обслуговування - сегмент ринку, на якому працюватиме компанія;

комплекс дій, технологій і знань, за рахунок яких компанія повинна створювати споживчу вартість і забезпечувати потреби своїх клієнтів.

Розглянемо місії відомих страхових компаній:

На базі виробленої місії розробляється генеральне бачення розвитку компанії.

Генеральне бачення розробляється мінімум на п'ять років і включає в себе наступні елементи:

> Зміни в сегменті страхового ринку та їх вплив на розвиток компанії;

> Зміни потреб споживачів, компанії необхідно враховувати при розробці нових страхових послуг;

> Поява нових сегментів ринку, які компанія може освоїти;

> Формування позитивного іміджу компанії в період усього її існування.

Після формування місії і бачення розвитку компанії переходять до встановлення більш конкретних цілей і орієнтовних термінів їх виконання.

До стратегічним цілям страховика можуть бути віднесені:

Збільшення частки компанії в реалізації своїх послуг на ринку в цілому або на окремому його сегменті;

Формування власної торгової марки;

Досягнення конкурентних переваг за витратами на реалізацію страхових послуг;

Формування найбільш ефективних каналів реалізації страхових послуг;

Досягнення першості в якості кадрів і т.д.

Реалізація стратегічних цілей вимірюється зазвичай фінансовими показниками, до яких можна віднести:

Зростання ринкової вартості компанії;

Збільшення доходів компанії в цілому або в окремому сегменті страхового ринку;

Зростання чистого грошового потоку компанії;

Отримання запланованої норми рентабельності.

Планування передбачає встановлення загального періоду формування фінансової стратегії (1-5 років), на базі якого здійснюється формування стратегічних цілей операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. На основі наведених вище процедур формується маркетингова і фінансова політика страховика.

Процес формування стратегії розвитку компанії проходить ряд етапів:

встановленн загального періоду формування стратегії розвитку страхової компанії,

формування стратегічних цілей маркетингової, операційної, фінансової та інвестиційної діяльності,

розробка політики стратегічного управління з окремих напрямків діяльності,

конкретизація обраної політики за напрямами діяльності за допомогою системи стратегічних планів,

формування системи контролю за виконанням поставлених перед компанією стратегічних задач.

У будь-якому випадку реалізація поставлених стратегічних цілей повинна забезпечити страхової компанії стійкий фінансовий стан і високий рівень рентабельності в перспективі.

Постановка цілей обов'язково повинна передбачати контроль за їх виконанням і терміни такого контролю. Контроль за реалізацією стратегічного плану компанії не вимагає використання багатьох показників (як правило їх не повинно бути більше десяти). У стратегічному управлінні використовується такий термін як "кількісні ключові показники" (від англійського Key Performance Indicator).

Key Performance Indicator (KPI) - це показники, за якими кількісно можна виміряти досягнення компанією стратегічних цілей.

Для управління стратегією страхової компанії застосовуються такі показники як:

1) частка компанії на страховому ринку в цілому;

2) частка компанії в окремому сегменті страхування;

3) кількість працюючих філій, представництв, точок продажу:

4) кількість штатного персоналу та страхових агентів;

5) сума позитивного грошового потоку;

6) рентабельність активів;

7) рентабельність власного капіталу;

8) частка власного капіталу в джерелах фінансування;

9) рівень перестрахування;

10) рівень абсолютної ліквідності.

Перші чотири показники характеризують ринкову позицію компанії, а наступні шість показників її економічної та фінансової позиції.

У плані практичного управління власники компанії повинні сформулювати стратегічні цілі управління, описати їх за допомогою КРI і вимагати у менеджерів звітності виключно в форматі цих КРI.

Будь-яка страхова компанія представляє собою відкриту систему, оскільки на її розвиток, реалізацію поставлених цілей великий вплив надає зовнішня економічна середу. Висока динаміка основних макроекономічних показників, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємств, темпи технологічного прогресу, часті коливання кон'юнктури фінансового ринку, мінливість державної економічної політики і форм регулювання фінансової діяльності не дозволяють ефективно управляти фінансами страхової компанії на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів фінансового менеджменту. У цих умовах відсутність розробленої стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього середовища, може привести до того, що управлінські рішення окремих структурних підрозділів страхової компанії будуть носити різноспрямований характер, приводити до виникнення протиріч і зниження ефективності фінансової діяльності в цілому.

Бланком І.А. пропонуються наступні підходи до методів стратегічного фінансового аналізу (табл. 3.1).

Таблиця 3.1