Принцип нарахування

Це принцип запису бухгалтерських операцій в момент їх здійснення, який регулює момент визнання доходів і витрат.

Запис бухгалтерських операцій в момент їх здійснення означає, що доходи і витрати відображаються в тому періоді, в якому вони були нараховані незалежно від того, коли було отримано чи сплачено гроші.

Згідно з принципом нарахування, якщо готівку отримано авансом або помилково, то бухгалтер не може відобразили її як дохід. Аналогічно, якщо платіж здійснюється авансом, то він не повинен розглядатися як витрати. Альтернативним принципу нарахування є касовий метод, який передбачає визнання доходу в момент надходження грошей, а витрат - в момент їх сплати.

Принцип відповідності

Полягає у розмежуванні доходів і витрат між періодами та узгодженості доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи, тобто в звітному періоді відображаються лише ті витрати, які виникли для одержання прибутку звітного періоду. У випадку, якщо виникають витрати, які складно віднести до будь-якого періоду, то бухгалтери використовують метод раціонального періодичного списування. До таких витрат відносяться, наприклад, витрати майбутніх періодів і комерційні витрати.

Принцип суттєвості (матеріальності)

Вимагає відображення в бухгалтерському обліку всієї важливої для користувачів фінансової звітності інформації. Бухгалтерські книги і журнали повинні містити всі дані, які достатньо суттєво впливають на оцінку господарських явищ або рішень. Бухгалтер повинен вирішувати, які із багатьох даних мають відношення до різних користувачів інформації. Суттєвість того або іншого елементу інформації визначається не тільки його величиною в кількісному вираженні, але і тією роллю, яку цей елемент може відігравати в прийнятті конкретного рішення. Наприклад, у випадку придбання п'яти олівців для офісу недоцільним є нарахування зносу на них з метою рівномірного розподілу витрат між декількома періодами, оскільки це не суттєва подія.

Принцип періодичності

Означає, що господарська діяльність підприємства штучно може бути поділена на звітні періоди для виявлення результатів діяльності і складання звітності (квартал, рік). Хоч найбільш вдалим способом визначення результатів діяльності підприємства є момент його можливої ліквідації. У зв'язку з тим, що бухгалтери змушені ділити безперервну діяльність на визначені відрізки часу (звітні періоди), вони повинні визначити, в якій степені відноситься до певного звітного періоду кожна господарська операція чи подія. У зарубіжній практиці обліковий рік може дорівнювати календарному або може бути встановлений, наприклад, з 1 жовтня 2005 р. до 30 вересня 2006 р.

Принцип постійності

Означає, що в обліку на протязі тривалого періоду часу не можна змінювати методи оцінки запасів або методи обліку витрат та інші облікові правила. Сукупність методів обліку, які обрало і використовує підприємство називається обліковою політикою. Постійне використання однакових методів оцінки запасів, нарахування амортизації, створення резервів, оцінки май не. тощо забезпечує можливість зіставляти дані за різні періоди і реально оцінювати зміни у фінансовому стані та чистому прибутку підприємства. У випадку зміни обраних методів обліку та оцінки, вони мають бути обгрунтовані і описані в примітках до фінансової звітності з вказанням наслідків таких змін.