- •Розділ і. Методи і прийоми навчання історії та їх класифікація
- •Розділ іі. Проблемні методи навчання історії § 1. Загальна характеристика проблемного навчання. Види та способи створення проблемних ситуацій і завдань
- •До питання про царювання Івана IV Грозного
- •До питання про розв'язання суперечностей між голодом і підвищенням продуктивності праці
- •Петро і і сільське господарство
- •§ 2. Методи проблемного навчання
- •Розділ ііі. Інтерактивні методи навчання § 1. Загальна характеристика інтерактивного навчання
- •§ 2. Методи інтерактивного навчання історії
- •"Навчаючи – вчуся". Метод "Навчаючи – вчуся" використовується при вивченні блоку або при узагальненні вивченого, при завершенні роботи з блоком інформації75.
- •Я вважаю, що…
- •Розділ іv. Словесні методи навчання історії § 1. Характеристика словесно-монологічних методів
- •§ 2. Словесно-діалогічні методи навчання
- •Головні причини роздробленості Київської Русі
- •Розділ V. Наочні методи навчання історії § 1. Функції, значення, види наочного навчання історії
- •§ 2. Прийоми роботи з речовою наочністю
- •§ 3. Прийоми роботи з образотворчою наочністю
- •II. Інтерпретація:
- •§ 4. Застосування умовно-графічної наочності
- •Політичний устрій та державна система Речі Посполитої
- •Науково-технічний прогрес наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Утворення східної деспотії в Єгипті
- •Портрет князя Володимира
- •П ортрет князя Ярослава
- •Практичні завдання
- •Розділ vі. Практичні методи навчання § 1. Загальна характеристика практичних методів навчання та самостійної роботи учнів на уроках історії
- •§ 2. Вправи, графічні і дослідницькі роботи як форми самостійної діяльності учнів на уроках історії
- •§ 3. Метод проектів на уроках історії як форма організації самостійної роботи учнів
- •§ 4. Основні прийоми роботи учнів з підручником та художньою і науково-популярною літературою
- •§ 5. Організація роботи учнів з історичними документами
- •§ 6. Лабораторно-практичні роботи
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Розділ і
- •Розділ іі
- •Розділ ііі
- •Розділ іv
- •Розділ V
- •Розділ vі
"Навчаючи – вчуся". Метод "Навчаючи – вчуся" використовується при вивченні блоку або при узагальненні вивченого, при завершенні роботи з блоком інформації75.
Мета: дати можливість учням взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, які слід вивчити на уроці, а також викликає певні питання і підвищує інтерес.
Порядок проведення:
Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
Роздайте по одній картці кожному.
Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють учні отриману інформацію.
Після того, як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм почати ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.
Учень може одночасно говорити з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому дізнатися про певну інформацію від іншого учня.
Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можуть записуватися на дошці.
"Ажурна пилка". Мета: метод використовується для того, аби створити на уроці ситуацію, яка дає змогу учням працювати разом, щоб опанувати велику кількість інформації за короткий проміжок часу. Цей метод ефективний і може замінити лекції у випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку. Він заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи.
Порядок проведення:
1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для учнів (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет, статті тощо).
2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – "домашню" й "експертну". Клас треба спочатку розділити на "домашні" групи (1,2,3 і т.д.), а потім – на "експертні", використовуючи кольорові позначки, які є в кожного учня. У кожній групі всі повинні мати різні кольорові позначки. Наприклад: 3 "домашні" групи (1,2,3) із 4-ма учнями в кожній. У першій групі мають бути учасники: перший – з червоною, другий – із синьою, третій – з жовтою, четвертий – із зеленою позначками.
3. Розпишіть учнів за "домашніми" групами від 3 до 5 осіб залежно від кількості учнів і плану розподілу в інших групах. Кожен учень має бути поінформований про те, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени збиратимуться згодом. Учні також повинні визначитися з місцем зустрічі після того, як вони стануть експертами.
4. Запропонуйте учням розподілитися за своїми "кольоровими" групами, де вони стануть експертами з окремої теми. Наприклад, зберіть усіх "червоних" біля дошки, а всіх "синіх" – у центрі класу. В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи. Наприклад, у червоній групі повинні бути три учні.
5. Роздайте пакети з інформацією кожній групі. Група повинна прочитати й обговорити свій матеріал і стати експертом з цього питання за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або обсягові). Учні отримують завдання: а) розпишіть ролі: головуючий, тайм-кіпер та особа, яка задає питання; б) прочитайте й обговоріть пакет ваших матеріалів; в) запитайте один одного, аби переконатися, що кожен розуміє матеріал; г) прийміть рішення щодо важливих моментів, яких ви навчите свою "домашню" групу.
6. Запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен повинен поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи. Наприклад, усі учасники під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У "домашніх" групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні намагаються донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї "домашньої" групи за визначений вчителем час.
7. Коли всі учні засвоять надану інформацію, можна проводити запланований урок.
Правила проведення:
1) оберіть тему;
2) надайте початкову інформацію;
3) створіть домашні групи;
4) створіть експертні групи;
5) скличте ще раз домашні групи.
Ряд інтерактивних вправ спрямовано на розгляд гострих суперечливих проблем. Це такі, як "Дискусія", "Займи позицію", "Метод ПРЕС", "Карусель", "Повернений аргумент", "Акваріум", "Ток-шоу", "Спрощене судове засідання", "Медіація", "Переговори".
"Дискусія". Мета: дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або із суперечливого питання. Для того, щоб дискусія була відверта, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги, тому бажано виробити правила культури ведення дискусії.
Пропонуємо орієнтовні правила:
1. Говорити за чергою, а не всі одночасно.
2. Не перебивати того, хто говорить.
3. Критикувати ідеї, а не особу, котра її висловила.
4. Поважати всі висловлені думки (точки зору).
5. Не сміятися, коли хтось говорить, за винятком, коли хтось жартує.
6. Не змінювати тему дискусії.
7. Намагатися заохочувати інших до участі в дискусії76.
Можна доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій. Існують різноманітні форми проведення дискусії*.
"Метод ПРЕС". Метод ПРЕС використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання, та при проведенні вправ, де годиться зайняти визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється77.
Мета: цей метод надає учням можливість під час уроків виробити аргументи або висловити власну думку з дискусійного питання. Метод допомагає учням з’ясувати, уточнити свої думки, а також сформулювати думку в чіткій і стислій формі.
Порядок проведення:
1. Роздайте матеріали, в яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС:
ПОЗИЦІЯ
