"Навчаючи – вчуся". Метод "Навчаючи – вчуся" використовується при вивченні блоку або при узагальненні вивченого, при завершенні роботи з блоком інформації75.

Мета: дати можливість учням взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, які слід вивчити на уроці, а також викликає певні питання і підвищує інтерес.

Порядок проведення:

1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

2. Роздайте по одній картці кожному.

1. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють учні отриману інформацію.

2. Після того, як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм почати ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.

3. Учень може одночасно говорити з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому дізнатися про певну інформацію від іншого учня.

Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можуть записуватися на дошці.

"Ажурна пилка". Мета: метод використовується для того, аби створити на уроці ситуацію, яка дає змогу учням працювати разом, щоб опанувати велику кількість ін­формації за короткий проміжок часу. Цей метод ефективний і може заміни­ти лекції у випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку. Він заохочує учнів допомагати одне одному вчитися нав­чаючи.

Порядок проведення:

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбе­ріть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформа­ційний пакет для учнів (матеріали під­ручника, додаткові матеріали – виріз­ки з газет, статті тощо).

2. Підготуйте таблички з кольоро­вими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – "домашню" й "експертну". Клас треба спо­чатку розділити на "домашні" групи (1,2,3 і т.д.), а потім – на "експертні", використовуючи кольорові позначки, які є в кожного учня. У кожній групі всі повинні мати різні кольорові поз­начки. Наприклад: 3 "домашні" групи (1,2,3) із 4-ма учнями в кожній. У пер­шій групі мають бути учасники: пер­ший – з червоною, другий – із синь­ою, третій – з жовтою, четвертий – із зеленою позначками.

3. Розпишіть учнів за "домашніми" групами від 3 до 5 осіб залежно від кіль­кості учнів і плану розподілу в інших групах. Кожен учень має бути поін­формований про те, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени збиратимуться згодом. Учні та­кож повинні визначитися з місцем зустрічі після того, як вони стануть ек­спертами.

4. Запропонуйте учням розподіли­тися за своїми "кольоровими" групами, де вони стануть експертами з окремої теми. Наприклад, зберіть усіх "черво­них" біля дошки, а всіх "синіх" – у центрі класу. В кожній групі має бути представ­ник із кожної "домашньої" групи. Наприклад, у червоній групі повинні бути три учні.

5. Роздайте пакети з інформацією кожній групі. Група повинна прочита­ти й обговорити свій матеріал і стати експертом з цього питання за визначе­ний час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або обсягові). Учні отримують завдан­ня: а) розпишіть ролі: головуючий, тайм-кіпер та особа, яка задає питан­ня; б) прочитайте й обговоріть пакет ваших матеріалів; в) запитайте один одного, аби переконатися, що кожен розуміє матеріал; г) прийміть рішення щодо важливих моментів, яких ви навчите свою "домашню" групу.

6. Запропонуйте учням повернути­ся "додому". Кожен повинен поділи­тися інформацією з членами своєї "до­машньої" групи. Наприклад, усі учасники під номером 1 повинні зус­трітися перед класом. У "домашніх" групах має бути по одній особі з ек­спертних груп. Учні намагаються до­нести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї "домашньої" групи за визначений вчителем час.

7. Коли всі учні засвоять надану ін­формацію, можна проводити заплано­ваний урок.

Правила проведення:

1) оберіть тему;

2) надайте початкову інформацію;

3) створіть домашні групи;

4) створіть експертні групи;

5) скличте ще раз домашні групи.

Ряд інтерактивних вправ спрямовано на розгляд гострих суперечливих проблем. Це такі, як "Дискусія", "Займи позицію", "Метод ПРЕС", "Карусель", "Повернений аргумент", "Акваріум", "Ток-шоу", "Спрощене судове засідання", "Медіація", "Переговори".

"Дискусія". Мета: дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проб­леми або із суперечливого питання. Для того, щоб дискусія була відвер­та, необхідно створити в класі атмос­феру довіри та взаємоповаги, тому бажано виробити правила культури ведення дискусії.

Пропонуємо орієнтовні правила:

1. Говорити за чергою, а не всі одно­часно.

2. Не перебивати того, хто гово­рить.

3. Критикувати ідеї, а не особу, кот­ра її висловила.

4. Поважати всі висловлені думки (точки зору).

5. Не сміятися, коли хтось гово­рить, за винятком, коли хтось жартує.

6. Не змінювати тему дискусії.

7. Намагатися заохочувати інших до участі в дискусії⁷⁶.

Можна доповнити ці правила, прийняти їх після обгово­рення та дотримуватися під час прове­дення дискусій. Існують різноманітні форми проведення дискусії^*.

"Метод ПРЕС". Метод ПРЕС використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання, та при проведенні вправ, де годиться зайняти визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється⁷⁷.

Мета: цей метод надає учням можливість під час уроків виробити аргументи або висловити власну думку з дискусійного питання. Метод допомагає учням з’ясувати, уточнити свої думки, а також сформулювати думку в чіткій і стислій формі.

Порядок проведення:

1. Роздайте матеріали, в яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС:

ПОЗИЦІЯ