§ 3. Метод проектів на уроках історії як форма організації самостійної роботи учнів

Метод проектів – це організація навчання, за якої учні набувають знання у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів³⁵⁵. Він є дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей. Три "кити", на яких тримається цей метод навчання, – це самостійність, діяльність, результативність³⁵⁶. Проект дає можливість тісно пов'язати теорію з практикою. Учень починає розуміти, що "все, що я пізнаю, я розумію, для чого мені це потрібно і де я можу ці знання застосувати".

Проект у перекладі з латинської означає "самостійний пошук шляху", "спрямований вперед". Проект учнівський – індивідуальне або групове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору учнів з урахуванням інтересів школярів.

Метод проектів виник у другій половині XIX ст. у США, де його спочатку називали "методом проблем", і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. Педагогічні погляди Дьюї можна розглядати як теоретичне підґрунтя методу проектів, що його обґрунтування здійснив професор Вільям Кілпатрик.

Американські та західноєвропейські педагоги дали методу проектів найрізноманітніші визначення: Стефенсон: "Проект – це завдання, які виконуються у природних умовах"; Чартері: "Проект – це дія, яка виконується у природних умовах і містить розв'язання порівняно складного завдання"; Вудхелл: "Проект передбачає активну й мотивовану участь школяра у процесі його виховання"; Уоткінс: "Проект – це досить тривала і послідовна діяльність, яка виконується учнем для досягнення реальної мети та розв'язання життєвої проблеми"³⁵⁷.

Мета проектного навчання спрямована на створення умов для самонавчання учнів, збудження їх ініціативи, інтересів та особистих устремлінь. Автор, розробник методу професор педагогічного коледжу Колумбійського університету В. Кілпатрик писав: "Метою освіти є продовження збагачення життєвого процесу шляхом поліпшення мислення і дій, а це, своєю чергою, є все тією ж освітою"³⁵⁸.

Згідно з метою, програма навчання за проектною системою складається з ряду досліджень, пов'язаних між собою так, що відомості, отримані від одного дослідження, сприяють розвиткові і збагаченню цілого потоку інших досліджень³⁵⁹. Ключовим аспектом у роботі за проектною системою є виконання проекту – значного за обсягом і складністю завдання, тісно пов'язаного з повсякденним життям у різних його проявах.

Під час використання методу проектів розв'язується ціла низка завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. Проте він ще не отримав належного застосування у процесі викладання історії в загальноосвітніх закладах.

Якщо основою проекту є теоретична проблема, то підсумком – її розв'язання. Щоб досягти цього, необхідно навчати дітей самостійно мислити, знаходити й розв'язувати проблеми, залучати для цього знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів розв'язання, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, оцінювати свої дії та дії своїх товаришів.

У проекті учні стають основними дійовими особами навчального процесу, вони є рівноправними членами творчого колективу, що допомагає їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Метод дає можливість залучити до навчального процесу не лише думки школярів, а й їхні почуття. У ході здійснення проекту вони навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі, в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, виробляється обов'язковість і відповідальність.

Метод проектів містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за самою своєю суттю, тому він сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, методів, засобів, які в результаті самостійних дій допомагають розв'язати ту чи іншу проблему.

Немає єдиної класифікації проектів. В. Кілпатрик виділяв чотири види проектів: творчі (продуктивні), споживацькі, проекти розв'язання проблеми і проекти-вправи³⁶⁰.

У працях дослідників-педагогів пропонуються різні підходи до класифікації проектів.

• за діяльністю, яка є домінуючою у проекті (дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний);

• за предметно-змістовою галуззю знань (монопроект у рамках однієї галузі знань і міжпредметний проект);

• за характером координації проекту (безпосередній (жорсткий, гнучкий) і опосередкований (неявний, що імітує учасника проекту);

• за основним методом: екскурсійний; ігровий; конструктивний; проект розповіді;

• за кінцевим результатом: проекти-розповіді, бесіди і доповіді, трудові проекти, проекти ігор, проекти екскурсії;

• за характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу);

• за кількістю учасників проекту – особисті, парні та групові (таблиця 1).

Найбільш прийнятним, на нашу думку, є поділ проектів на індивідуальні (особисті), парні, групові (колективні), [залежно від кількості учасників проекту] та на науково-дослідницькі, творчі (ігрові) й інформаційно-пошукові [залежно від завдань, методів і способів їх розв'язання під час виконання проекту].

Таблиця 1

Проектне завдання для 1 – 2 учнів	Проектне завдання для 2 – 5 учнів	Проектне завдання для 5 та більше учнів
постер (плакат); колаж; вірші; есе; доповідь/реферат; міні-дослідження та його вербальне або графічне представлення; питання, вікторини; кросворди, вправи, складені учнями.	веб-сторінки; комп'ютерні програми; стіннівки; інтерв'ю; опитування; відеофільми; екскурсії.	спектаклі; концерти; конференції; "Круглі столи"; "Телемости".

За тривалістю проведення проекти розрізняються короткодіючі (для розв'язання невеликої проблеми або частини більш складної проблеми), які можуть бути розроблені на декількох уроках за програмою одного предмету чи як міждисциплінарні; середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців) (див. таблицю 2).

Як правило, робота над короткодіючими проектами проводиться на уроках з конкретного предмету. Що стосується проектів середньої тривалості та довготривалих, то вони – звичайні чи телекомунікаційні, внутрішні чи міжнародні – є міждисциплінарними і спрямовані на розв'язання однієї великої проблеми чи декількох взаємозалежних проблем. Такі проекти, як правило, проводяться в позаурочний час, хоча і частину роботи над ними можна виконувати на уроках.

Таблиця 2

Тип завдання	Кількість учасників проекту	Час виконан-ня	Етапи	Методичне забезпечення кожного етапу	Параметри/ критерії оцінювання
1) постер	1 – 2	1 день/ урок	1	• Тема; • задача; • зразок виконання; • пам'ятка-інструкція.	• Оформлення; • зміст; • час здачі проекту.
2) газета	3 – 5	2 тижні	3	1. Тема, список груп, час консультацій, зразки, пам'ятки. 2. Консультації за попередніми матеріалами. 3. Критерії оцінювання.	• зміст; • оформлення; • терміни.

Розглянемо докладніше різні типи проектів.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмету дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру:

– визначення мети дослідження;

– аргументація її актуальності;

– визначення предмету й об'єкта дослідження;

– окреслення завдань і методів;

– визначення методології дослідження;

– висунення гіпотез розв'язання проблеми;

– окреслення шляхів її розв'язання.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників (вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересів учасників проекту). Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти. Учасники обирають собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів³⁶¹. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру інформаційного проекту можна позначити так:

– мета проекту, його актуальність;

– методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо);

– методи обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки);

– результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм);

– презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції).

Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практично-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено від самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є чітка організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

На практиці переважають змішані типи проектів.

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різноманітним. В одних випадках тематику висуває сам учитель з урахуванням навчальної ситуації з предмету; в інших – пропонують самі учні, орієнтуючись при цьому не тільки на власні суто пізнавальні інтереси, а й на творчість³⁶². Особливо популярними серед школярів є проекти краєзнавчої, історико-політичної, правознавчої спрямованості.

Тематика проектів може стосуватися окремої теми шкільної програми з метою поглиблення знань з цього питання (таблиця 3) або диференціації процесу навчання (наприклад, "Проблема гуманізму кінця XIX – початку XX століття", "Причини та наслідок розпаду імперій" тощо).

			Таблиця 3
Клас	Тема	Моно/міжпредметний	Типи завдань
		(вказати предмети)
8	Великі географічні	• історія;	• вікторини;
	відкриття	• географія;	• карти;
		• образотворче	• доповіді/реферати;
		мистецтво;	• газети;
		• іноземна мова;	• конференції.
		• інформатика.

На практиці теми проектів вимагають залучати знання учнів не з одного предмету, а з різних. Так досягається інтеграція знань (наприклад, "Перша і Друга світові війни: проблема патріотизму народу і відповідальності влади" – (всесвітня історія та історія України); "Проблема державного устрою США, України, Швейцарії, Великобританії з позицій демократичного устрою суспільства" – основи правознавства, міжнародного права, історії, географії, демографії, етносу).

Метод проектів стимулює самостійне засвоєння учнями нових знань та інтеграцію набутих, сприяє інтелектуальному розвитку, творчій активності учнів. Він передбачає розв'язання певної проблеми завдяки колективній співпраці. Дуже важливим для учнів є процес розкриття проблеми та аналіз отриманих результатів, які включають у себе послідовні етапи проектної діяльності.

Робота над проектом поділяється на кілька етапів:

• підготовка визначення теми (головним чином, через вибір проектного завдання);

• планування – визначення джерел інформації, способів обробки та аналізу інформації, способів подання результатів, процедури і критеріїв оцінювання, розподіл завдань між членами групи (в разі групового проекту);

• дослідження – збирання інформації;

• результат – аналіз інформації та формулювання висновків;

• подання результатів або звіт;

• оцінка результатів процесу.

Таким чином, проектна система передбачає здійснення кількох етапів, кожному з яких відповідають певні форми організації навчання (таблиця 4).

Таблиця 4

Організаційна структура проектного навчання

Пропозиція Обговорення Вибір проекту Планування

Виконання окремих міні-проектів

Звіт про виконання міні-проектів. Обговорення загального звіту

Захист проекту (звіт)

Основні вимоги до організації методу проектів:

1. формулювання значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;

1. практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

2. самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

3. структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);

4. використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація й аналіз отриманих даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем дослідження³⁶³.

В. Гузеєв, розглядаючи діяльність учителя паралельно з діяльністю учнів, відповідно до етапів роботи над проектом, визначає зміну ролі вчителя від інформативно – дорадчої до оцінювальної на завершальному етапі (таблиця 5).

Таблиця 5. Діяльність учнів і вчителя у системі проектного навчання

Етапи роботи над проектом	Зміст роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя
Підготовка	Визначення теми і мети проекту	Обговорення предмету з учителем; отримання додаткової інформації	Знайомить зі змістом і допомагає визначити мету
Планування	а) визначення джерел інформації; б) визначення способів обробки та аналізу інформації; в) визначення способів подання результатів; г) визначення процедури і критичної оцінки; д) розподіл завдань поміж членами групи.	Визначають план діяльності, формулюють завдання.	Пропонує ідеї, висловлює припущення
Дослідження	Збирання інформації.	Виконують дослідження	Спостерігає
Результат	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію	Спостерігає
Подання або звіт	Усний або письмовий із демонстрацією результатів.	Звітують, обговорюють	Слухає, ставить запитання
Оцінка результатів і процесу		Колективно узагальнюють	Оцінює діяльність

О. Захарченко визначає два основних етапи проектування³⁶⁴:

• І етап. Вибір напряму і формування назви проекту: узагальнена назва проблеми, кола питань; визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно.

• ІІ етап. Написання проекту. Структура проекту:

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

– створення чогось нового (за структурою, підходами, концентрацією навчально-виховного процесу);

– нові технології, методики;

– можлива розробка дослідження за проектом;

– визначення очікуваних результатів;

– планування "продукту" в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);

б) короткодіюча мета, визначення конкретної мети, завдань на певний період.

3. Визначання етапів реалізації проекту:

а) визначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

в) визначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту. (Пояснення – "Як?"; "Яким чином?"; "За допомогою яких способів буде реалізовано проект?". Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами).

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

– Хто відповідає за проект?

– Хто і за що відповідає всередині проекту?

– Хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати:

– Які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після затвердження проекту?

7. Оцінка і самооцінка проекту:

– Коли та з якою метою будуть оцінювати виконання проекту?

– Хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти?

– У якій формі буде подано звіт про виконання проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

Дуже важливо організувати оцінку виконання проекту. Це дасть змогу підвищити ефективність виконання проектів у подальшому. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Характер оцінки великою мірою залежить від типу проекту, його теми (змісту), умов проведення³⁶⁵.

Розрізняють такі параметри оцінки проекту:

– значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність досліджуваній тематиці;

– коректність використання методів дослідження та обробки отриманих результатів;

– активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

– колективний характер прийняття рішень;

– характер спілкування і взаємодопомоги між учасниками проекту;

– необхідна і достатня глибина "занурення" у проблему, використання знань з інших галузей;

– доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;

– естетика оформлення результатів проекту;

– уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність доказовість відповідей кожного члена групи³⁶⁶ .

Для оцінки захисту виконаного проекту можна запропонувати такі критерії:

– якість доповіді: композиція, повнота, аргументованість, переконливість;

– обсяги та глибина знань з теми, ерудиція;

– культура мовлення, використання наочних засобів, вимоги часу, утримання уваги аудиторії;

– відповіді на питання: повнота, аргументованість, переконливість;

– ділові і вольові якості доповідача: відповідальне ставлення, прагнення досягти високих результатів, готовність до дискусії, контактність.

Підсумкову оцінку за виконання проекту методисти пропонують визначати так: рейтингова оцінка проекту = середня оцінка експертів + самооцінка = оцінка вчителя.

Наведемо приклади проектів, розрахованих на один урок.

Тема: Західні демократії.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати становище країн після Першої світової війни;

• визначати особливості прояву економічної кризи в країнах;

• характеризувати антикризові заходи урядів;

• аналізувати та порівнювати соціально-економічне становище країн;

• висловлювати власну думку.

Об'єднайте учнів у групи. Шляхом жеребкування визначте, яку країну буде вивчати кожна група. Визначте час на вивчення першого питання. Представник від групи представляє вивчений матеріал (пропозиції групи записуються в таблицю). За один урок можна вивчити два питання, на наступному – вивчаються питання, пов'язані із виходом країн із кризи.

Питання	США	Велика Британія	Франція	Порівняння
				спільне	відмінне
І. Становище країни після Першої світової війни
ІІ. Економічна криза 1929 –1933р.: а) особливості економічної кризи; б) вияви кризових явищ.
ІІІ. Антикризові заходи урядів: а) фінансова сфера; б) економіка; в) соціальна сфера.

У 10 класі з історії України учням можна запропонувати виконати творчий проект "Голодомор 1932 – 1933 років в Україні". Учні, об'єднанні у групи, отримують завдання :

– зібрати і оформити папку (плакат) матеріалів про голодомор в Україні 1932 – 1933 рр.;

– ознайомитися з матеріалами Народної Книги – Меморіалу "33-й: голод";

– провести конкурс малюнка (власного вірша) про голодомор;

– скласти сценарій і провести свято-реквієм "Стражденний тридцять третій".

Хороші результати дає творчий міжпредметний проект "Розстріляне відродження". Завдання групам:

• зібрати папку матеріалів про діячів культури періоду "Розстріляного Відродження";

• виготовити демонстраційний стенд;

• вивчити напам'ять поетичні твори діячів періоду "розстріляного відродження";

• підготувати і провести усний журнал (круглий стіл).

В 11 класі можна запропонувати учням виконати дослідницький проект "Опозиційний рух". Завдання групам:

– зібрати та оформити папку (плакат) матеріалів про діячів опозиційного руху в Україні;

– за результатами дослідження провести учнівську конференцію;

– ознайомитися з книгою В.Чорновола "Лихо з розуму" і провести "Круглий стіл";

– написати сценарій і провести вечір, присвячений діячу(-ам) опозиційного руху в Україні "Опозиція колись, опозиція тепер".

З теми "Україна у Першій світовій війні" для виконання проекту можна запропонувати учням такі завдання:

– дослідити політичні і територіальні претензії держав – учасниць війни і виготовити відповідний стенд (плакат);

– організувати і провести засідання "Круглого столу" "Україна в Першій світовій війні";

– підготувати і захистити реферати про Українських Січових Стрільців;

– провести конкурс учнівських творів-есе "Я засуджую війну"³⁶⁷.

Цікавий досвід організації проектної діяльності пропонує учитель-методист з Торонто (Канада) В. Курилів – впроваджувати метод проектів паралельно з іншими методами навчання в різних класах, але з певною періодичністю, надаючи цій роботі системності. У старших класах методист радить сильним учням давати такі проекти – добирати статті на визначену тему та їх аналізувати, оформляючи спеціальну папку ("Папка з газетними статтями"). Метою такого проекту є допомогти учням знайти цікаву тему, призвичаїти їх до селективного використання преси, привчити до обов'язкового ознайомлення з різними поглядами на проблему та з різними джерелами, виробити критичне ставлення до преси.

Теми для таких папок можуть бути різноманітні: "Політичні партії України"; "Церква в Україні"; "Розвиток економіки України"; "Зв'язок України з Росією"; "Українці у східній і західній діаспорах"; "Міжнародні зв'язки України"; "Екологічне становище в Україні"; "Стан освіти в Україні"; "Корупція в Україні" тощо.

Сутність проекту. Учні обирають тему в межах курсу, що вивчається (перелік може бути запропонованим). Вибирають 10 статей з теми (причому не більше п'яти з однієї газети). Оформляють папку: а) на титульній сторінці вказують тему, прізвище учня, вчителя, вміщують ілюстрацію; б) пишуть вступ, де визначають мету діяльності; в) статті з аналізом розміщують на аркушах (подається назва газети, дата, автор публікації, мета, написання, характер статті (інформативна чи контроверсійна), джерела інформації автора, ступінь переконливості та збалансованості статті і власні судження щодо публікації); г) загальні висновки за проектом³⁶⁸.