§ 4. Застосування умовно-графічної наочності

Умовно-графічна наочність відображає сутність історичних явищ, їх взаємозв'язок, динаміку за допомогою умовних знаків. До них належать карти, схеми, графіки, діаграми. Ці засоби відображають кількісні та якісні аспекти історичного процесу, розміщення історичних фактів у просторі та часі, головні ознаки фактів, їх причинно-наслідкові зв'язки і закономірності. Тим самим вони сприяють формуванню у школярів умовних, символічних образів минулого і теоретичних уявлень. Закономірно, що умовно-графічна наочність найбільш часто використовується при викладі нового матеріалу вчителем або відповідях учнів.

Умовно-графічна наочність повинна відповідати ряду вимог до неї:

• відповідність засобів змісту навчального матеріалу;

• непересиченість об'єктами для запам'ятовування;

• чіткість зображення;

• насиченість кольорів зображення і т.п.

Засоби умовно-графічної наочності, відображаючи кількісні та якісні аспекти історичного процесу, суттєві ознаки суспільних явищ, тенденції їх розвитку, відіграють суттєву роль у засвоєнні причинно-наслідкових зв'язків і понять. Графіки і діаграми широко використовуються для характеристики розвитку економічних, соціально-політичних явищ суспільного життя, є засобом конкретизації, джерелом нових знань. Матеріали соціально-економічної статистики представлені у шкільних підручниках і наочних посібниках у вигляді таблиць, діаграм, графіків тощо.

Статистичний матеріал у шкільних курсах історії відіграє допоміжну роль, конкретизуючи кількісні та якісні характеристики історичних фактів, і не підлягає детальному запам'ятовуванню. Для цього важливо навчити учнів отримувати й інтерпретувати інформацію, яка подана різноманітними умовно-графічними засобами наочності.

Одним із найбільш дієвих засобів оптимізації навчального процесу на уроках історії є таблиці. Під таблицею розуміють перелік, згрупування різних об'єктів чи явищ, графічно розташованих у найкращому для сприйняття порядку: правильними рядами, колонками, стовпчиками, в певній системі і послідовності відповідно до теми і завдань.

Робота з таблицями дає змогу ширше, легше, ґрунтовніше засвоїти історичні знання та сформувати міцні інтелектуальні вміння й навички. За допомогою таблиці значно легше: а) відібрати найбільш важливі та яскраві дані про історичні явища й об'єкти в конкретному матеріалі, порівняти їх з аналогічними явищами й об'єктами; б) виділити основні етапи розвитку історичного явища, порівняти його з аналогами, тобто висвітлити у найбільш стислій формі динаміку явища; в) окреслити хронологічну послідовність та синхронність історичних явищ чи їх етапів; г) подати відібраний і систематизований матеріал у найлегшій для сприйняття формі; д) отримати навички аналізу цифрового матеріалу чи умовних співвідношень; е) пояснити і усвідомити абстрактні поняття та зв'язки між ними наочно тощо.

Загальні правила побудови таблиць такі: 1) кожна таблиця повинна мати заголовок, що відображає її основний зміст; б) повинні бути єдині системи величин, скорочень та узагальнень; в) лаконічність і точність заголовка і назв колонок, без перевантажень зайвими деталями, адже таблиця повинна бути легкою для візуального сприйняття; г) для виготовлення демонстраційної таблиці слід користуватися великим шрифтом, щоб її можна було легко "зчитувати".

Таблиці поділяються на групи за змістом матеріалу та за формою його викладу. Залежно від змісту матеріалу і дидактичних завдань слід відбирати найбільш оптимальні форми розміщення матеріалу, а отже – вид таблиці.

За характером зв'язків, що в них розкриваються, таблиці поділяють на хронологічні, синхронні, тематичні, порівняльні, таблиці розвитку, співставлення.

 Хронологічні таблиці групують факти на основі часових відношень між ними, відбивають послідовність (календар) подій. У них, як правило, два стовпчики: дата, подія.

Наприклад:

Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

Дата	Подія

Синхронні таблиці відображають "горизонтальні" часові зв'язки між подіями та явищами, тобто фіксують події, що відбувались у різних місцях в один і той самий час.

Синхронні таблиці дають змогу розглядати історію України порівняно зі світовими цивілізаціями, тобто:

– допомагають глибше зрозуміти історичний процес у єдності та різноманітності;

–  спостерігати закономірності у зміні подій, влади, якісних характеристик кількісними – і навпаки;

– прослідковувати вплив інших цивілізацій на Україну і України на Схід і Захід;

– краще розуміти історичний процес у його сукупності і розмаїтті;

– легше і краще запам'ятовувати необхідний матеріал, особливо, якщо таблиці "одягнуті", тобто до таблиці даються короткі пояснення.

Наприклад:

Роки	Південний Захід	Східна Європа		Схід
		Київська держава	Сусіди
988	Підпорядкування болгарами Далмації	Хрещення киян, скинення ідолів	Підкорення Тмутаракані	Завоювання Сирії фатимідами

Таблиці порівняння вичленовують суттєві ознаки історичних явищ, аналогічні або відмінні, сприяють виявленню подібності і різниці між ними (наприклад, між суспільними верствами, формами державного устрою, менталітетом, цінностями, суспільним чи економічним устроєм). Ці таблиці відіграють важливу роль у вичленовуванні й узагальненні ознак понять.

Наприклад:

Перша і Друга світові війни

Ознаки для порівняння	Перша світова війна	Друга світова війна
1. Причини 2. Учасники 3. Наслідки

Руські князі

Якості	Олег	Ігор	Святослав	Володимир	Ярослав
Походження Сила характеру Прагнення до влади Розумові здібності Авторитет у країні

Якісні чи кількісні зміни, динаміку окремих історичних явищ виявляють таблиці розвитку. На відміну від таблиць порівняння, в них зіставляються не різні явища, а різні етапи одного і того ж явища. Наприклад:

Революція 1905 – 1907 рр. у Росії

Етапи, роки	Події	Результати
І етап ІІ етап ІІІ етап

Таблиці зіставлення відображають різні зв'язки і відношення між історичними явищами (цілого та його частин, явища та його суттєвих ознак, причин і наслідків). Такі таблиці дають змогу порівняти суспільні класи, прошарки, групи і партії, які виражають їх інтереси.

Основні напрями розвитку літератури і мистецтва XVIII – поч. ХІХ ст.	Їх головні риси	Представники
Класицизм
Романтизм
Реалізм

Тематичні таблиці містять однорідні факти (наприклад, війни чи повстання, наукові відкриття тощо). У такій таблиці, як правило, три стовпчики: причини події; основні етапи (ознаки, прояви, риси); наслідки (підсумки, значення). Наприклад:

Українська національна революція другої половини XVII ст.

Причини	Основні події	Наслідки

Різновидом тематичних таблиць є узагальнювальна таблиця, яку часто складають протягом цілої теми чи розділу, розкриваючи зв'язки або тенденції розвитку в конкретний період. Наприклад:

Президенти Франції ХХ ст.

Президент, період його правління	Якими якостями володів	Основні риси
		внутрішнього становища	зовнішньої політики

Існує і класифікація таблиць за формою викладу матеріалу: 1) текстові (містять колонки, заповнені лише текстовим матеріалом); 2) цифрові (з колонками, заповненими цифровим матеріалом); 3) таблиці з використанням умовно-графічної наочності (містять у колонках діаграми, графіки, схеми, різні графічні позначки); 4) таблиці з використанням ілюстрацій (з малюнками у колонках); 5) комбіновані (містять у колонках, крім текстового матеріалу, інформацію у вигляді цифр, умовно-графічної наочності, ілюстрацій).

Деякі види таблиць варто використовувати вже при вивченні історії стародавнього світу – переважно це прості хронологічні та порівняльні таблиці. Школярі 5 – 6 класів погано засвоюють матеріал, викладений конспективно, тому робота з таблицями в цих класах організовується для повторення раніше засвоєних знань та їх систематизації. З часом учні вчаться сприймати конспективний матеріал таблиць, тому у старших класах методика роботи з таблицями істотно урізноманітнюється.

Очевидно, що прийоми роботи з таблицями дещо відрізняються від прийомів роботи з іншими наочними посібниками. Адже зміст таблиці сприймається учнем лише при повному її прочитанні, а на це потрібен певний час.

О. Желіба виділяє такі прийоми роботи учнів старших класів з таблицями²⁸⁶.

1. Сприйняття нового матеріалу у готовій табличній формі. У процесі викладу нового матеріалу учитель опирається на дані певної таблиці, розміщеної на стенді, на екрані як проекція епідіаскопа чи діафільму, в підручнику чи посібнику як ілюстрація. Цей прийом, як і наступні, має кілька етапів: а) оголошення назви таблиці (розкриває її зміст); б) акцентування уваги на основних колонках та одиницях виміру таблиці; в) посилання на характерні показники, виділені в таблиці; г) формулювання загальних висновків. Зважаючи на важливість і доступність матеріалу, основні дані таблиці учні можуть перенести до свого конспекту.

2. Сприйняття нового матеріалу у формі таблиці, що розгортається паралельно з викладом матеріалу. Викладаючи новий матеріал, учитель опирається на дані певної таблиці, яка створюється паралельно до цього викладу. Методичне завдання таких таблиць – у процесі їх створення домогтися максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів, які слідкують за логікою викладу вчителя, осмислюють її. Якщо ж учні не зрозуміли мисленнєвих операцій, результати котрих закріплюються в таблиці, не пов'язують ті чи інші поняття з конкретними фактами, то використання таблиць не дасть позитивного ефекту. Бажано, щоб учні переносили такі "рухомі" таблиці до своїх конспектів, що підвищить міцність набутих знань. Вони переважно кресляться вчителем на дошці. Щоб зекономити час і надати їм більш естетичних форм, можна їх удосконалити: зробити невеликі картонні сектори таблиць, які у процесі викладання нового матеріалу розміщуються на дошці чи стенді. За допомогою епідіаскопа гарно виготовлені таблиці можна проектувати на екран, надаючи їм "рухомості", прикриваючи шматком паперу ту частину таблиці, про матеріал якої вчитель ще не повідомляв.

3. Складання таблиць учнями на уроці на основі нового матеріалу з метою його закріплення. Задля закріплення та узагальнення нового матеріалу учитель може дати учням завдання законспектувати основні ключові дані нових знань у вигляді таблиці. Ефективність таких таблиць особливо велика, адже в їх складанні беруть участь учні. Для цього останні повинні чітко засвоїти правила читання таблиць і вміти користуватися ними. Під керівництвом учителя вибираються заголовки таблиці, в ході обговорення визначаються оптимальні відповіді та заносяться у конспекти.

4. Систематизація навчального матеріалу у формі таблиці під час виконання домашнього завдання. Прийом, аналогічний попередньому. Різниця полягає лише в тому, що учні мають самостійно скласти таблицю. В сильних класах – лише на основі назви, у слабших – разом з учителем визначають заголовки колонок таблиці.

5.  Самостійне засвоєння нового матеріалу, поданого у вигляді таблиць. Домашнє завдання учні можуть виконувати на основі готової таблиці, розміщеної в підручнику чи посібнику.

6. Проведення усної перевірки учнів з опорою на матеріал таблиць. Розповідаючи домашнє завдання, учень опирається на дані таблиці, розміщеної на стенді, на дошці, на екрані як проекція епідіаскопа чи діафільму. Вміння посилатися на дані таблиць привчить учнів до доказовості у своїх відповідях.

7. Проведення письмової перевірки учнів через складання таблиць. Прийом, схожий на четвертий, коли учні відтворюють знання у вигляді таблиці. Відрізняється він тим, що учні складають таблицю безпосередньо на уроці. У слабших класах таку роботу можна проводити лише на основі набутого досвіду складання аналогічної таблиці, в сильніших – без нього.

Роботу з таблицями на уроці при вивченні і закріпленні навчального матеріалу можна розпочинати вже у 5 – 6 класах. Наприклад, після пояснення матеріалу про кліматичні умови Стародавнього Єгипту рекомендується відразу закріпити вивчене в пам'яті учнів. Для цього можна запропонувати учням скласти таблицю, в якій вказати сприятливі і несприятливі природні умови для виникнення рільництва²⁸⁷. Таблиця може виглядати так:

Сприятливі умови	Несприятливі умови	Наслідки праці єгиптян
Вологість	Мало опадів	Риття каналів та дамб
Багато сонця	Пісок пустель, вітри з пустелі	Обробка землі перед посівом
Родючість ґрунту	Мочарі та болота	Осушення мочарів

Окрім того, на уроках історії знайшла відображення і робота з тестовими таблицями – навчальними посібниками, які містять запитання, завдання, фактажні і поняттєві одиниці, що розміщені правильними рядами, колонками, стовпчиками в певній послідовності і системі відповідно до завдань. Відповіді на тестові завдання таблиць передбачають здійснення чітко обумовлених операцій: поставити біля певного положення позначку, записати до певної колонки правильне положення тощо.

О. Желіба наводить приклади таких завдань²⁸⁸.

1. Таблиці для тестів з кількома варіантами відповідей. Завдання для учнів: уважно прочитати запитання чи твердження, вибрати правильні варіанти відповіді і позначити їх значком "+" або "–".

США у другій половині ХХ ст.

№	Запитання	Відповідь
1.	У часи Карибської кризи президентом США був… а) Г.Трумен; б) Д.Ейзенхауер; в) Дж. Кеннеді

2. Таблиці для альтернативних тестів. Завдання для учнів: уважно прочитати твердження, правильні позначити знаком "+", неправильні знаком "–".

Канада у другій половині ХХ ст.

№	Твердження	Відповідь
1. 2. 3.	За роки Другої світової війни Канада змогла вдвічі збільшити свій національний прибуток. У політичній сфері Канади ведуть суперництво Демократична та Прогресивно-Республіканська партії. Після Другої світової війни загострилося Квебеківське питання, породжене пригніченим становищем франко-канадійської громади.

3. Таблиці з використанням тесту "Четвертий зайвий". Завдання для учнів: уважно переглянути ряди фактів (понять, дат, імен), знайти логіку їх поєднання, викреслити один факт (поняття, дату, ім'я), що логічно не сумісний з іншими.

Франція у другій половині ХХ ст.

№	Факти
1	IV Республіка	"Червоний травень"	1946 – 1958 рр.	Війна в Індокитаї
2	V Республіка	Ш. де Голль	1958 – 1969 рр.	Незалежність В'єтнаму
3	Неолібералізм	Ж. Ширак	1974 – 1976, 1984 – 1988 рр.	Мер Парижа

4. Таблиці з використанням тесту "Продовження логічного ряду". Завдання для учнів: уважно переглянути ряди фактів (понять, дат, імен), знайти логіку їх поєднання, додати один факт (поняття, дату, ім'я), що логічно продовжує цей ряд.

США у другій половині ХХ ст.

№	Факти			Відповідь
1	1945 – 1952 рр.	1952 – 1960 рр.	1960 – 1963 рр.
2	"Чорні пантери"	Л.Джонсон	Конфедерація християнського керівництва Півдня
3	Р.Діксон	Дж.Форд	Р.Рейган

5. Таблиці з використанням тесту "Створення логічного ряду". Завдання для учнів: уважно переглянути ілюстрації, додати факти (поняття, дату, ім'я), що логічно продовжують цей ряд.

Лідери СРСР другої половини ХХ ст.

Лідер	/фото/	/фото/	/фото/	/фото/	/фото/
Прізвище, ім'я, по батькові
Роки правління
Діяльність

6. Таблиці з використанням тесту на групування історичної інформації. Завдання для учня: уважно переглянути колонки таблиці і розподілити в них логічно пов'язані факти, поняття, події, явища.

Європа у другій половині ХХ ст.

1-й ряд	2-й ряд	3-й ряд	4-й ряд

Список: К. Аденауер, М. Тетчер, Ж. Ширак, Ф. Франко, Ш. де Голль, В. Черчілль, Г. Коль, Т. Блер, Ф. Міттеран, Хуан Карлос І, "фолклендська криза", "буря в пустелі", "баскська проблема", "ольстерська проблема", "алжирська криза", "суецька криза", "берлінська криза", лейбористська партія, об'єднання на захист республіки, християнсько-демократичний союз, режим Віші, "нова східна політика".

7. Таблиці з використанням тесту на встановлення хронологічної (логічної) послідовності. Завдання для учнів: уважно переглянути історичні факти і розташувати їх у порядку здійснення (у порядку важливості, логічній послідовності).

Міжнародні відносини у 90-х рр. ХХ ст.

№	Факт	Відповідь
1	"Буря в пустелі"
2	Розпад СРСР
3	Входження Польщі, Угорщини, Чехії до НАТО
4	Розпад Чехословаччини

8. Таблиці з використанням тесту з вільними відповідями. Завдання для учнів: уважно переглянути питання, дати на них коротку відповідь.

Перша світова війна

№	Питання	Відповідь
1	Назвіть країни, що входили до Четвертного союзу
2	Назвіть основні театри воєнних дій Першої світової війни
3	Перелічіть основні битви Першої світової війни
4	Вкажіть хронологічні рамки Першої світової війни

9. Таблиці виділення провідних ознак. Завдання для учнів: уважно переглянути питання, вибрати правильні варіанти відповіді і позначити знаком "+".

Ознаки комуністичної та фашистської ідеологій

№	Ознака	Комуністична ідеологія	Фашистська ідеологія
1	Антидемократизм
2	Парламентські методи боротьби за владу
3	Зовнішньополітична агресивність
4	Пацифізм
5	Класова нетерпимість

Ще одним видом умовно-графічної наочності, з якими передбачені різні прийоми роботи на уроках історії, є схеми. Під схемою як навчальним засобом з історії, слід розуміти креслення або малюнок, який знайомить учнів із певними суттєвими рисами, зв'язками та відносинами між історичними явищами, що вивчаються²⁸⁹. Вони використовуються для наочного порівняння явищ, які вивчаються, показу тенденцій їхнього розвитку, а також для узагальнення та систематизації історичних знань. Пояснюючи матеріал, учитель послідовно креслить на дошці елементи схеми і позначає зв'язки між ними (наприклад, стрілками). Поступовість створення схеми полегшує її розуміння. За допомогою схеми вчитель демонструє ланцюжок своїх міркувань. Самостійне або групове креслення чи заповнення схеми можливе при організації перетворювальної пізнавальної діяльності учнів. Складання учнями схем на основі нового тексту, декількох джерел передбачає творчий рівень діяльності учнів.

Схеми поділяють на структурні, схеми еволюції, ієрархічні, логічні, пошукові.

1.  Структурні схеми відображають взаємозв'язок складових частин чого-небудь. Наприклад: