15.Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.

Композиція-побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів.

Сюжетні елементи композиції:

• Експозиція(ф-ія інформування читача про розташування сил,що визначають конфлікт твору)

• Зав'язка

• Розвиток дії

• Кульмінація

• Розв'язка

Додаткові елементи: передісторія, пролог, епілог (подальша історія).

Позасюжетні елементи: Вставні епізоди(поза сюжетні чинники композиції), авторські відступи(публіцистичні(актуальні сусп. проблеми),філософські,історичні); Ретардація(штучне уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи); колаж, монтаж, зіставлення і протиставлення. Деталізація (портрет(статичний(увага на незмін.деталях),динамічний(деталі зовн.),ідеалізуючий,сатиричний) пейзаж(статичний,динамічний), інтер’єр, художня деталь, монологи, діалоги персонажів).

16. Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.

Художня мова — літературна, але не обмежується лише літературною. У своїх творах письменники використовують діалектизми, професіоналізми, архаїзми, слова у прямому і переносному значеннях. Вона містить оцінюючий елемент різного забарвлення: співчуття, зневагу, обурення, презирство, захоплення. Художня мова образна, емоційна, експресивна, відзначається лаконізмом, небагатослівністю. А. Чехов вважав лаконічність сестрою таланту, а О. Некрасов закликав писати так, щоб словам було тісно, а думкам — простор. У художньому творі розрізняють мову автора і мову персонажів. Образному відтворенню думок, почуттів, переживань сприяють синоніми, антоніми, омоніми, неологізми, архаїзми, діалектизми, варваризми, професіоналізми, жаргонізми, арґотизми.

17.Тропи: їх функція, основні види (метафора, метонімія, синекдоха). Проілюструвати відповідь прикладами.

Троп-слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми» (Олександр Потебня). Художня функція тропів полягає в тому, що вони допомагають виділити, підкреслити в зображуваному характері, явищі, предметі потрібну рису чи якість, тобто сприяють їх індивідуалізації. Тропи надають художньо-образної виразності, емоційності, поетичності

Метафора - один із основних; певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.( Над сріблом води лісової, Скорботи листя опада на дно душі, Вкриє мудрість голову сріблом)

Метонімія - заміна одного слова іншим на основі суміжності(Читати Підмогильного, з’їв цілу тарілку,Київ прокидається)

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.( Червона шапочка,ноги моєї тут не буде,вчися шанувати копійку)