- •Тема 1. Суть і значення облікової політики
- •1. Суть облікової політики та її нормативно-правове забезпечення
- •Нормативно-правове забезпечення облікової політики
- •2. Елементи облікової політики
- •3. Порядок зміни облікової політики
- •4. Значення та проблеми формування облікової політики
- •Тема 2. Порядок формування облікової політики щодо необоротних активів
- •1.Порядок визначення вартісної межі між основними засобами та малоцінними необоротними матеріальними активами
- •2. Методи нарахування амортизації необоротних активів
- •3. Ремонт та поліпшення основних засобів. Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів
- •4. Інвестиційна нерухомість
- •5. Нематеріальні активи в обліковій політиці
- •6. Формування облікової політики щодо необоротних активів відповідно до мсфз
- •Основні засоби (мсбо 16)
- •Інвестиційна нерухомість (мсбо 40)
- •Нематеріальні активи (мсбо 38)
- •Тема 3. Порядок формування облікової політики щодо оборотних активів
- •Способи обліку транспортно-заготівельних витрат, понесених на придбання запасів
- •Методи оцінки вибуття запасів
- •Способи обліку товарів
- •Типова кореспонденція рахунків з обліку руху товарів за продажними цінами
- •Елементи облікової політики щодо біологічних активів
- •Порядок формування облікової політики щодо незавершеного виробництва та готової продукції
- •Порядок формування облікової політики щодо резерву сумнівних боргів
- •Метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості
- •Метод застосування коефіцієнта сумнівності
- •Формування облікової політики щодо оборотних активів відповідно до мсфз Запаси (мсбо 2)
- •Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (мсфз 7, мсбо 32, мсбо 39)
- •Класифікація методів оцінки вибуття запасів Метод ідентифікованої собівартості
- •Метод середньозваженої собівартості
- •Для варіанта 2:
- •Метод фіфо
- •Метод нормативних затрат
- •Оцінка за цінами продажу
- •Тема 4. Порядок формування облікової політики щодо доходів, витрат і фінансових результатів
- •Методи оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг
- •Визначення доходу за ступенем завершеності операції
- •Метод рівномірного нарахування доходу
- •Способи обліку витрат та порядок закриття транзитних рахунків
- •Елементи облікової політики щодо загальновиробничих витрат
- •Калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Забезпечення під майбутні витрати в обліковій політиці
- •3. Створення резервів і забезпечень
- •Формування облікової політики щодо доходів та витрат відповідно до мсфз Дохід від реалізації товарів робіт, послуг (мсбо 18)
- •7. Елементи облікової політики підприємства щодо звітності: критерії суттєвості
- •Тема 5. Зміст, структура і порядок складання наказу про облікову політику підприємства
- •Зміст і порядок складання Наказу про облікову політику
- •2. Зміст і порядок складання додатків до Наказу про облікову політику
- •Зміст і порядок складання додатків до Наказу про облікову політику
- •Наказ № 199
- •Організація бухгалтерського обліку
- •Приклад наказу про затвердження Положення про облікову політику
- •Положення про облікову політику
- •Строки корисного використання основних засобів
- •Строки корисного використання нематеріальних активів
Тема 1. Суть і значення облікової політики
1. Суть облікової політики та її нормативно-правове забезпечення.
2. Елементи облікової політики.
3. Порядок зміни облікової політики.
4. Значення та проблеми формування облікової політики.
1. Суть облікової політики та її нормативно-правове забезпечення
Бухгалтерський облік на підприємстві необхідно вести за певними правилами. Умовою виконання цих правил, є правильний вибір підприємством облікової політики.
В Україні поняття облікової політики за радянських часів не існувало, оскільки бухгалтерський облік розвивався за активної участі держави. Інструментом нормативного регулювання бухгалтерського обліку тих часів була інструкція, що містила правила його ведення та охоплювала всю методичну базу з урахуванням галузевих особливостей. Це не вимагало ніяких самостійних тлумачень з боку бухгалтерів або інших державних чи професійних органів [4, с. 33].
У 90-х рр. ХХ ст. у зв’язку із розширенням організаційно- правових форм підприємств та видів господарських зв’язків між суб’єктами господарювання з’являється необхідність та можливість використання кількох підходів до визначення результатів однакових операцій, а, відповідно, і варіантів їх відображення в обліку.
На вимогу часу, із введенням у 1993 р. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні з’явилася можливість застосування облікової політики, хоча саме поняття «облікова політика» ще не використовувалося у нормативних документах.
У Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні зазначалося, що підприємства можуть самостійно встановлювати форму обліку, визначати методи його ведення, розробляти систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю тощо [49, с. 106]. Згідно з вимогами Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні [41] та Вказівок з організації бухгалтерського обліку в Україні [8] на кожному підприємстві щороку видавався наказ, яким затверджувались єдині (незмінні протягом року) методичні принципи ведення бухгалтерського обліку. Зміни у методиці ведення обліку на підприємстві, що мали місце протягом року необхідно було розкривати та повідомляти у пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.
Поява поняття «облікова політика» в Україні та його офіційне закріплення, пов’язані з процесами реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. Потреба у розробці облікової політики для конкретного підприємства та створення внутрішнього розпорядчого документу про облікову політику виникла у зв’язку з введенням в дію Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в 1999 р. Зазначені нормативно-правові документи, з одного боку, визначили базові правила ведення бухгалтерського обліку, яких повинні дотримуватись усі підприємства незалежно від їх організаційно- правової форми, форми власності чи виду діяльності, а з іншого боку, вони запропонували альтернативні способи організації та ведення обліку окремих видів активів, зобов’язань, доходів, витрат і фінансових результатів, щодо яких підприємство набуло право вибору з урахуванням власних особливостей та специфіки діяльності.
Проте довгий час окремого нормативного документу, в якому б розкривались різні аспекти формування, документального оформлення та зміни облікової політики, в Україні не існувало. Лише наприкінці 2005 року у відповідь на багаточисленні запити практикуючих бухгалтерів з метою роз’яснення проблемних питань формування облікової політики, порядку складання та змісту Наказу про облікову політику підприємств Міністерством фінансів України було опубліковано Лист №31-34000-105/27793 від 21 грудня 2005 року «Про облікову політику». Пізніше були прийняті Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 року № 635.
Отже, порядок формування облікової політики в Україні регулюється рядом нормативно-правових актів різного підпорядкування, основними з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування, Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку окремих об’єктів обліку, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, біологічних активів, запасів, витрат (у торгівлі, у промисловості, у будівництві, у сільському господарстві, у транспортному господарстві).
Таблиця 1.