- •Методичний посібник для виконання курсового проекту
- •Загальні методичні вказівки
- •Оформлення аркушів записки
- •Нумерація розділів і сторінок.
- •Ілюстрації
- •Переліки
- •Посилання
- •Список використаної літератури
- •Оформлення креслень.
- •1 Вихідні данні
- •1.1 Робоче креслення деталі
- •1.2 Характеристика деталі, умови її роботи та технічні вимоги
- •Дефекти деталі і способи їх усунення
- •Матеріал деталі і його властивості
- •2 Техногічний розділ
- •2.1 Вибір способів відновлення, установочних баз і технологія
- •2.2 Технологічний маршрут відновлення деталі
- •2.3 Розрахунок режимів обробки і технічне нормування
- •2.4 Охорона праці і техніка безпеки при виконанні операції
- •2.5 Технологічна документація
- •3. Конструкторський розділ
- •3.1 Призначення, побудова й принцип роботи пристосування
- •Курсовий проект
Переліки
Переліки, за потреби можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або не нумерувати а ставити дефіс „ - ” (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другій рівень деталізації).
Приклад з пункту 2.4 Охорона праці і техніка безпеки при виконанні операції:
а) після установки шліфувального круга необхідно:
1) закріпити захисний кожух;
2) перевірити, щоб круг починав обертатися плавно без ривків;
3) перевірити роботу шліфкруга на холостому ході на протязі 2…3 хв.;
б) при роботі шліфувальних верстатів заборонено:
1)гальмувати круг руками після відключення верстата;
2)відкривати захисний кожух вала шпинделя, шківа, каменя;
3) надівати, знімати і перевертати пас.
Переліки першого рівня деталізації друкують або пишуть малими літерами з абзацного відступу 15 мм., другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня на 5 мм., тобто на 20 мм., відносно рамки і продовжують другу строчку з відступом 5 мм., відносно рамки.
Оформлення формул
Формули розташовують безпосередньо після тексту в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремленого крапкою, наприклад: формула 1.3 - третя формула першого розділу.
Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках і крайньому правому положенні на рядку, відступивши 5 мм. від краю рамки.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності в якій вони наведені у формулі.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом „ де ” без двокрапки.
Приклад:
Визначаємо основний час за формулою:
То
=
,
хв.,
(2.1)
де, L= l + l 1 + l 2, мм - довжина оброблюваної поверхні;
l - довжина поверхні з креслення, мм.;
l 1 + l 2 - врізання і перебіг, мм.;
i- кількість проходів;
n- частота обертів, об/хв;
S - подача, мм/об.
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій повторюючи знак операції на початку наступного рядка.
Коли переносять формулу на знаковій операції множення, застосовують знак „ х ”.
Формули, що ідуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Наприклад:
G = V · γ, г. (4.1)
V = F · L, см3. (4.2)
При такому розташуванні формул одна над одною між ними не залишають вільного рядка.
