Курсовий проект
з дисципліни «Основи технології ремонту автомобілів»
на тему: «Технологічний процес відновлення шестерні ведучої
головної передачі заднього моста автомобіля ЗІЛ-130»
Студента 4 курсу
групи А – ХХ
напряму підготовки 070106 Транспорт і транспортна інфраструктура
спеціальності 5.07010602 Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування
ХХХХХХ Х.Х.
(П.І.Б.)
Керівник викладач
ХХХХХХ Х.Х.
(П.І.Б.)
Національна шкала (оцінка)
______________________________
Члени комісії
__________________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_______________________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
_______________________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали
м. Бердянськ 20---р.
Додаток В
ЗМІСТ.
Стор.
ВСТУП. 4
1 ПОЧАТКОВІ ДАНІ.
1.1 Робоче креслення деталі. 5
1.2 Характеристика деталі, умови її роботи і технічні вимоги. 5
1.3 Дефекти деталі і способи їх усунення. 6
1.4 Матеріал деталі і його властивості. 7
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.
2.1 Вибір способів відновлення, настановних баз і технологія. 8
2.2 Технологічний маршрут відновлення деталі. 9
2.3 Розрахунок режимів обробки і технічне нормування. 10
2.4 Охорона праці і техніка безпеки при виконанні операцій. 18
2.5 Технологічна документація. 20
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА.
3.1 Проектування верстатного пристосування. 21
3.3.1 Призначення, пристрій і принцип роботи пристосування. 21
4 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 22
Додаток Г
ВСТУП.
Велика кількість підприємств і господарств не можуть успішно функціонувати без використання автомобільного транспорту.
Для нормальної роботи автотранспорту і його подальшого розвитку необхідно систематично оновлювати парк автомобілів і підтримувати його в хорошому технічному стані. Забезпечення необхідної чисельності парку рухомого складу може здійснюватися по двох напрямах:
а) придбання нових автомобілів;
б) поповнення парку за рахунок ремонту автомобілів.
Ремонт є комплексом операцій по відновленню справності або працездатності виробів і відновленню ресурсів виробів і їх складових частин.
Необхідність і доцільність ремонту автомобілів обумовлені передусім нерівнопрочністю їх складових частин (складальних одиниць і деталей). Відомо, що створити рівнопрочний автомобіль, усі деталі якого зношувалися б рівномірно і мали б однаковий термін служби, неможливо. Тому в процесі експлуатації автомобілі проходять на автотранспортних підприємствах (АТП) періодичне ТЕ і при необхідності поточний ремонт (ТР), який здійснюється шляхом заміни окремих деталей і агрегатів. Це дозволяє підтримувати автомобілі в технічно справному стані.
Ремонт автомобілів є об'єктивною необхідністю, яка обумовлена технічними і економічними причинами.
По-перше, потребі народного господарства в автомобілях частково задовольняється шляхом експлуатації відремонтованих автомобілів. По-друге, ремонт забезпечує подальше використання тих елементів автомобілів, які не повністю зношені. У третіх, ремонт сприяє економії матеріалів, що йдуть на виготовлення нових автомобілів. При відновленні деталей витрата металу в 20.30 разів нижча, ніж при їх виготовленні.
Додаток Д
1 ПОЧАТКОВІ ДАНІ.
1.1 Робоче креслення деталі
Робоче креслення деталі виконано на форматі А3 у масштабі 1:1 з ціллю кращого вивчення креслення і постановки розмірів. На кресленні вказані всі види розрізи січення, для того щоб краще вивчити вид деталі:
головний вид деталі дає представлення о конструктивних елементах деталі на якому показано внутрішню частину деталі;
на виді Г показана форма зубів другого венця та його розміри.
Також на кресленні виконана таблиця з параметрами зубів венців.
[2 с.7]
1.2 Характеристика деталі, умови роботи, технічні вимоги.
Блок шестерень заднього ходу знаходиться в коробці передач він встановлений на окремій осі. Під час роботи коробки малий венець блоку знаходиться в постійному зачепленні з шестернею першої передачі. Для включення заднього ходу великої венець блоку з'єднується шестернею заднього ходу з проміжним валом. Основними зносами блоку являються : знос посадочної поверхні голчастих підшипників і виробітку зубів більшого вінця.
Основними забрудненнями являються смолянисто-масляні відкладення.
Технічні вимоги на деталь і їх аналіз.
1. Глибина цементованого шару 0,5 – 0,7мм до нарізування зубів.
2. Твердість поверхні 57 – 60 HRC.
3. Твердість середини 35 – 45 HRC.
4.
Невказані граничні відхилення розмірів
по H14; h14; ±
.
5. Биття торців деталі не більше 0,05мм.
1.3. Дефекти деталі і способи їх усунення.
Таблиця 1.3.1
Карта технічних вимог на дефектацію деталі |
|||||||
|
Деталь: Блок шестерень заднього ходу |
||||||
№ деталі: 130 – 1701082 |
|||||||
Матеріал: Сталь 25ХГМ ГОСТ 1133 – 88 |
57 – 60 HRC |
||||||
№ п/п |
Найменування дефекту |
Спосіб встановлення дефекту і вимірювальний інструмент |
Розміри (мм) |
Спосіб усунення дефекту |
|||
номінальний |
допустимий без ремонту |
допустимий для ремонту
|
|||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Е
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
Вибір способів відновлення, установочні бази і технологія
Згідно завдання на курсовий проект, необхідно усунути дефект – спрацювання опорних шийок розподільного вала понад межі ремонтних розмірів.
Потенційно можливими способами відновлення зношених шийок є: РР – ремонт під ремонтний розмір, НШФ – наплавлення під шаром флюсу, НВГ – наплавлення в середовищі вуглекислого газу, ВДН – вібродугове наплавлення, О – осталювання, Х - хромування.
Значення коефіцієнтів довговічності можливих способів відновлення наступні:
– ремонт під ремонтний розмір – 0,95-1,00;
– наплавлення під шаром флюсу – 0,9;
– наплавлення в середовищі вуглекислого газу – 0,9;
– вібродугове наплавлення – 0,62;
– осталювання – немає;
– хромування – немає.
Додаток Ж
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА.
Призначення, побудова, принцип роботи пристрою.
Пристосування для фрезерування зубів венця блоку шестерень заднього ходу автомобіля ЗІЛ-130.
Пристосування складається з наступних конструктивних елементів:
1 – Основа;
2 – Корпус;
3 – Мембрана;
4 – Штуцер;
5 – Шток;
6 – Кришка;
7 – Цанговий патрон;
8 – Фіксуючий болт;
9 – Розтискний конус;
Робота пристосування полягає в наступному:
Пристосування основою 1 встановлюється на столі верстата, в основу 1 вставляється і фіксується корпус 2 пристосування. Для закріплення блоку шестерень необхідно, встановити його на цанговий патрон 7, в шток 5, через цанговий патрон укрутити фіксуючий болт 8 з розтискним конусом 9, до упору. Для затиску блоку шестерень через штуцер 4 в порожнину корпусу 2 подається під тиском повітря. Мембрана 3 вигинається в низ і через шток 5, фіксуючий болт 8, розтискним конусом 9, розтискав цанговий патрон, що забезпечує кріплення блоку. Після обробки тиск повітря знімається, мембрана 3 піднімається у верх, викручується фіксуючий болт 8 з розтискним конусом 9, і знімається блок шестерень з цангового патрона.
Додаток З
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. В.И. Карагодин, Н.Н. Митрохин. Ремонт автомобилей и двигателей. Москва. 2001г
2. Методичні вказівки до дипломного проекту.
3. Марочник сталей и сплавов. Москва. Машиностроение. 1989г.
4. А.М. Кучер М.М. Киватицкий Металлорежущие станки.Машиностроение. Лениград 1972г
5. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. (Часть 3) Москва. 1978г.
6. Общемашиностроительные нормы времени вспомогательного, на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключительного для технического нормирования станочных работ. Москва. Машиностроение. 1974г.
7. Ю.М. Кузнецов. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта. Москва. Транспорт. 1986.
Додаток І
Оформлення креслень КП
В курсовому проекті виконується:
- робоче креслення деталі, яку відновлюємо;
- ремонтне креслення деталі;
- складальне креслення пристрою;
- робочі креслення деталей пристрою.
На кожному кресленні виконується стандартний основний надпис 1, і додаткова графа 2 (70х14) мм, див. додаток. Основний надпис 1 розташовують в правому нижньому куті формата, додаткову графу 2 розташовують в лівому верхньому куті формата А4. На форматах більше А4 при розташуванні основного надпису 1 вздовж довгої сторони аркуша додаткова графа 2 розташовується також у лівому верхньому куті, див Мал. 1 та Мал. 2
На форматі більше А4 при розташуванні основного надпису 1 вздовж короткої сторони додаткову графу 2 розташувати справа зверху на довгій стороні формата, дивись Мал. 3.
Заповнення основного надпису 1 і додаткової графи 2, додаток К.
Для робочого креслення відновлюваної деталі графа (1) – номер з каталогу деталей автомобіля (знайти в основному надпису робочого креслення заводського вироблення), див. додаток Н.
Для ремонтного креслення відновленої деталі графа (1) – номер з каталогу деталей з додатком до номера літери Р через крапку, дивись додаток П.
Для складального креслення пристрою графа (1) – позначення документу згідно стандарту.
Для складального креслення складальної одиниці пристрою графа (1) – заповнюється по специфікації складального креслення (розділ „Складальні одиниці” - позначення) пристрою за прикладом, див. дод. М.
Для робочих креслень деталей пристрою графа (1) – заповнити по специфікації складального креслення пристрою (розділ „Деталі”), графа позначення, згідно позиції деталі на кресленні.
Заповнення графи (2):
робоче і ремонтне креслення відновленої деталі – найменування деталі з заводського креслення;
складальне креслення пристрою і складальні одиниці – найменування їх зі специфікації;
робочі креслення деталей пристрою – найменування кожної деталі згідно специфікації на складальне креслення.
Заповнення графи (3):
робочі і ремонтні креслення деталей які відновлюються, робочі креслення деталей пристрою - найменування матеріалу з позначення ГОСТ або ДСТУ, ТУ заводу виробника;
складальне креслення або складальна одиниця - писати „Складальне креслення”.
Графа „Аркуш” – порядковий номер аркуша (на документах, які складаються з одного аркуша, графу не заповнюють).
Графа „Аркуш” - записати загальну кількість аркушів документу.
Оформлення специфікації
Специфікація складається на складальне креслення або складальну одиницю за ГОСТ 2.108-68 окремо від креслень на форматах А4, див. додаток М.
Допускається суміщення специфікації з складальним кресленням, коли вони розміщені на форматі А4. При цьому специфікацію розташувати над основним надписом і заповнити у тому ж порядку і за тією ж формою що і специфікації, виконану на окремих аркушах.
Специфікація складається з розділів: документація, складальні креслення, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти.
При виконанні складальних креслень пристроїв для технічного обслуговування та ремонту деталей і вузлів специфікація складається з наступних розділів: „Складальне креслення”, „складальні одиниці”, „Деталі”, „Стандартні вироби”, найменування кожного з розділів підкреслити рискою, а після кожного розділу оставити декілька вільних стрічок.
В розділі „Документація” записати назву основного конструкторського документу, на який складається документація – „Складальне креслення”.
В розділі „Складальні одиниці” і „Деталі” записати складальні одиниці (вузли), деталі, які входять до специфіцируємого виробу.
В розділі „Стандартні вироби” записати вироби, форму і розміри яких визначені ГОСТом або ДСТУ. Запис у межах кожної категорії стандартів виконати по однорідним групам, а в межах кожного позначення стандарта розташувати вироби за порядком зростання основних параметрів або розмірів, дивись дод. М.
Наприклад, групу кріпильних виробів записати в наступній послідовності: болти, гвинти, шпильки, гайки, шайби і т.п. В межах найменування болти записати по порядку зростання номерів їх стандартів, а в межах одного й того ж номера стандарта – у порядку зростання значень діаметрів і довжини болтів, дивись розділ „Стандартні вироби”, див. додаток М.
Заповнення граф специфікації:
- в графі „Формат” указати розмір формата аркуша, на якому виконане креслення деталі, або складальної одиниці. Графу не заповнюють для розділу „Стандартні вироби. Для деталей, на котрі не виконані креслення, в графі записати „БК”;
- графу „Зона” не заповнювати;
- в графі „Позначення” указати позначення конструкторського документу, не заповнювати цю графу для розділу „Стандартні вироби”;
- в графі „Найменування” указати:
а) для документів – „складальне креслення”;
б) для складальних одиниць і деталей – їх найменування у відповідності з основним надписом на кресленнях цих деталей;
в) для стандартних виробів записати їх найменування, розміри і умовне позначення стандарта;
г) в графі „Кіл.” Указати кількість складових частин, які входять в один вироб;
д) в графі „Прим.” Указати додаткові відомості.
Заміна позначення шорсткості поверхні з ГОСТ 2789-59 на ГОСТ 2.309-73
По ГОСТ 2789-59 |
По ГОСТ 2.309-73 |
|
До 0,1.0,1.80 г. |
С 01.01.80 г. |
|
V 1 |
√ Rz 320 |
√ Rа 50 |
V 2 |
√ Rz 160 |
√ Rа 25 |
V 3 |
√ Rz 80 |
√ Rа 12,5 |
V 4 |
√ Rz 40 |
√ Rа 6,3 |
V 5 |
√ Rz 20 |
√ Rа 3,2 |
V 6 |
√ Rz 2,5 |
√ Rа 1,6 |
V 7 |
√ Rz 1,25 |
√ Rа 0,8 |
V 8 |
√ Rz 0,63 |
√ Rа 0,4 |
V 9 |
√ Rz 0,32 |
√ Rа 0,2 |
V 10 |
√ Rz 0,16 |
√ Rа 0,1 |
V 11 |
√ Rz 0,08 |
√ Rа 0,05 |
V 12 |
√ Rz 0,04 |
√ Rа 0,025 |
V 13 |
√ Rz 0,1 |
√ Rа 0,012 |
V 14 |
√ Rz 0,05 |
√ Rа 0,06 |
Середні періоди стійкості шліфувального круга
N п/п |
Вид шліфування і характер обробки |
Середній період стійкості Тв. хв |
||
1 |
Кругле зовнішнє шліфування з подовжнею подачею |
Циліндричні поверхні |
15 |
|
2 |
Циліндричні поверхні з галтеллю |
r < 2 |
5 |
|
3 |
r >2 |
10 |
||
4 |
Внутрішнє шліфування |
Діаметр отвору в мм |
25 |
2,5 |
5 |
50 |
4 |
||
6 |
> 50 |
6 |
||
7 |
Без центрове шліфування з подовжнею подачею |
15 |
||
8 |
Шліфування різьби |
Однониточним кругом |
Чорновий прохід |
10...15 |
9 |
Чистовий прохід |
--- |
||
10 |
Багатониточним кругом |
15...25 |
||
11 |
Площинне шліфування периферією круга |
15 |
||
12 |
Шліфування зубців та шліців* |
--- |
||
* Правлення шліфувального круга виконується перед чистовим проходом
Таблиця 2.2 Коефіцієнти техніко-економічної ефективності способів відновлення деталей
Спосіб відновлення
|
Умовне позначення |
Коефіцієнт техніко економічної ефективності |
Ремонт деталей під ремонтний розмір |
РР |
0,875 |
Пластичне деформування |
ПД |
0,845 |
Осталювання |
О |
0,637 |
Нанесення клеєвих композицій |
КК |
0,455 |
Наплавлення під шаром флюсу |
НШФ |
0,436 |
Наплавлення в середовищі вуглекислого газу |
НВГ |
0,403 |
Ремонт постановкою додаткової ремонтної деталі |
ДРД |
0,350 |
Ручне дугове наплавлення |
РДН |
0,314 |
Вібродугове наплавлення |
ВДН |
0,256 |
Аргонно-дугове наплавлення |
АДН |
0,171 |
Ручне газове наплавлення |
РГН |
0,134 |
Таблиця 2.3 - Шорсткість поверхні після різних видів і методів обробки сталі.
Вид або метод обробки |
Rа мкм |
Клас шорсткості |
|
1 |
2 |
3 |
|
Обробка зовнішніх циліндричних поверхонь
|
|||
Відрізка різцем
|
50...12,5
|
1...3
|
|
Відрізка фрезою
|
50...12,5
|
1...3
|
|
Підрізання торця
|
12,5...3,2
|
3...5
|
|
Точіння чорнове
|
25...12,5
|
2...3
|
|
Точіння півчисте
|
12,5...3,2
|
3...5
|
|
Точіння чистове
|
6,3...0,80
|
4...7
|
|
Нарізування різьби плашкою
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Нарізування різьби різцем
|
3,2...0,80
|
5...7
|
|
Шліфування попереднє
|
1,6...0,80
|
6...7
|
|
Шліфування чистове
|
0,80...0,40
|
7...8
|
|
Суперфінішування чистове
|
0,10...0,050
|
10...11
|
|
Притирання, доводка
|
0,050...0,006
|
11...14
|
|
Полірування пастою
|
0,20...0,012
|
9...13
|
|
Обробка внутрішніх циліндричних поверхонь |
|||
Свердління до 15 мм
|
12,5...3,2
|
3...5
|
|
Свердління більше 15 мм
|
25...12,5
|
2...3
|
|
Розсвердлювання
|
25...6,3
|
2...4
|
|
Зенкерування чорнове
|
25...12,5
|
2...3
|
|
Зенкерування чистове
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Розвертання попереднє
|
1,6...0,80
|
6...7
|
|
Розвертання заключне
|
0,80...0,20
|
7...9
|
|
Нарізування різьби метчиками
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Нарізування різьби різцем
|
3,2...0,80
|
5...7
|
|
Протягування чистове
|
0,80...0,40
|
7...8
|
|
Розточування чорнове
|
50
|
1
|
|
Розточування півчистове
|
25...12,5
|
2...3
|
|
Розточування чистове
|
3,2...1,6
|
5...6
|
|
Розточування тонке алмазне
|
0,80...0,40
|
7...9
|
|
Шліфування напівчистове
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Шліфування чистове
|
0,80...0,40
|
7...8
|
|
Хонінгування чистове
|
0,40...0,20
|
8...9
|
|
Хонінгування кінцеве
|
0,10...0,012
|
10...13
|
|
Обробка плоских поверхонь
|
|||
Фрезерування циліндричною фрезою: чорнове
|
50...25
|
1...2
|
|
чистове
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Фрезерування торцевою фрезою: чорнове
|
12,5...3,2
|
3...4
|
|
чистове
|
6,3...3,2
|
4...5
|
|
Шліфування півчистове
|
3,2
|
5
|
|
Шліфування чистове
|
0,80...0,40
|
7...8
|
|
Таблиця 2.4 - Мінімальні припуски на механічну обробку після усунення дефекту різними способами.
Спосіб усунення дефекту |
Припуски на діаметр, мм
|
Ручне наплавлення |
4...6 |
Наплавлення під флюсом |
2...2,5 |
Наплавлення в середовищі СО2 |
2...2,5 |
Вібродугове наплавлення високовуглецевим дротом з охолодженням і наступним шліфуванням |
0,5...0,8 (за 2 переходи, 2-й перехід - 0,25...0,30 мм) |
Вібродугове наплавлення |
1,2...2 |
Осталювання |
0,4 |
Хромування |
0,1 |
Напилювання (з наступною токарною обробкою) |
1...1,5 |
Напилювання (з наступним шліфуванням) |
0,3...0,4 |
Напилювання (з наступною токарською і шліфувальною обробкою) |
1,3...2 |
Накатка (обробка шліфуванням) |
0,1...0,2 |
Роздача (у холодну - діаметр прошивки більше внутрішнього діаметру отвору деталі на 0,45...0,8 мм; у гарячу - 0,2...0,3 мм) |
0,15...0,25 |
Таблиця 2.5 - Припуски на обробку зовнішніх поверхонь обертання
Вид обробки поверхні
|
Діаметр вала, мм Д* аметр вала, мм
|
||||
До 30
|
31...50
|
51...80
|
81...120
|
121...180
|
|
Припуск на діаметр При пуск на диа? летре
|
|||||
Точіння чистове |
0,25 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,35 |
Точіння тонке
|
0,14 |
0,15 |
0,16 |
0,17 |
0,20 |
Шліфування |
0,35 |
0,40 |
0,45 |
0,50 |
0,60 |
Шліфування після чистового точіння
|
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
Шліфування після попереднього шліфування |
0,06 |
0,06
|
0,06
|
0,06
|
0,06
|
Таблиця 2.6 - Припуски на розточування отворів
Діаметр оброблюваного отвору, мм |
Матеріали |
|||||||
Легкі сплави |
Бабіт |
Бронза, чавун |
Сталь |
|||||
Характер обробки |
||||||||
Попер |
Закл |
Попер |
Закл |
Попер |
Закл |
Попер |
Закл |
|
Припуск на діаметр, мм |
||||||||
До 30 |
0,2 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
31...50 |
0,3 |
0,1 |
0,4 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
51...80 |
0,4 |
0,1 |
0,5 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
81...120 |
0,4 |
0,1 |
0,5 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
121...180 |
0,5 |
0,1 |
0,6 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
Таблиця 2.7 - Припуск на обробку отворів шліфуванням
Метод обробки
|
Припуск на діаметр при розмірі отвору, мм метр при розмір отвору, мм
|
||
6...10
|
11...50
|
51...180
|
|
Шліфування до термообробки (попередньо)
|
0,2
|
0,3
|
0,5
|
Шліфування після термообробки чорнове
чистове
|
-
|
0,2
|
0,3
|
Шліфування після термообробки чистове
чистове
|
-
|
0,1
|
0,2
|
Таблиця 2.8 - Припуски на обробку отворів зенкеруванням і розвертанням
Вид обробки
|
Діаметр отвору, мм Диметр оте ерстия, мм
|
|||
12...18 19...30 |
19...30 |
31...50 |
51...75 |
|
|
Припуск на
|
діаметр, мм
|
|
|
Зенкерування
|
1
|
1,5
|
2
|
3
|
Чорнове розвертання
|
0,1
|
0,14
|
0,18
|
0,20
|
Чистове розгортання
|
0,04
|
0,06
|
0,07
|
0,08
|
Таблиця 2.9 - Припуски на обробку площин
Обробка
|
Розмір оброблюваної поверхні, мм пер обрабатыв аемой поверхн ості
|
|||
До 50 51. ..120 |
51...120 |
121...500 |
500...1200 |
|
Припуски на сторону, мм Припуски ш i CTOpOHy, ММ
|
||||
Півчистове фрезерування
|
0,25
|
0,25
|
0,30
|
0,40
|
Чистове фрезерування
|
0,16
|
0,16
|
0,16
|
0,16
|
Півчистове шліфування після чистового фрезерування |
0,05
|
0,05
|
0,05
|
0,05
|
Чистове шліфування після півчистового шліфування
|
0,03
|
0,03
|
0,03
|
0,03
|
Таблиця 2.10 - Діаметри отворів і свердл при нарізанні метричної різьби
Розмір Різьби
|
Діаметр отвору тверстий
|
Діаметр
|
Розмір Різьби
|
Діаметр отвору тверстий
|
Діаметр
|
||
різьби
|
найбільший |
найменший
|
різьби
|
різьби
|
найбільший |
найменший
|
свердла
|
3x0,5
|
2,584
|
2,459
|
2,5
|
18x2
|
16,215
|
15,835
|
16
|
4x0,7
|
3,418
|
3,243
|
3,3
|
20x1
|
19,167
|
18,917
|
19
|
5x0,8
|
4,334
|
4,134
|
4,2
|
20x1,5
|
18,696
|
18,376
|
18,5
|
6x1
|
5,167
|
4,917
|
5
|
20x2
|
18,215
|
17,835
|
18
|
7x1
|
6,167
|
5,917
|
6
|
22x1
|
21,167
|
20,917
|
21
|
8x1
|
7,167
|
6,917
|
7
|
22x1,5
|
20,696
|
20,376
|
20,5
|
8х 1,25
|
6,690
|
6,647
|
6,7
|
22x2
|
20,215
|
19,835
|
20
|
9x1,25
|
7,820
|
7,600
|
7,6
|
24x1
|
23,167
|
22,917
|
23
|
10x1
|
9,167
|
8,917
|
9
|
24x1,5
|
22,696
|
22,376
|
22,5
|
10x1,5
|
8,696
|
8,376
|
8,5
|
24x2
|
22,215
|
21,835
|
22
|
11x1,5
|
9,696
|
9,376
|
9,5
|
27x1
|
26,167
|
25,917
|
26
|
12x1
|
11,167
|
10,917
|
11
|
27x1,5
|
25,696
|
25,376
|
25,5
|
12x1,5
|
10,696
|
10,376
|
10,5
|
27x2
|
25,215
|
24,835
|
25
|
12 х1,75 |
10,466
|
10,106
|
10,3
|
30x1
|
29,167
|
28,917
|
29
|
14x1
|
13,167
|
12,917
|
13
|
30x1,5
|
28,696
|
28,376
|
28,5
|
14x1,5
|
12,696
|
12,376
|
12,5
|
30x2
|
28,215
|
27,835
|
28
|
14x2
|
12,285
|
11,835
|
12
|
33x1
|
32,167
|
31,917
|
-
|
16x1
|
15,167
|
14,917
|
15
|
33x1,5
|
31,696
|
31,176
|
-
|
16x1,5
|
14,696
|
14,376
|
14,5
|
33x2
|
31,215
|
30,835
|
-
|
16x2
|
14,215
|
13,835
|
14
|
36x1
|
34,167
|
34,917
|
-
|
18x1
|
17,167
|
16,917
|
17
|
36x1,5
|
34,696
|
34,376
|
-
|
18x1,5
|
16,696
|
16,376
|
16,5
|
36x2
|
34,215
|
33,835
|
-
|
Таблиця 2.11 - Метрична різьба ремонтного розміру для отворів і валів.
Для отворів Для отверст! га
|
Для валів шов
|
||||
Номінальний розмір різьби, мм
|
Ремонтний розмір різьби, мм
|
Діаметр для обробки отворів під ремонтний розмір отвору
|
Номінальний розмір різьби, мм
|
Ремонтний розмір різьби, мм
|
|
Сталь, латунь
|
Чавун, бронза
|
||||
М 5х0,8
|
М 6х1
|
5,0
|
4,9
|
М 12x1,25
|
M 10x1
|
М 6х1
|
М 8x1,25
|
6,7
|
6,6
|
М 14x1,5
|
М 12x1,75
|
М 8х1
|
M 10x1
|
8,9
|
8,8
|
|
М 12x1,25
|
М 8х1,25
|
М 9x1,25
|
7,7
|
7,6
|
М 16x1,5
|
М 14x1,5
|
М 10x1,5
|
8,4
|
8,3
|
М 18x1,5
|
М 16x1,5
|
|
M 10x1
|
М 12x1,25
|
10,6
|
10,5
|
М 20x1,5
|
М 18x1,5
|
М 10x1,5
|
М 12x1,25
|
10,6
|
10,5
|
М 22x1,5
|
М 20x1,5
|
М 12x1,75
|
10,1
|
10,0
|
М 24х2
|
М 22x1,5
|
|
М 12x1,25
|
М 14x1,5
|
12,4
|
12,3
|
М 24x1,5
|
М 22x1,5 М 20x1,5
|
М 12x1,75
|
М 14x1,5
|
12,4
|
12,3
|
М 27х2
|
М 24х2
|
М 14х2
|
11,8
|
11,7
|
М 27х3
|
М 22 х 2,5
|
|
М 14x1,5
|
М 16x1,5
|
14,4
|
14,3
|
М 30х2
|
М 27х2
|
М 14х2
|
М 16x1,5
|
14,4
|
14,3
|
М 30x1,5
|
М 27x1,5
|
М 16х2
|
13,7
|
13,6
|
М 33x1,5
|
М 30x1,5
|
|
М 16x1,5
|
М 18x1,5
|
16,4
|
16,3
|
М 33х2
|
М 30х2
|
М 16х2
|
М 18x1,5
|
16,4
|
16,3
|
М З6х1,5
|
М 33x1,5
|
М 18x2,5
|
15,3
|
15,1
|
М 39x1,5
|
М З6х 1,5
|
|
М 18x1,5
|
М 20x1,5
|
18,4
|
18,3
|
М 45х2
|
М 42х2
|
М 18x2,5
|
М 20x1,5
|
18,4
|
18,3
|
М 52x1,5
|
М 48x1,5
|
М 20x1,5
|
М 22x1,5
|
20,4
|
20,3
|
|
|
М 20 х 2,5
|
М 22 х 2,5
|
19,3
|
19,1
|
|
|
М 22x1,5
|
М 24х2
|
21,8
|
21,7
|
|
|
М 24x1,5
|
22,4
|
22,3
|
|
|
|
М 22 х 2,5
|
М 24х2
|
21,8
|
21,7
|
|
|
М 24х2
|
М 27х2
|
24,8
|
24,7
|
|
|
М 27х2
|
М 30х2
|
27,7
|
27,7
|
|
|
М 30х2
|
М 33х2
|
30,8
|
30,7
|
|
|
М 33х2
|
М 36х2
|
33,7
|
33,7
|
|
|
М З6хЗ
|
М 42 х 4,5
|
36,0
|
35,9
|
|
|
М 48х5
|
М 56x5,5
|
48,8
|
48,7
|
|
|
Таблиця 2.12- Розміри стержнів для нарізання метрично різьби
Різьба
|
Діаметр стержня ржня
|
Різьба
|
Діаметр стержня ;ржня
|
||
Максимальний
|
Мінімальний
|
Максимальний
|
Мінімальний
|
||
3x0,5
|
2,940
|
2,880
|
18x1,5
|
17,880
|
17,760
|
4x0,7
|
3,920
|
3,840
|
18x2
|
17,880
|
17,760
|
5x0,8
|
4,920
|
4,840
|
20x1
|
19,860
|
19,720
|
6x1
|
5,920
|
5,840
|
20x1,5
|
19,860
|
19,720
|
7x1
|
6,900
|
6,800
|
20x2
|
19,860
|
19,720
|
8x1
|
7,900
|
7,800
|
22x1
|
21,860
|
21,720
|
8x1,25
|
7,900
|
7,800
|
22х 1,5
|
21,860
|
21,720
|
9x1,25
|
8,900
|
8,800
|
22x2
|
21,860
|
21,720
|
10x1
|
9,900
|
9,800
|
24x1
|
23,860
|
23,720
|
10x1,5
|
9,900
|
9,800
|
24x1,5
|
23,860
|
23,720
|
11x1,5
|
10,880
|
10,760
|
24x2
|
23,860
|
23,720
|
12x1
|
11,880
|
11,760
|
27x1
|
26,860
|
26,720
|
12x1,5
|
11,880
|
11,760
|
27x1,5
|
26,860
|
26,720
|
12x1,75
|
11,880
|
11,760
|
27x2
|
26,860
|
26,720
|
14x1
|
13,880
|
13,760
|
30x1
|
29,860
|
29,720
|
14x1,5
|
13,880
|
13,760
|
30x1,5
|
29,860
|
29,720
|
14x2
|
13,880
|
13,760
|
30x2
|
29,860
|
29,720
|
16x1
|
15,880
|
15,760
|
33x1
|
32,830
|
32,660
|
16x1,5
|
15,880
|
15,760
|
33x2
|
32,830
|
32,660
|
16x2
|
15,880
|
15,760
|
36x1
|
35,830
|
35,660
|
18x1
|
17,880
|
17,760
|
36x1,5
|
35,830
|
35,660
|