1.3 Класифікація глобальних проблем

Розробка класифікації глобальних проблем стала результатом тривалих досліджень, і узагальнення досвіду кількох десятиліть вивчення.

У сучасному наукову літературу робляться спроби комплексного розгляду усього розмаїття глобальних проблем. Оскільки ці проблеми мають социо-природный характер, оскільки вони відразу фіксують протиріччя як між людиною та постсовєтським суспільством, і протистояння між людиною й навколишньої природної середовищем, то зазвичай їх поділяють втричі основні групи. Исследователями запропоновано безліч варіантів класифікації. Розглянемо тут варіант класифікації, розроблений вітчизняні вчені І.Т. Фроловым і В.В. Загладиным. Відповідно до цього варіанту все глобальні проблеми діляться втричі великі групи.

Першу групу становлять проблеми, пов'язані із гармонійними стосунками між основними соціальними спільностями людства, тобто. між групами держав, які мають подібними політичними, економічними й іншими інтересами: «Схід-Захід», багаті і бідні країни й ін. Ці дві проблеми слід назвати интерсоциальными. До них належать проблема запобігання війни, міжнародного тероризму, й забезпечення світу, і навіть встановлення справедливого міжнародного економічного порядку.

Особливості сучасного становища впливають на характер интерсоциальных проблем.

По-перше, цього разу місце загрози Першої світової як слідства зіткнення дві протилежні суспільно-політичних систем прийшло безліч локальних конфліктів. Попри свою локальність, кожен із новачків має власну міру глобальності, оскільки загрожує втягуванням у орбіту конфлікту безлічі сторін, зокрема і причетних для її виникненню. Не можна думати, що є загроза загальної військової катастрофи у сучасних умовах виключена повністю.

По-друге, за відсутності протистояння протилежних суспільно-політичних систем ще більш очевидною стала проблема встановлення справедливого економічного порядку. Вона пов'язані з нерівномірністю світового розвитку. На планеті є групи країн, різко різняться за рівнем суспільно-економічного розвитку та відповідно за рівнем добробуту населення. З одного боку, це порівняно невеличка група розвинутих країн, з іншого – велика кількість держав, у яких економічну розвиток характеризується відсталістю, а якість життя є низьким. Економіка відсталих країн полягає в видобутку й експорті сировинних ресурсів. Через це тут особливо гостро стоять екологічні проблеми, як і безліч інших. Отсталые і среднеразвитые країни становлять переважна більшості населення планети – близько п'яти мільярдів з 6. Загальна тенденція сучасного розвитку, на жаль, така, різниця між «золотим мільярдом» та іншою частиною людства не скорочується, а зростає.

Друга ж група об'єднує ті проблеми, які породжені взаємодією суспільства і природи. Вони з обмеженістю можливостей довкілля виносити навантаження антропогенного характеру. Це проблеми, як забезпеченість енергією, паливом, сировинними ресурсами, прісну воду тощо. До цієї групи і екологічна проблема, тобто. проблема охорони навколишнього середовища від необоротних змін негативного характеру, і навіть завдання розумного освоєння Світового океану та космічного простору.

У цілому нині, друга глобальних проблем, що з взаємодією суспільства і природи, можливо, у своє чергу подразделена сталася на кілька підгруп.

Це, по-перше, екологічні проблеми; по-друге, проблеми, пов'язані з освоєнням суспільством природи, тобто. проблеми сировинних і енергетичних ресурсів; по-третє, проблеми, пов'язані з відносно новими глобальними об'єктами – космічним простором і Світовим океаном.

Під екологічними проблемами (перша підгрупа) тут розуміються заходи проти забруднення довкілля. Вони містять у собі охорону водного і повітряного басейнів, охорону грунтів, збереження рослинного й тваринного світу, збереження генофонду.

Від власне екологічних проблем слід відрізняти проблему ресурсів (сировинних і енергетичних), тобто. другу підгрупу. Остання виступає як щодо самостійної, хоч і має тісний зв'язок з екологічними проблемами. У Росії її та країнах СНД екологічні проблеми перебувають у деяких випадках виключно гостро. Це пов'язано з багатьма причинами. У тому числі – наслідки витратною економіки радянських часів, відсутність громадського контролю у проведення ядерних випробувань, сировинної характер господарства, існуючого у частині з допомогою видобутку нафти, газу та інших природних ресурсів, технологічне відставання, не що дозволяє застосовувати екологічно чисті технології, та інших. Чималу роль відіграє й недостатнє розуміння важливості екології та неувагу до неї.

Багато авторитетні міжнародні громадські Організації, відомі вчені намагаються виділити ці проблеми для сучасного етапу світі. Так, М. Месарович – видатний діяч Римського клубу – міжнародної громадської організації, що займається аналізом глобальних проблем, – у одному з своїх доповідей (Ганновер, 1989 р.) назвав 5 наступних найвагоміших на вирішення світовим співтовариством проблем сучасного світу:

– зниження зростання кількості населення світу;

– скорочення використання невідновлюваних ресурсів;

– зменшення рівня забруднення і руйнувань довкілля;

– зменшення нерівності;

– усунення голоду і бідності.

Причому у його доповіді зазначено, це важливо непросто констатувати і описувати ці проблеми, а відповідати, як його вирішувати, які кошти на цього потрібно використовувати. На думку М. Месаровича, головне в тому, знижувати зростання чисельності населення, суть у тому, як це зробити; питання у цьому, використовувати у подальшому копалину пальне, суть у тому, чому і як його замінити.

Проблеми сучасного світу безсумнівно, виступають глобальними, оскільки є, що стосуються кожного нині живе людини, всього світового співтовариства людей, хай і у різного рівня.