2.3 Розрахунок навантаження до вузла спецслужб (всс)

Навантаження до спецслужб визначаємо як частку інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

, (2.8)

де =0,3…0,5 – частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося:

. (2.9)

По отриманим даним необхідно побудувати схему розподілу навантаження на проектуємій ЦСК (рис. 2.1).

2.4 Розрахунок зовнішніх навантажень

Вихідні зовнішні навантаження на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом , значення якого залежить від виду зв'язку:

, , (2.10)

де - середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),

- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,

- час встановлення з'єднання, = 0,

- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.

Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5хn с, а для частотного способу (DTMF) ⁼ 0,4хп с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. При однаковій кількості ТА з імпульсним і частотним набором можна прийняти ⁼ 0,8 с.

При вихідному зв’язку приймається n=5 або n=6 у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:

, (2.11)

де - частка викликів, що направляються до РАТС з 5-ти значною нумерацією. Величина дорівнює:

, (2.12)

де і - загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.

Значення коефіцієнта при вихідному міжміському зв'язку визначається з урахуванням кількості набраних цифр при різних видах встановлення з’єднання.

При зоновому з’єднанні кількість набраних цифр складає n_зон = 9 (0-2-ав-ххххх), міжміському n_м - 11 (0-АВС-ххххххх), до оператора сотового зв’язку n_СЗ -11, а міжнародного - в средньому n_мн - 14. Усереднені частки викликів при зоновому, міжміському, сотовому і міжнародному зв’язку відповідно рівні р_зон 0,3; р_м 0,25; р_СЗ 0,3; р_мн 0,15. Тоді середня кількість цифр, які необхідно набрати при вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:

, (2.13)

Тому: п = 10,81.

Коефіцієнт дорівнює:

, (2.14)

де визначається з таблиці додатку 2.

Для спецслужб час довідки = 36 с, а число цифр, що набираються, дорівнює трьом (1-хх) або чотирьом (1х-хх), тоді: .

Величина q_СП дорівнює:

=0,8. (2.15)

При розрахунку коефіцієнта - для зв’язку з мережею Internet кількість набраних цифр , набір номера здійснюється частотним способом ⁼ 0,1 , а середня продовженість зайняття АЛ – 540 с, час встановлення з’єднання дорівнює 0.

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому =1.

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС при прийомі номера кодом МЧК ( =2 с):

. (2.16)

Вихідне від аналогових АТС навантаження:

. (2.17)

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

, (2.18)

, (2.19)

, (2.20)

, (2.21)

, (2.22)

(2.23)

. (2.24)

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (2.24) і без втрат проходить через ОПС або ВК. Тому можна стверджувати:

; . (2.25)

Результати розрахунків вихідного та вхідного навантажень РАТС мережі заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)

РАТС і	РАТС-2	РАТС-3	РАТС-4	РАТС-5	РАТС-6	ВК
YВ , Ерл	YВ.2	YВ.3	YВ.4	YВ.5	YВ.6	YВ.ВК
YВХ, Ерл	YВХ.2	YВХ.3	YВХ.4	YВХ.5	YВХ.6	YВХ.ВК