- •Методичний посібник
- •Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри кс протокол № від _________ р. Вступ
- •Завдання
- •Існуюча міська телефонна мережа
- •1 Розробка структурної схеми мтм
- •1.1 Аналіз способів побудови місцевих телефонних мереж загального користування
- •1.2 Побудова мережі способом "кожна з кожною"
- •1.3 Розробка нумерації абонентських ліній
- •2 Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження
- •2.1 Визначення структурного складу абонентів
- •2.2 Розрахунок місцевих навантажень
- •2.3 Розрахунок навантаження до вузла спецслужб (всс)
- •2.4 Розрахунок зовнішніх навантажень
- •2.5 Розрахунок міжстанційного навантаження
- •3 Розрахунок ємності пучків з’єднувальних ліній
- •4 Вибір оптимальної структури первинної мережі
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Розрахунок числа ікм трактів передачі
- •4.3 Вибір типу модуля stm
- •5 Побудова функціональної схеми проектованої цифрової атс
- •5.1 Атс типу «Квант-є»
- •5.1.1 Розрахунок обладнання
- •5.1.2 Розробка функціональної схеми
- •5.2 Атс типу Si – 2000
- •5.2.1 Розрахунок кількості обладнання
- •5.2.2 Розробка функціональної схеми
- •5.3 Атс типу 5ess
- •5.3.1 Розрахунок кількості обладнання
- •5.3.2 Розробка функціональної схеми
- •5.4 Атс типу ewsd
- •5.4.1 Розрахунок обладнання
- •5.4.2 Розробка структурної схеми
- •5.5 Атс типу Alcatel s-12
- •5.5.1 Архітектура системи s-12
- •5.5.2 Розрахунок обсягу обладнання аналогового абонента
- •5.5.3 Розрахунок обладнання цифрового тракту (dtm)
- •Перелік посилань
1 Розробка структурної схеми мтм
1.1 Аналіз способів побудови місцевих телефонних мереж загального користування
При модернізації місцевої телефонної мережі слід зробити акцент на розробці такої перспективної структурної схеми мережі, при якій:
- капітальні затрати на станційні й лінійні споруди при введенні нових телефонних станцій повинні бути якомога меншими;
- переваги цифрових телефонних станцій перед аналоговими АТС повинні використовуватися максимально.
Для виконання цих умов при цифровізації місцевої мережі використовується стратегія "накладеної мережі". Основні правила її побудови наступні:
всі зв'язки між цифровими АТС повинні здійснюватися тільки через цифрові АТС і вузли;
при зв'язку між цифровими АТС повинні використовуватися стандартні тракти цифрових систем передачі;
в межах однієї місцевої мережі при будь-яких з'єднаннях допускається тільки один перехід між "накладеною" і існуючої аналоговою мережею;
нові цифрові АТС повинні включатися тільки в "накладену мережу";
зв’язок між цифровими й аналоговими АТС повинен здійснюватися по лінійним трактам стандартних цифрових систем передачі з встановленням аналого-цифрового перетворення й узгодженням систем сигналізації на боці аналогових АТС;
цифрові станції й вузли можуть розміщуватися на одній території або навіть в одному будинку з аналоговими АТС і вузлами.
Розвиток окремих місцевих мереж рекомендується виконувати на однотипних цифрових системах комутації (не більше двох типів). По принципу побудови МТМ класифікуються наступним чином:
нерайоновані;
районовані без вузлоутворення;
районовані з вузлами вхідних повідомлень (ВВП);
районовані з вузлами вхідних і вихідних повідомлень (з ВВП і ВихВП).
При використанні цифрових АТС, в умовах застосування виносних концентраторів, нерайонована структура може бути економічно доцільна при ємності мережі до сотень тисяч номерів (аналогових − до 20000 номерів).
Районовані МТМ без вузлоутворення мають кілька районних АТС, які на аналоговій мережі зв'язуються між собою за принципом "кожна з кожною", а на цифровій мережі - за принципом "кожна з кожною" з використанням обхідних напрямків.
Районована структура цифрової МТМ без вузлоутворення економічно доцільна при ємності мережі в кілька сотень тисяч номерів (аналогових − до 80000 номерів).
Районовані МТМ з вузлами вхідних повідомлень діляться на вузлові райони, у кожному з яких для концентрації навантаження до АТС вузлового району встановлюються один або кілька ВВП. Усі АТС вузлового району мають загальний стотисячний (двохсоттисячний) код. Цифрові районовані МТМ з ВВП можуть мати ємність до кількох мільйонів номерів (аналогові − до 800000 номерів).
Районовані МТМ з вузлами вхідних і вихідних повідомлень звичайно мають кілька десятків вузлових районів. Цифрові станції дозволяють реалізувати більш економічні структури МТМ у порівнянні з аналоговими АТС.
Основні особливості перспективних структур МТМ з цифровими станціями наступні:
широке використання виносних концентраторів;
комбіноване використання обладнання АТС (РАТС, РАТС і ВВП, ВихВП, РАТС і АМТС і т.д.);
можливість використання двосторонніх з’єднувальних ліній;
використання обхідних напрямків;
широке використання загальноканальної системи сигналізації ЗКС№7;
надання абонентам значного числа додаткових видів обслуговування;
створення на мережі центрів технічної експлуатації.
Варіанти побудови "накладеної" цифрової мережі залежать від ємності й структури існуючої аналогової мережі.
При створенні "накладеної мережі" на аналоговій МТМ без вузлів, цифрові АТС, що вводяться повинні бути зв'язані з усіма РАТС даної МТМ цифровими трактами з встановленням обладнання АЦП на боці аналогових станцій. При введенні нових АТС необхідно вирішувати питання раціонального підключення даних станцій до існуючої МТМ.
Розрізняють три основні способи підключення РАТС, що вводяться:
організація прямих пучків каналів з’єднувальних ліній між кожною цифровою і кожною аналоговою РАТС ("кожна з кожною");
використання раніше введених у мережу цифрових РАТС у якості транзитних станцій для АТС, що вводяться. При цьому зв'язок нових РАТС з аналоговою МТМ буде здійснюватися через транзитну станцію;
комбіноване рішення, засноване на комбінації перерахованих раніше варіантів.
