- •1.Права і обовязки учасників госп. Товариства.
- •2. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •4. Види господарських товариств
- •8. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- •9. Поняття господарського товариства
- •10. Правове становище приватних підприємств
- •17, Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
- •18. У господарському законодавстві (ст. 64 гк) вперше закріплено організаційну структуру підприємства.
- •27. Так, згідно з ч. 1 ст. 56 гк суб'єкт господарювання може бути утворений:
- •30. Поняття суб'єкта господарського права обґрунтоване теорією господарського права, яка виходить з того, що суб'єктами господарського права є учасники господарських відносин.
- •31. Частина 1 ст. 207 гк встановлює три підстави, з яких господарське зобов'язання може бути визнане недійсним:
- •34. Загальні принципи і умови виконання господарських зобов'язань, а також господарських договорів врегульовані главою 22 гк (статті 193-198).
- •36. Згідно з ч. 1 ст. 15 гк, що має назву "Технічне регулювання у сфері господарювання", у сфері господарювання застосовуються:
- •37. Певні особливості правового статусу у сфері господарювання мають благодійні та інші неприбуткові організації.
- •43. Оскільки на сьогодні господарське законодавство України до певної міри кодифіковане, його система визначається структурою Господарського кодексу.
- •49. Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •52. Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
- •57. Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання - правопорушення у сфері господарювання (господарські правопорушення).
- •59. Перелік основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання визначено в ч. 2 ст. 12 гк. До нього входять:
- •63. Господарський кодекс вперше провів поділ об'єднань підприємств на види та організаційно-правові форми, хоч у практиці господарювання такі об'єднання існували і до прийняття гк.
- •67. Функції господарського договору - це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини.
- •71. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).
- •72. Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
- •73. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
- •75. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
- •76. Термін "господарський договір" використовується в таких значеннях:
- •80. Виробничий кооперативце господарська організація корпоративного типу, яка
- •84. Правовому становищу громадянина як суб'єкта господарювання присвячена ст. 128 гк, що називається "Громадянин у сфері господарювання ".
- •85. Відносини щодо припинення господарських зобов'язань регулюються відповідними положеннями цк (глава 50, статті 598-609 цк) з урахуванням особливостей, встановлених гк.
1.Права і обовязки учасників госп. Товариства.
Учасники господарського товариства - це суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин (споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації), які виступають засновниками (учасниками) товариства. Це можуть бути як юридичні особи, так і громадяни.
Їх права і обов'язки як учасників господарського товариства (незалежно від виду товариства) встановлені ст. 88 ГК, згідно з якою учасники господарського товариства мають право:
брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами;
брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;
вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Учасники товариства мають також інші права, передбачені ГК, іншими законами та установчими документами товариства. Так, згідно з п. 4) ч. 1 ст. 116 ЦК учасники товариства, крім перелічених прав, мають також право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Частина 3 ст. 88 ГК покладає на учасників господарського товариства наступні обов'язки:
додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;
вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до ГК та закону про господарські товариства;
нести інші обов'язки, передбачені ГК, іншими законами та установчими документами товариства (наприклад, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства (п.3 ч. 1ст. 117ЦК).
2. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
Асоційовані підприємства — група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Господарський кодекс України розрізняє просту і вирішальну залежність між асоційованими підприємствами. Проста залежність полягає в можливості одного підприємства блокувати прийняття рішення іншим (залежним) підприємством. А вирішальна залежність характеризується встановленням відносин контролю-підпорядкування. Відносини вирішальної залежності можуть установлюватися лише за згодою органів Антимонопольного комітету України. Законодавець зобов'язує при державній реєстрації залежного підприємства зазначати у відомостях про наявність простої або вирішальної залежності та опублікувати ці відомості в спеціальному додатку до газети “Урядовий кур'єр”. Така вимога обумовлена як інтересами учасників залежних підприємств, майбутніх інвесторів, так і інтересами держави в частині оподаткування.
Виходячи з визначення об'єднання підприємства, можна піддати сумніву правильність включення асоційованих підприємств до об'єднань, оскільки вони є різними юридичними особами, що характеризуються відносинами залежності, і не утворюють окрему господарську організацію, яка б координувала їхню діяльність.
Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що холдингові компанії — це юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи. Указ Президента “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації” від 11травня 1994р. За № 224/94 визначає, що холдинговими компаніями є господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб'єктів.
Холдингова компанія — суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства або підприємств. З метою захисту інтересів дочірніх підприємств у ст 126 Господарського кодексу України визначено обов'язок холдингової компанії компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки, якщо з вини контролюючого підприємства ним було укладено або здійснено не вигідні для нього угоди або операції. Якщо ж дочірнє підприємство з вини холдингової компанії буде визнано банкрутом, то контролююче підприємство буде нести субсидіарну відповідальність перед кредиторами банкрута.
3. поняття та види підприємств колективної власності
Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності
1. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
2. Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.
Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства з метою спільної виробничої та іншої господарської діяльності, яка базується на їх особистій трудовій участі і об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілу доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в його діяльності.
Споживча кооперація в Україні — це система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.
Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство — самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має частку в його майні.
Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.