Тема 3. Підприємство в умовах ринку.

План:

1. Методологічні аспекти функціонування підприємства

2. Фактори, що впливають на ефективне функціонування підприємства

3. Типи підприємств

4. Основні форми суспільної організації виробництва.

1. Методологічні аспекти функціонування підприємства

Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений у порядку, встановленому законом, для виробництва продукції і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Основні риси підприємства:

організаційна єдність: підприємство - це певним чином організований колектив зі своєю внутрішньою структурою і порядком управління.

Базується на ієрархічному принципі організації економічної діяльності;

певний комплекс засобів виробництва: підприємство об'єднує економічні ресурси для виробництва економічних благ з метою максимізації прибутку;

відокремлене майно: підприємство має власне майно, яке самостійно використовує в певних цілях; майнова відповідальність: підприємство несе повну відповідальність всім своїм майном за різними зобов'язаннями;

підприємство передбачає єдиноначальність, грунтується на прямих, адміністративних формах управління; виступає в господарському обороті від власного імені (найменування);

• оперативно - господарська і економічна самостійність: підприємство саме здійснює різного роду угоди та операції, саме отримує прибуток або несе збитки, за рахунок прибутку забезпечує стабільне фінансове становище та подальший розвиток виробництва.

Внутрішнє середовище підприємства - це люди, засоби виробництва, інформація і гроші. Результатом взаємодії компонентів внутрішнього середовища є готова продукція (робота, послуги)

Рис. Виробниче підприємство.

Основу підприємства складає персонал, який характеризується певним професійним складом, кваліфікацією, інтересами. Це керівники, фахівці, робітники. Від їх зусиль і вміння залежать результати роботи підприємства. Безумовно, їм необхідні засоби виробництва: основні засоби, за допомогою яких виготовляється продукція, та оборотні кошти з яких створюється ця продукція. Для розрахунків за постачання необхідних матеріалів, обладнання, енергоресурсів, для виплати заробітної плати працівникам та здійснення інших платежів підприємству необхідні гроші, які накопичуються на його розрахунковому рахунку в банку і частково в касі підприємства. За відсутності достатньої суми власних грошей підприємство вдається до кредитів. Важливе значення для роботи підприємства має інформація: комерційна, технічна та оперативна. Комерційна інформація відповідає на запитання: яку продукцію і в якій кількості необхідно виготовити; за якою ціною і кому її реалізувати; які витрати будуть потрібні для її виробництва.

Технічна інформація дає вичерпну характеристику продукції, описує технологію її виготовлення, встановлює, з яких частин та матеріалів потрібно робити кожен виріб, за допомогою яких машин, обладнання, інструментів і прийомів, в якій послідовності має вестися робота. На основі оперативної інформації видаються завдання персоналу, проводиться його розстановка по робочих місцях, здійснюються контроль, облік і регулювання ходу виробничого процесу, а також коригування управлінських і комерційних операцій. За допомогою інформації всі компоненти діючого підприємства зв'язуються в єдиний синхронно функціонуючий комплекс, націлений на виробництво заданого виду продукції, відповідної кількості та якості.

Зовнішнє середовище, яка безпосередньо визначає ефективність та доцільність роботи підприємства - це перш за все споживачі продукції, постачальники виробничих компонентів, а також державні органи та населення, що живе в околицях підприємства.

Рис. Зовнішнє середовище виробничого підприємства.

Населення, в інтересах і за участю якого створюється підприємство, - головний фактор зовнішнього середовища. Населення також є головним споживачем продукції і постачальником робочої сили.

До числа постачальників підприємства слід, очевидно, зарахувати кредитні установи - банки, які постачають грошові ресурси, а також наукові та проектні організації, які готують для підприємств необхідну науково - технічну інформацію і проектну документацію. Вся діяльність виробничих підприємств спирається на законодавчу базу. Реалізація та контроль за виконанням законів покладається на уряд і місцеві органи влади.

Таким чином, підприємство займає центральне місце в народногосподарському комплексі.

Завданнями діючого підприємства є:

• отримання доходу власником підприємства (серед власників можуть бути держава, акціонери, приватні особи);

• забезпечення споживачів продукцією підприємства відповідно до договорів та ринковим попитом;

• забезпечення персоналу підприємства заробітною платою, нормальними умовами праці та можливістю професійного росту;

• створення робочих місць для населення, що живе в околицях підприємства;

• охорона навколишнього середовища: землі, повітряного і водного басейнів;

• недопущення збоїв у роботі підприємства (зриву постачання, випуску бракованої продукції, різкого скорочення обсягів виробництва і зниження рентабельності).

Завдання підприємства визначаються:

• інтересами власника;

• розмірами капіталу;

• ситуацією всередині підприємства;

• зовнішнім середовищем.

Найважливішим завданням підприємства є отримання доходу за рахунок реалізації споживачам виробленої продукції. На основі отриманого доходу задовольняються соціальні й економічні запити трудового колективу і власників засобів виробництва.

Перераховані вище завдання, підприємства можуть вирішувати тільки в тому випадку, якщо у своїй роботі будуть дотримуватися певних принципів і виконувати необхідні функції. Виділяють такі принципи управління підприємством:

- економічність;

• фінансова стійкість;

• прибуток.

Принцип економічності вимагає, щоб, по-перше, досягався певний результат при найменших витратах - принцип мінімізації, і, по-друге, при заданому обсязі витрат найбільший результат - принцип максимізації, іншими словами, принцип економічності висуває вимогу - не витрачати дарма виробничі ресурси, тобто працювати «економічно».

Принцип фінансової стійкості означає таку діяльність підприємства, при якій воно могло б у будь-який момент часу розплатитися за своїми боргами або власними коштами, або шляхом відстрочки, або за рахунок отримання кредиту.

Вищою метою підприємницької діяльності є перевищення результатів над витратами, тобто досягнення можливе більшого прибутку або можливо високої рентабельності.

Ідеальним є такий стан, коли отримання максимального прибутку забезпечує і більш високу рентабельність. В умовах ринкових відносин є три основних джерела отримання прибутку. Перший - за рахунок монопольного становища підприємства з випуску продукції.

Другий - пов'язаний безпосередньо з виробничою і комерційною діяльністю (переважна більшість підприємств).

Величина прибутку в даному випадку залежить: від правильної виробничої спрямованості (вибір продуктів, що користуються високим і стабільним попитом);

від ступеня конкурентоспроможності продукції (ціна, строки поставки, обслуговування і т.д.);

• обсягів продукції, що випускається;

• від структури зниження витрат виробництва. Третій - від інноваційної діяльності.

Отримання прибутку на підприємстві напряму пов'язано з системою податків та їх розміром, тому розмір податку повинен стимулювати підприємства до розширення виробничої діяльності.

На величину прибутку впливає і характер формування цін та їх регулювання з боку держави.

Орган, який формулює і конкретизує будь - яку господарську завдання, зобов'язаний враховувати реальні умови її виконання з урахуванням функцій, що виконуються підприємством.

До основних функцій підприємства можна віднести:

виготовлення продукції виробничого та особистого споживання відповідно до профілю підприємства;

продаж і постачання продукції споживачеві;

післяпродажне обслуговування;

матеріально - технічне забезпечення виробництва;

управління та організація праці персоналу на підприємстві;

підвищення якості продукції, зниження питомих витрат і зростання обсягів виробництва;

підприємництво; сплата податків, а також обов'язкових і добровільних внесків та платежів до бюджету та інші фінансові органи;

дотримання діючих стандартів, нормативів, державних законів.

Функції підприємства конкретизуються і уточнюються в залежності від:

розмірів підприємства;

галузевої приналежності;ступеня спеціалізації і кооперування;

наявності соціальної інфраструктури;

форми власності взаємовідносин з місцевими органами влади.