1. Закони України:

• Конституція України,

• міжнародні угоди (договори), що є частиною національного законодавства України (ст.9 КУ), причому такі угоди мають перевагу над положеннями національного законодавства (ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України»);

• кодифіковані закони – кодекси – всі закони, окрім Конституції, мають однакову юридичну силу. Проте у законодавчій та правозастосовчій діяльності зустрічаються спроби надати вищої юридичної сили кодексам або рамковим законам, такий підхід є некоректним і суперечить конституції.

• декрети КМУ (видавалися у 1992-1993 рр. на підставі ст.97-1 Конституції УРСР⁵) прирівняні за юридичною силою до законів України.

• закони,

2. Підзаконні правові акти:

• постанови Верховної Ради України;та укази Президента України:Виходячи із принципу розподілу влад і конституційного розподілу повноважень ВРУ та Президента ці акти мають різні предмети регулювання, сфера їх дії різна, у зв’язку із чим за юридичною силою ці акти неспіввідносні.

• постанови Кабінету Міністрів України; носять підпорядкований характер по відношенню до указів Президента України та постанов ВРУ

• акти (накази) центральних органів виконавчої влади (напр., Держ служба Укр з питань геодезії, картографії та кадастру). До цієї ж категорії належать «нормативні документи» (застаріла назва – «нормативно-технічні документи»), які затверджуються відомчими актами, а отже, мають вважатися їх складовими частинами, хоча деякі науковці вважають, що нормативні документи терміном «законодавство» взагалі не охоплюються⁶. Чинний «Класифікатор нормативних документів» ДК 004-2003 передбачає окремий клас НД - 13 «Довкілля. Захист довкілля та здоров’я людини. Безпека», до якого входить підклас 13.080 «Якість ґрунту. Ґрунтознавство».

• акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

5. На території України також застос законодавство колишніх СРСР та УРСР для регулювання відносин, що не врегульовані законод України (ЗУ «Про правонаступництво України» та Постанова ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу») до прийняття відповідних актів законодавства України, а також за умови, що вони не суперечать чинному законодавству України (КУпАП, Про рекультивацію земель, збереження і раціональне використання родючого шару ґрунту при розробці корисних копалин і торфу, проведенні геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт Постанова РМ УРСР від 14.07.1976 № 327)

9. Система н-п актів як джерел ЗП. Нормативні документи.

Джерелами ЗП є н-п акти – офіц. документи, прийняті уповноваженими ОДВ, що містять правила загального хар-теру. Н-п акти є основним, а на думку багатьох - навіть єдиним джерелом права.

1) Закони України:

1. Конституція України,

2. міжнародні угоди (договори), що є частиною національного законодавства України (ст.9 КУ), причому такі угоди мають перевагу над положеннями національного законодавства (ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України»);

3. кодифіковані закони – кодекси – всі закони, окрім Конституції, мають однакову юридичну силу. Проте у законодавчій та правозастосовчій діяльності зустрічаються спроби надати вищої юридичної сили кодексам або рамковим законам, такий підхід є некоректним і суперечить конституції.

4. декрети КМУ (видавалися у 1992-1993 рр. на підставі ст.97-1 Конституції УРСР⁵) прирівняні за юридичною силою до законів України.