5. Критерії класифікації з-п відносин та їх науково-практичне значення.

Практичне значення критеріїв:

1. Поділ земельних правовідносин на види можна будувати і за іншими ознаками, залежно від того, яку особливість земельних правовідносин ми бажаємо виділити і дослідити.

2. загальне уявлення про їх систему і структуру

Критерії класифікації:

1. За функціональним призначенням земельні правовідносини поділяються на наступні види: регулятивні та правоохоронні.

2. за основними інститутам земельного права. Відповідно до цього критерію земельні правовідносини можна класифікувати на правовідносини власності на землю, землекористування, державного земельного управління, правовідносини в галузі охорони земель та правовідносини юридичної відповідальності.

3. За формами власності поділяються на такі, що виникають у сфері здійснення: 1. Право власності укр. Народу. 2. Прв прив власності. 3.прв д вл. 4. Прв комун вл. 5. Прв колект вл.

4. За функціями ЗП: 1. Соціально-правові; 2) регулятивні; 3) охоронні

5. За способом волевиявлення і характером обов’язківсуб зем прв-відн: 1. Активні; 2. Пасивні; 3. Змішані.

6. За субординацією в правовму регулюванні: 1) матеріально-правові; 2) процесуально-правові.

7. За об зем відн поділ на : 1. Виключно земельні (відносини щодо набуття і реаліхз прав на землю, відносини з іншими державами); 2) комплексні (земельно-майнові, зем-еколог, зем-госп).

6. Система та проблеми реалізації принципів зп.

Принципами права - головні положення та основні ідеї, які характеризуються універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю та відображають істотні положення права.

Виділяють загальні (конституційні), міжгалузеві та галузеві принципи76. У статті 5 зроблена спроба закріпити галузеві принципи земельного права (за термінологією статті - "принципи земельного законодавства").

До загальних принципів належать наступні:

· Законність;

· Рівність суб’єктів;

· Поєднання імперативно та диспозитивного методів;

· Багатоманітності форм власності на землю;

· Поєднання прав та обов’язків власників на землю;

· Гарантії та державний захист;

Галузеві принципи. Відомо, що земельне законодавство базується на принципах(ст.5 ЗКУ): галузеві принципи земельного права - закріплені чинним земельним законодавством основні керівні засади, які виражають сутність норм земельного права та головні напрями в галузі правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з раціональним використанням та ефективною охороною земельних ресурсів.

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; - дуже важко, якщо взагалі можливо, використати у правозастосовчій, а не правотворчій діяльності

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; - насправді на сьогодні не належить до основоположних засад земельного законодавства. Правовий статус суб'єктів права власності різниться, часто абсолютно невиправдано, з точки зору підстав і порядку набуття права власності, режиму його реалізації (див. ст. ст. 80-89 кодексу та коментар до них). Кричущою дискримінацією суб'єктів права приватної власності є мораторій на відчуження окремих різновидів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які в сукупності складають величезні масиви

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; - випливає із більш загального принципу, передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України, З огляду на це, встановлення цього принципу у ЗКУ, на наш погляд, є недоцільним і нічого не додає до регулювання земельних відносин.

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; - є визнаним і, справді, основоположним принципом земельно-правового регулювання.Нажаль, зміст даного принципу ЗКУ не розкриває

т) забезпечення гарантій прав на землю; - - сформульований некоректно (допущена тавтологія), оскільки термін "гарантія" якраз і означає насамперед "забезпечення". Крім того, на наш погляд, право (у т. ч. на землю) лише тоді є правом, коли воно підкріплено юридичними гарантіями. Тому у закріпленні "забезпечення гарантій прав на землю" як принципу земельного законодавства, на наш погляд, потреби немає.

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

7. Принцип встановлення особливого правового режиму земель відповідних категорій безпосередньо передбачений у ч. 2 ст. 18 ЗК України.

8. Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель та їх охорони базується на пріоритетності розвитку правового регулювання земель сільськогосподарського призначення.

9. Принцип платності використання земель.

Принципи земельного права можуть формуватися зі змісту правових норм, на основі судових рішень, досягнень правової доктрини⁷⁷. Саме по собі проголошення певних гасел ще не робить їх принципами права (законодавства). З іншого боку, можуть існувати і визнаватися й інші принципи земельного права, не згадані у коментованій статті та ЗКУ в цілому.

Більшість положень, проголошених у ст. 5 ЗК принципами “ЗЗ”, принципами права не є. Справді належать до принципів земельного права згадані у цій статті принцип пріоритету вимог екологічної безпеки, а також принцип раціонального використання земель.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є більш точне з’ясування сутності цих та виділення інших принципів правового регулювання земельних відносин.