Соціальна стратифікація суспільства

1. Поняття соціальної структури суспільства. Основні види соціальної структури суспільства.

Для ефективного керівництва суспільством необхідно чітко знати, які класи, верстви програють чи виграють від тих чи інших реформ. Для цього треба мати уяву про соціальну структуру суспільства, її елементи та зв’язки. Без цього не можна ефективно здійснювати економічну, соціальну, культурну політику.

Соціальна структура суспільства – це сукупність стабільних спільностей людей, які взаємопов’язані та упорядковані щодо одна одної.

Соціальна структура суспільства – це частина соціальної системи суспільства.

В широкому значені слова, соціальна структура суспільства – це побудова суспільства в цілому, система зв'язків між усіма її основними елементами.

У вузькому значені слова, цей термін застосовується до соціально-класових і соціально-групових спільностей.

Основні види соціальної структури суспільства у вузькому розумінні слова.

• Соціально-класова структура – об’єднання в групи за соціально-економічними, статусними ознаками;

• Соціально-професійна – об’єднання в групи за професією;

• Соціально-територіально – за територією;

• Етносоціальна – за національною ознакою.

• Демографічна – за статтю, віком, шлюбністю.

2.Методологічні принципи вивчення соціальної структури суспільства (марксистсько-ленінська теорія про класи, теорія соціальної стратифікації).

В радянські часи соціальна структура суспільства вивчалася тільки на основі офіційної марксистсько-ленінської теорії про класи, як основу соціальної структури суспільства. В.Ленін вважав, що головна ознака класу - це його відношення до засобів виробництва ( має засоби виробництва або не має). Були такі класи в історії людства: раби – рабовласники, феодали - селяни-кріпаки, буржуазія – пролетаріат. Вчення про класи, як основу соціальної структури суспільства можна використовувати і зараз, але для характеристики історичних типів суспільства (рабовласницького, феодального). Зараз перевага у вивченні соціальної структури суспільства надається теорії соціальної стратифікації. Засновниками цієї теорії були М.Вебер і П.Сорокін. Це теорія розроблялася як західними вченими (Т.Парсонсом, Д.Муром та ін.), так і вченими СНД (Заславською, Комаровим, Шкаротан та ін.). Представники теорії соціальної стратифікації стверджували, що поняття „клас” треба замінити на поняття „страта” – верства (з латин. statum) або на поняття „соціальна група”, так як в сучасному постіндустріальному суспільстві відносини власності розмиті, багатоваріантність власності.

Соціальна стратифікація - це непросто різноманітне становище окремих індивідів, сімей, цілих страт, але й нерівне їх становище.

В основі теорії стратифікації є об’єднання людей за статусними ознаками:

• владними;

• майновими;

• професійними;

• освітніми.

Стратифікаційна система – це процес соціального відтворення більш чи менш однорідної сукупності індивідів соціальних груп, які утворюють структуру суспільства.