- •Предмет і завдання курсу соціології.
- •Соціальні спільності, соціальні відносини, соціальні інститути.
- •Види соціальних відносин
- •2. Типи соціологічних досліджень.
- •Форми і засоби збору соціологічної інформації.
- •Види спостережень
- •Сім’я, як соціальна група і соціальний інститут.
- •2. Основні категорії соціології сім’ї.
- •3. Історичні типи і форми сімейно-шлюбних відносин.
- •Конфлікт як соціальне явище. Проблема дослідження конфлікту зараз актуальна, так як в радянські часи суспільство розвивалося, ігноруючи конфлікт (безконфліктність соціалістичної системи).
- •Етапи життєвого циклу сім’ї:
- •Конфлікти мають негативні наслідки чи функції :
- •Конфлікт має і позитивні функції (в результаті утворюються нові соціальні групи – інтегративна функція, комунікативна)
- •3. Основні стадії розвитку конфлікту. Шляхи і способи попередження і подолання конфліктів, їх профілактика.
- •Вирішення конфлікту.
- •Соціологія особистості.
- •1. Поняття особистості
- •2. Сутність соціалізації та ідентифікації.
- •3. Девіантна поведінка.
- •Рольова теорія особистості: соціальний статус, соціальна роль. Рольовий конфлікт.
- •Соціальна стратифікація суспільства
- •Основні види соціальної структури суспільства у вузькому розумінні слова.
- •2.Методологічні принципи вивчення соціальної структури суспільства (марксистсько-ленінська теорія про класи, теорія соціальної стратифікації).
- •3. Соціальна мобільність. Історичні типи стратифікації.
- •Основні тенденції розвитку сучасного суспільства
2. Типи соціологічних досліджень.
За глибиною:
Пілотажне – перевіряє методики і процедури основного дослідження і передує йому. Пілотажне дослідження перевіряє всі основні елементи програми соціологічних досліджень, перевіряє інструментацій дослідження: анкети, тести, бланки і т.п. Достатньо провести дослідження 70-100 чоловік.
Описове – передбачає отримання емпіричних даних (кількісно-якісні характеристики об’єкту), які дають цілісне уявлення про об’єкт, що вивчається;
Аналітичне – передбачає і отримання емпіричних даних об’єкта, і їх аналіз, формування пояснення. Це найбільш глибокий вид соціального аналізу, має велике практичне значення.
За частотою: разове, повторне.
За масштабом: міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве;
За метою: теоретичне, емпіричне;
За способом забезпечення репрезентативності:
Суцільне – об’єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти або групи (наприклад, перепис населення);
Монографічне – вивчення певного явища або процесу на одному об’єкті, який є представником цілого класу подібних;
Вибіркове – описується лише репрезентативна група.
Зараз популярний соціологічний моніторинг – аналіз масових уявлень про зміни в суспільстві (щомісячно або щоквартально проводяться експрес-опитування).
Форми і засоби збору соціологічної інформації.
1.Наукове спостереження – метод збору первинної інформації, який має характерні риси:
ціленаправленість;
планомірність;
систематичність;
складність повторного спостереження;
зв’язок спостерігача з об’єктом спостереження;
емоційність сприйняття.
Види спостережень
За участю спостерігача:
включене – спостерігач бере участь у ситуації, що досліджується;
невключене – не бере участі в ситуації.
За умовами організації спостереження бувають:
польове (в природних умовах);
лабораторне.
Результати спостереження реєструються і піддаються контролю на обґрунтованість і стійкість.
2.Опитування – метод збору первинної інформації, в основі якого сукупність питань, відповіді на які і є необхідна дослідницька інформація.
Опитування є масове і спеціалізоване (опитування компетентних осіб).
Опитування є двох видів:
Анкетування: анкета заповнюється респондентом самостійно; анкетування є: роздаткове, поштове, пресове, електронне. Анкетування має недоліки (недоброякісне заповнення анкет; не завжди можна отримати потрібну інформацію) і переваги (можна опитати велику кількість людей).
Інтерв’ю: дослідник проводить бесіду за певним планом; прямий контакт соціолога з респондентом. Інтерв’ю має недоліки (неможливо опитати велику кількість людей) і переваги (прямий контакт; можна пізнати проблему глибоко).
Види інтерв’ю:
Вільне інтерв’ю – нема плану і завчасно сформульованих запитань.
Глибинне інтерв’ю – має на меті отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність якогось факту, явища, Але й пояснює причини їх появи.
Стандартизоване інтерв’ю - коли формулювання запитань, перелік можливих відповідей, форма запису передбачаються зазделегідь.
Фокусоване спрямоване інтерв’ю – вивчення громадської думки щодо якоїсь події.
3.Метод “експертна оцінка” – збирається група професіоналів і шляхом анкетування чи відкритої дискусії вони дають оцінку явищ, що вивчається (в США таким способом був даний прогноз висадки людини на місяць);
4.Метод “соціологічний експеримент” –експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій). Наприклад, як студенти двох груп засвоїли нову тему, в одній групі класична методика викладання, в другій – ігрова методика. За специфікою завдань є науково-дослідницькі і практичні експерименти, за умовами проведення – польові й лабораторні.
5.Вибірковий метод – забезпечує вибір оптимальної чисельності осіб для опитування з найменшими помилками вибірки і з найбільшою надійністю отриманих даних (на 5000 чол. – 500 анкет).
6.Метод “вивчення документальних джерел та їх аналіз”.
Документ – спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі або збереження інформації.
За способом фіксування документи є: рукописні, кіно-, фотодокументи, електронні, друковані, статистичні.
За авторством: колективні, індивідуальні.
За статусом джерела: офіційні та неофіційні.
7.Соціометричний метод – вивчення соціальних процесів в малих групах.
Тема: Соціологія сім’ї.
