1. Підготуватися до практичного заняття за планом

2. Перелічити й проілюструвати прикладами з тексту основні новаторські нововведення Ібсена-драматурга

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 Антон Павлович Чехов (1860—1904). «Чайка»

Мета: продовжити знайомство з творчістю А.П. Чехова; виявити ідейно-художні особливості п’єси «Чайка», охарактеризувати її образну систему, визначити значення твору; виховувати любов до світової драматургії. ПЛАН

1. Життєвий та творчий шлях Антона Павловича Чехова. Цікаві факти з біографії письменника.

2. А.Чехов — майстер “малої прози” та драматургічного жанрів, тонкий стиліст та гуморист. Творчі пошуки художньої досконалості. 

3. Імпресіонізм пізньої прози і драматургії. Новаторство Чехова-драматурга. Чехов та Ібсен. Чехов і система Станіславського. Чехов і МХАТ. 

4. Особливості художнього стилю драматурга: відмова від ефектного сюжету, атмосфера світлої печалі, ліризм, глибинний підтекст, морально-філософська проблематика, роль деталей та символів.

5. «Чайка» — перша п’єса російської нової драматургії. Історія створення.

6. Тема служіння мистецтву, вибору життєвої мети, творчого успіху, призначення людини в п’єсі А.П. Чехова «Чайка».

7. Система образів п’єси «Чайка».

8. Роль символіко-алегоричних образів у розкритті ідейного задуму автора (п’єса «Чайка»).

9. Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п’єсі.

10. Сценічна історія «Чайки».

11. Чехов і Україна. Світове значення творчості митця.

Теорія літератури. Поняття про художню деталь, підтекст, особливості драматичного конфлікту. Жанри драми. Поглиблення поняття про жанри «нової драми»

ЛІТЕРАТУРА

1. Борбунюк В. А. Архетипическая символика в пьесах А. П. Чехова // Вісник. - Х., 2005. – Сер.: Філологія, вип.46. – С.156–162.

2. Дідькова С. “Щастя абсолютної волі”: Долі акторок у п’єсі А.Чехова “Чайка” і романі У.-С.Моема “Театр”//ЗЛ – 2000. – № 10. – С.51 – 55.

3. Зингерман Б.И. Театр Чехова и его мировое значение. – М., – 1988.

4. Ларин Б. “Чайка” Чехова. Исследование по эстетике слова и стилистике художественной литературы. – Л, 1964.

5. Манакін В. “Неминуча буденність життя” як концепт художнього світу М. М. Коцюбинського та А. П. Чехова // Наукові записки. — Кіровоград, 2003. - Вип.50. - С.195–201.

6. Милованова В. В. Роль и место пьесы Константина Треплева в комедии А. П. Чехова “Чайка” // Філологічні науки.—Суми, 2007. – Ч. 1.– С. 223–229.

7. Ніколенко О.М. Головний режисер – життя: Комедія Антона Чехова “Чайка”// ЗЛ – 1999.– № 11. – С.32 – 36.

8. Опарий А.А. Воплощение принципов экзистенциализма в драматургии Чехова //Філологічні науки. – Суми, 2007. – Ч. 1. – С. 241–249.

9. Теплинський М. Новаторські принципи драматургії Чехова у п’єсі “Чайка”// ВЛ – 1999. – №3.

10. Шахова К. Антон Павлович Чехов // ЗЛ – 2003. – № 43. – С.4 –13.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ

3. Підготуватися до практичного заняття за планом

4. Індивідуальне завдання (усі бажаючі студенти). Підготувати буклет «Чехов і Україна», презентувати його на занятті

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

I. П'єса "Чайка" — знакова подія у театральному житті Петербурга. (Прем'єра "Чайки" відбулася 17 жовтня 1896 року в Олександрійському театрі в Петербурзі. Та", незважаючи на майстерну гру акторів, п'єса від початку не мала успіху. Старі театральні традиції виявилися сильнішими за прагнення автора внести новітні зміни до старої системи драматургії. Спочатку режисер побачив у "Чайці" звичайну мелодраму, де "поранена в саме серце Ніна Зарєчна самотньо й гордовито протистоїть усім іншим персонажам, егоїстичним обивателям". Проте вже незабаром стало зрозуміло, що п'єса має набагато глибший зміст. Вона зображує загальну драму суспільства, де режисером виступає життя. Провал п'єси у Петербурзі настільки вразив Чехова, що він вирішив більше не писати драматичних творів. Минуло два роки, і "Чайка" мала великий успіх на сцені Московського художнього театру. Відтоді розпочалася тріумфальна хода п'єси на сценах різних міст, а разом з цим була започаткована нова доба російської і світової драматургії.)  II. Новаторство "Чайки". (Новаторство п'єси полягало в тому, що основна увага надавалася не гостросюжетній драматичній дії, а психологічному аналізу характерів. Чехов-психолог відкрив трагедію буденності.)  1. Сюжет і тематична спрямованість "Чайки". (У маєтку поміщика Соріна драматург збирає різних за характером людей. Тут і відома серед театралів актриса Аркадіна, сестра Соріна, і драматург-початківець Трсплєв, і молода дівчина Ніна Зарєчна, і белетрист Тригорін, і вчитель Медведенко. На перший погляд сюжет — мелодраматичний: Ніна Зарєчна грає на саморобній сцені маєтку Соріна у п'єсах Трешієва. їх пов'язують взаємні почуття. Цю ідилію порушує приїзд Аркадіної і Тригоріна. Зустріч Ніни Зарєчної і Тригоріна виявилася фатальною. Ніна тікає з дому, щоб здійснити свою мрію стати акторкою і бути поряд з Тригоринім, якого вона щиро покохала. Однак, вирвавшись у широкий світ з глибокої провінції, Ніна втратила свої ілюзії. Щодо лінії сюжету, Чехов не відійшов від традицій драматургії. У "Чайці" є кохання і зрада, розлука і самогубство. Однак тим і вирізнялася п'єса Чехова, що у ній увага автора була сконцентрована на характерах персонажів, на їхніх роздумах і непростих почуттях. Банальний сюжет наче підсилює розкриття психологічного стану дійових осіб.)  2. Загальний настрій п'єси. ("Чайка" пронизана журливим настроєм і відвертою нудьгою. На початку п'єси ми бачимо доньку управителя маєтку — Машу — у чорному одязі. Прогулюючись із вчителем Медведенком, вона пояснює йому, що носить жалобу за своїм життям. Нудьгує у провінції без звичних компліментів актриса Аркадіна, нудьгує з нею письменник Тригорін, час від часу записуючи до книжки "сюжет для невеличкого оповідання". Та найбільше нудьгує у маєтку дядька син Аркадіної — Треплєв, позбавлений материнської уваги, зраджений коханою дівчиною, не визнаний людьми, які його оточують. Але у цій нудьзі відчувається, як у передгрозовому повітрі, близькість трагедії. І це відчуття не обманює глядача. Треплєв наклав на себе руки. І лише після цього стає зрозуміло, що це не окрема трагедія. Трагедією було життя кожної дійової особи п'єси.)  3. Підтекст, паузи, символи п'єси. (Підтекст надає п'єсі багатства змісту, художньої правдивості і переконливості. Досить згадати драму, яку розігрує Аркадіна перед Тригоріним. Скільки відчаю і кохання у її спробі відвернути кохання від Ніни Зарєчної. І лише коротка фраза викриває її майстерну гру: "Тепер він мій". Доповнюють підтекст паузи. Вони вдало розставлені драматургом у тих місцях, де персонажі не бажають відверто говорити або приховують щось потаємне. І тоді глядач має сам здогадатися, що приховується за тим мовчанням. Найяскравішим символом п'єси є чайка. Убитий птах символізує кінець життя, понівечену долю. Але водночас вільнолюбна чайка — символ мрїї, прагнення знайти себе і своє місце у житті. Ніна порівнює себе з чайкою, а людина, яка зламала її долю, замовляє зробити опудало із убитої чайки.)  III. Значення п'єси А. Чехова "Чайка". (П'єса збагатила скарбницю світової драматургії, допомогла утвердити нові форми в театрі. Образ чайки став символом московського театру.)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9 Джордж Бернард Шоу (1856—1950). “Пігмаліон”

Мета: навчити студентів читати й "бачити" драматичний твір і на прикладі п'єси "Пігмаліон" показати майстерність Шоу-драматурга, значимість змісту, парадоксальність ситуацій і характерів, динамізм діалогів, психологізм монологів у творі; під час аналізу композиції та сюжету п'єси розкрити її основну ідею, показати, під впливом чого відбувається перетворення простої квіткарки на "даму з вищого товариства", розвивати вміння аналізу драматичного твору, виховувати любов до літератури.

ПЛАН

1. Б.Шоу — творець соціально-аналітичної “драми-дискусії”. Шоу й “ібсенізм”. “Театральна революція” Шоу, його “драми ідей”.Сутичка різних поглядів - основа дії його п'єс. Зображення героя як “носія ідеї”. Динамізм дії й парадоксальність як невід’ємні риси творчості митця. Інтелектуальний характер драматургії Б.Шоу.

2. Комедія “Пігмаліон” — зразок “драми-дискусії”. Трансформація античного міфу в п’єсі. Проблематика, демократична спрямованість критики суспільних уявлень про залежність духовного потенціалу людини від умов її народження та виховання. 

3. Конфлікт між філологічними експериментами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Елайзи - основа полеміки навколо “експерименту над людиною”. Сутність духовного зростання Елайзи Дулітл. Соціально-виховна спрямованість твору. 

4. Художні особливості.  Своєрідність ремарок. Сутність “відкритого фіналу”. Засоби комічного в п'єсі.

5. Місце Шоу в англійській і світовій літературі. 

Теорія літератури. Поняття про інтелектуально-аналітичну драму-дискусію. Поглиблення понять про парадокс, відкритий фінал.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бідненко Н. П. Творчість Бернарда Шоу в сприйнятті української і російської культури // Мова і культура. - К., 2000. - Т.3, вип.2.- С.27-36.

2. Васильєв Є. Усе-таки Галатеї не зовсім подо-бається Пігмаліон… // ЗЛ - 1999. - №11. - С. 37-43.

3. Васильєв Є.М. Історія Пігмаліона та Галатеї без “хеппі енд”: До вивчення п’єси Б.Шоу “Пігмаліон” // ЗЛ - 2009. - № 4. – с. 32-33.

4. Вітренко А.О. “Парадокси самої дійсності”// ВЛ – 2006. - № 4. – С. 41 - 51.

5. Волосюк О. Портретна характеристика як художній конструкт у гендерному дискурсі драматургії Б. Шоу та Лесі Українки // Славістичні записки. - Тернопіль, 2007. - Вип. 2 (6). - С. 192–208.

6. Гладишев В.В. Деякі аспекти шкільного вивчення п’єси Бернарда Шоу “Пігмаліон” // ЗЛ – 2008. - № 1. - С. 5-6.

7. Гражданская З. От Шекспира до Шоу. – М.: Просвещение, 1981.

8. Градовський А.В. Лінгвістичний експеримент очима полковника Пікерінга // ЗЛ - 2001. - № 1. – С.18 – 20.

9. Жукова А.Г. “Та, що я вирізьбив з мармуру…”: Вивчення п’єси Б.Шоу “Пігмаліон” з використанням опорних схем // ЗЛ – 1997. – № 7. – С.16 – 19.

10. Ковбасенко Ю. Джордж Бернард Шоу: “Я впливав на Жовтневу революцію” // ЗЛ –2000. - №5. - С.55-64.

11. Летнянчин П. Особливості характеротворення у драмах Б. Шоу та І. Франка // Наукові записки. — Тернопіль, 2007. - Вип.22. - С.273–283.

12. Ніколенко О.М., Шахова Н.О. Б.Шоу: “Справжній прогрес стане можливим, якщо ми… зможемо створити нових людей”//ВЛ -2006.-№ 4 -С.38 – 41.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ