- •Ф. Стендаль (1783-1842). “ Червоне і чорне ”
- •Практична робота №2 Бальзак – видатний французький письменник. «Людська комедія» – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Повість «Гобсек»
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №3 Життєвий і творчий шлях ф.Достоєвського. Ідейно-художні особливості роману «Злочин і кара»
- •Виконайте завдання
- •Практичне заняття №4 « Роман « Анна Кареніна» - художнє дослідження сімейних стосунків. Суперечливий образ Анни
- •Практичне заняття №5
- •1. Підготуватися до практичного заняття за планом.
- •Підготуватися до практичного заняття за планом
- •Підготуватися до практичного заняття за планом
- •Підготуватися до практичного заняття за планом
- •Підготуватися до практичного заняття за планом.
Практичні завдання
Компаративний аналіз образів Гобсека, Плюшкіна, Скруджа.
Знайти спільне та відмінне в образах Пузира (І. Карпенко-Карий «Хазяїн») та Гобсека
Результати записати у таблицю, кола Вена
Гобсек |
Спільне |
Пузир |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підготувати матеріали для роздуму: «Хто він: скнара чи філософ, людина підла чи мисляча?"
Дайте тлумачення понять: «лихвар», «деградація», «вексель».
Складіть порівняльну таблицю «Неоднозначність образу Гобсека».
Складіть літературну схему «Система образів повісті «Гобсек».
Складіть літературну схему «Історія деградації особистості Гобсека».
Доберіть цитати до характеристики образної системи повісті.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Образ скупого в світовій літературі (Плавт. “Скарб”; Шекспір В. “Венеціанський купець”; Мольєр Ж.Б. “Скупий”; Пушкін О. “Скупий лицар”; Гоголь М. “Мертві душі”; Діккенс Ч. “Різдвяна пісня в прозі”)
Образ скупого в українській літературі (Кропивницький М. “Глитай, або ж Павук”, Карпенко-Карий І. “Сто тисяч”, “Хазяїн”).
Питання для самоконтролю
Яким постає перед читачем цей герой?
Які кольори та відтінки використовує автор у змалюванні зовнішності
героя? Чому?
З чим порівнюється зовнішність Гобсека? Чому?
Які деталі портрета героя є визначальними?
Як такий опис характеризує героя, показує ставлення до нього автора?
На яких деталях помешкання зосереджується увага читача? Чому?
Чи можна за описом житла визначити рівень статків героя, його характер, ставлення до нього автора?
Про що свідчить опис квартири Гобсека після того, як його не стало?
Що ми знаємо про родину Гобсека?
Чи має він родичів? Як до них ставиться?
Як це його характеризує?
Чому Гобсек заповідав своє багатство далекій родичці?
Як лихвар ставився до своїх клієнтів?
У чому Гобсек знаходив задоволення?
Як Гобсек ставився до більшості аристократів? Чому?
Чому Гобсек інакше поставився до Дервіля й Фанні Мальво? Про що це свідчить?
З чого видно, що в головному герої «співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне»?
Практичне заняття №3 Життєвий і творчий шлях ф.Достоєвського. Ідейно-художні особливості роману «Злочин і кара»
Мета: зацікавити студентів особистістю Ф.М.Достоєвського; з’ясувати ідейно-художні особливості роману «Злочин і кара»; формувати навички аналітичного мислення; виховувати почуття справедливості, гуманізм, прагнення розуміти світ навколо себе.
Теорія літератури. Поняття про роман-трагедію та поліфонію. Поглиблення понять про психологізм, соціально-філософський роман.
Життєвий і творчий шлях Ф.Достоєвського. Цікаві факти з біографії письменника. Творчість Ф.Достоєвського - одна з вершин російської і всесвітньої літератури
Роман «Злочин і кара» як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення. Історія створення
Сюжетно-композиційні особливості та жанрова специфіка роману
Система образів
Суперечливість образу Раскольникова. Еволюція головного героя, характер його бунту
Філософські та соціальні корені теорії Раскольнікова. Суть основних її постулатів, їх антигуманний характер, розвінчання автором теорії сильної особистості, «надлюдини». Протиставлення теорії Раскольникова етиці християнської моралі
Роль прямих та підсвідомих діалогів героя роману з його антиподами (Разуміхіним, Порфирієм Петровичем, Сонею) та «двійниками» (Лужиним, Лєбєзятніковим, Свидригайловим)
Відтворення в образі Соні Мармеладової християнської любові, доброчесті, терпимості і покори, всепрощення та саможертовності. Її роль у духовному очищенні Родіона
Образ “маленької людини” та Петербурга. Біблійні мотиви
Символіка назви роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара»
ЛІТЕРАТУРА
Бистрота О.О. Дослідження Д.Чижевським твор-чості Ф.Достоєвського // ЗЛ – 2009. - №5. –С.7-10.
Бондаренко Е. “Человек есть тайна…” // Газ. ЗЛ– 2003. - № 37. – С.11 – 15.
Бузулан Г. Компаративний аналіз двох романів: “Хіба ревуть воли, як ясла повні ?” Панаса Мирного та “Злочин і кара” Ф.Достоєвського // Дивослово. – 2004. - № 9. – С.19 – 22.
Горболіс Л. М. Модель поведінки Сави Федорчука й Родіона Раскольникова (за творами О.Кобилянської “Земля” і Ф.Достоєвського “Злочин і кара”) // Актуальні проблеми слов’янської філології. - К., 2008. - Вип. 15. - С. 263–270.
Давидова О. В. Традиції Ф. Достоєвського при розкритті психології персонажа в романах В.Винниченка // Вісник. - Запоріжжя, 2001. - N2: Філологічні науки. - С.31–35.
Дахній А. Динаміка людської особи в передекзистенціалізмі XIX сторіччя: С. К’єркеґор і Ф.Достоєвський // Вісник. - Львів, 2007. - Вип. 10. - С. 53–66.
Карякин Ю. Достоевский и канун ХХІ века. – М., 1989.
Корниенко О. Тема ростовщичества в произведениях О.Бальзака и Ф.М. Достоевского (“Гобсек” и “Преступление и наказание”) // Вивчення світової літератури в школі: Зб. наук. м-лів. – Вип. 5. – Полтава, 1995.
Кудрявцев М. Достоєвський і Винниченко: до проблеми художньої інтерпретації злочину і кари в історико-літературному контексті // ВЛК – 2009. - № 1. – С. 12 – 20.
Мазур Л. Ф. Достоєвский і Ф. Ніцше: антропологічне значення сорому // Вісник. - Львів, 2007.-№ 578: Філософські науки. - С.43–50.
Чижевський Д. До проблеми двійника у Достоєвського // Філософська і соціальна думка. – 1994. - № 5-6. – С. 47-75.
Штейнбук Ф. Раскольников и Соня Мармеладова // Газ. ЗЛ – 2001. - № 38. – С. 3-4.
Штефан В.А. Тема обретения любви как источника духовного воскресения в романе Ф.М.Достоевского “Преступление и наказание” // РЯЛШУ – 2009. - № 3. – С.2-10.
Щербань О. О. Художні символи Ф. Достоєвського як моделі відродження людської особистості // Науковий часопис. - К., 2007.- Вип. 13. -С. 140–147.
