ТестКонец формы

1.Енциклопедично-довідкові словники -

 найпоширеніший тип сучасних термінологічних двомовних словників;

це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою  і подають його тлумачення.

подають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни;

це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни

  2.Іншомовні слова в українській мові - це ті слова, які:

  належать до суспільно-політичної лексики;

   засвоєні українською мовою з інших мов;

   рідко вживаються в лексиці;

  становлять основну частину всієї української лексики.

3. Яка вимога до слів іншомовного походження порушена в реченні   «Перед       тим   як   апелювати,   зважте,    чи   Ваше звертання доречне»?

  в  одному реченні не слід вживати іншомовне слово і українське;

  іншомовні слова повинні бути зрозумілими;

    не слід вживати іншомовні слова в реченні;

  в одному реченні слід вживати лише українське слово.

  4. Подумайте і вкажіть зафіксовану форму терміну:

  діловодство;

  діловедення;

  справоведення;

  справочинство.

5. Найважливіші відомості про ту чи іншу галузь людських знань, про найважливіші події, явища про найвідоміших осіб містить:

   тлумачний словник;

   орфоепічний словник;

   енциклопедичний словник;

   орфографічний словник.

Тема 3.4. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).

          Література 

        1.  Зубков М.Сучасне ділове мовлення. - Харків, 2008.- 47-49с.

          2.   Михайлюк В.О. Українська мова професійного спрямування.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-457с.

          3.   Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.-79-81с.

          4.    Паламар Л.М. Мова ділових паперів.-К.: Либідь,2000.-250-276с.                       

Кількість годин: 1 год.

Вид навчального завдання: скласти тези до лекційного матеріалу.        

 Методичні вказівки 

        У текстах документів можуть уживатися скорочені слова. При цьому типи і способи скорочення слів визначаються чинним «Українським правописом» і ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в український мові в бібліографічному описі».

         Увага! Розрізняють кілька типів скорочень (абревіатур):

1. Скорочення, які утворені з частин слів, називають одиничні установи, заклади тощо: Укрінформ, Рівнерада, Мін’юст, Кабмін;

2. Скорочення, які утворені з частин слів, називають родові назви: райрада, медінститут, техробітник;

3. Скорочення, які утворені з початкових (ініціальних) літер, пишуться великими літерами і можуть відмінюватися: ВАТ, ТО,  НДІ; у ВАКу, до ТЮГу;

4. Графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі; при  цьому зберігається написання великих і малих літер, дефісів; на місці скорочення ставиться крапка (крім стандартних скорочень мір: м, см, мм): півд.-зах., Півн. крим. канал, акад., див., і т.ін., напр. , до н.е.,  о., оз., пор.

         Слова не скорочуються на голосний (крім початкового в слові) і на ь, наприклад: укр., україн., українськ. 

Запитання для самоконтролю

1.       Сформулюйте принципи правопису складноскорочених слів і абревіатур у зв’язку з правилами словотвору?

2.       Як  часто використовуються абревіатури у вашому професійному мовленні?

3.       Вкажіть особливості  застосування графічних скорочень.

Форми контролю

Поточний -  перевірку конспекту.

Підсумковий – підсумкова контрольна робота.

Лекційний матеріал

Складноскорочені слова і графічні скорочення

         Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться (незалежно від написання словосполучення) з великої букви: гідроелектростанція - ГЕС, спільне підприємство - СП, науково-технічна революція - НТР.

  Абревіатура (лат. abbrevio — скорочую) — складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος — «найвищий, крайній» та όνυμος — «ім'я»)). Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

         Великими словами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: ЮНЕСКО, НАТО, УЕФА, ТАСІС. Проте малими словами пишуться такі слова, як вуз, загс, дот.

        Якщо складноскорочені іменники, утворені від іншомовних словосполучень, відмінюються, то закінчення біля них дописується малими буквами: ТАСІС- ТАСІСа- ТАСІСу- ТАСІСом.

У складноскорочених словах, утворених іншими способами, всі частини пишуться з малих букв: районний виконавчий комітет - райвиконком, завідуючий господарством - завгосп. Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Мінюст, Держарбітраж України.

На відміну від складноскорочених слів графічні скорочення читаються повністю. Напр., графічне скорочення 1996 рік читається, як одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шостий рік.

Слова на письмі завжди скорочуються на приголосній букві; у кінці графічних скорочень завжди ставиться крапка: наприклад – напр., до нашої ери-– до н.е., область – обл., рік (або року) – р., острів – о., телефон – тел. (або т.).

Крапка не ставиться при скорочених назвах мір: 100кг, 18хв, 3мкф, 40км.

Не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: ІІІ - хвв., 1941-45рр., пп. (панове) Михайле та Сергію.

Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться лише через дефіс (без крапки): район – р-н; видавництво – вид-во.