Танк т-34, встановлений на честь воїнів 52-го Дніпродзержинського окремого танкового полку, які приймали участь у визволенні Дніпродзержинська

Бойова машина нагадує про героїзм і мужність воїнів 52-го окремого танкового полку, що брав участь у визволенні Дніпродзержинська від німецько-фашистських загарбників.

В ніч на 21 жовтня 1943 р. полк під командуванням підполковника І.Н.Шкадова форсував Дніпро і зосередив свої сили південніше села Сошиновка, в 16 км від міста. Йому було наказано разом зі стрілецькими підрозділами прорвати оборону ворога в районі висоти 164,2. Несподіваним, могутнім ударом бойове завдання було виконано.

В числі п’яти військових частин і підрозділів, що особливо відзначилися під час визволення міста, 52-му окремому танковому полку наказом Верховного Головнокомандуючого було присвоєне почесне звання Дніпродзержинського.

Вдячні мешканці, не звертаючи уваги на тяжкі випробування, пов’язані з окупацією, зібрали 1000176 рублів і в телеграмі Верховному Головнокомандувачу прохали побудувати танкову бригаду, в яку увійде полк, що буде носити ім’я їх міста. Прохання було задоволене.

Тисячі кілометрів пройшов Дніпродзержинський танковий полк до переможного травня, а закінчив свій бойовий шлях на території Відня.

В пам'ять про воїнів,

що загинули — визволителів, підпільників і партизанів на Жовтневій площі Дніпродзержинська 9 травня 1975 р. був відкритий пам’ятник.

Два пілони, що підіймаються вгору у вигляді прапорів спираються на п’ятигранну платформу. Через три метри від пілонів розташована стела, виконана у вигляді прапора. На чільній стороні стели – барельєф з орденом «Победа» і текстом наказу Верховного Головнокомандуючого від 25 жовтня 1943 р. військам, що штурмом оволоділи Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом.

Пілони і стела виготовлені з монолітного залізобетону на білому цементі. Висота пілону – 25 м

Автори пам’ятника – скульптори А.І.Зайцева, А.А.Зайцева, архітектори А.Романенко, В.Дубіна, А.Кримцов