Вулиця імені Александра Фурманова
Командир отделения 2-го гвардейского батальона 4-й бригады, Украинского фронта. Родился 22 ноября 1915г. В Киеве в семье рабочего.
В боях ВОВ с июня 1941г. Воевал на Сталинградском, 1-м Белорусском, 1-м Украинском и 3-м Украинском фронтах. Он зарекомендовал себя человеком беспримерной храбрости, железной воли.
Указом Президиума Верховного Совета СССР от 22 февраля 1944г. за форсирование Днепра и проявленные в бою мужество и отвагу старшине гвардии А.М. Фурманову присвоено звание Героя Советского Союза с вручением ордена Ленина и медали «Золотая Звезда»
А.М. Фурманов продолжал громить врага до светлого дня Победы. Ему присвоили офицерское звание.
Скончался 7 мая 1982г. Похоронен в Киеве на Городском кладбище «Берковцы».
В Дніпродзержинську є ще вулиці, в назвах яких увічнена пам`ять про подвиги
наших земляків під час Другої світової війни -
Вулиця ім. Волкова Юрія – юного патріота в період окупації міста;
Вулиця ім. Закрутова Євгенія – гв.рядового 103-го Нижньодністровського саперного полку, юного патріота-розвідника,на фронт пішов 11-річним, загинув у 1945 р. у 13років.
Вулиця ім. Шиманського Івана Карловича – активного учасника міського підпілля в роки окупації (1941-1943рр.)
Вулиця ім. Дубініна Григорія Кириловича – комісара 46-го авіаполку, нагородженого орденами Червоного прапору і Червоної Зірки, загинув 8 вересня 1942 р., похований у с. Спас-Загор`е під Москвою,
Пам`ять про події Великої Вітчизняної війни і людей, що віддали своє життя заради майбутнього без війни, зберігають пам`ятники, обеліски, меморіальні дошки нашого міста. Це пам`ятники на честь
робітників Дніпровського металургійного комбінату (1985 р.),
робітників коксохімічного ім. Орджонікідзе (1967 р.),
робітників трамвайного управління (1985 р.),
студентів і викладачів технічного університету (1975 р.),
робітників міліції, металургів і хіміків – захисників міста (1985 р.),
монумент воїнам-визволителям на Жовтневій площі був відкритий У 1975 році,
пам`ятні ознаки в місцях форсування Дніпра , в районах Аулів і Карнаухівці
( 1968 і 1981 рр.),
воїнів 52-го Дніпродзержинського окремого танкового полку був встановлений танк Т-34 (1978 р. в лівобережній частині міста) .
Разведывательная сводка штаба Южного фронта № 99 к 6 часам 18 августа 1941 г. о боевых действиях противника |
|
|
В течение 17.8.41 противник продолжал наступление на александрийском, криворожском и одесском направлениях. |
1. На александрийском направлении противник продолжал сосредоточение мотомехчастей в районах Алферово, Саевка, Саксагань и на западном берегу р. Мокрая Сура. На данном направлении противник сосредоточивает не менее одной мотодивизии для прорыва в район Днепропетровск и выхода к рубежу р. Днепр. |
В течение 17.8 противник вел бои с нашими частями на рубеже Мишурин Рог, Николаевка (40 км с.-з. Днепродзержинск), ст. Верховцы, Кринички, Ивановка (20 км юж. Днепродзержинск), Привольная. Попытки противника силою до одного мотополка с двумя ротами танков наступать из района Кринички, Ивановка на Днепропетровск успеха не имели. Особую активность противник проявлял в направлении Кринички, Ивановка, Днепропетровск. На этом рубеже подтверждаются действия 13 тд немцев (см. разведсводку № 951). В состав этой дивизии помимо указанных ранее частей входит 4 саперный батальон. Также документально подтверждаются действия в этом районе и 120 мп 60 мд немцев. |
2. На криворожском направлении противник, продолжая наступление в южном и юго-восточном направлениях, своими разведывательными частями достиг рубежа р. Днепр в районе Никополь (данные проверяются) |
Передовые разведывательные группы противника (танки и мотоциклы) отмечались в течении 17.8 также и у Чумаки (45 км с.-з. Запорожье). |
3. На николаевском направлении противник к исходу 17.8 вышел своими передовыми частями на рубеж Явкино, Нв. Александровка, Бармашово, Копань. На николаевском направлении подтверждаются действия 16 тд и Первой венгерской мотодивизии в направлении Николаев, Херсон. |
Данным авиаразведки установлено скопление до 40 автомашин с пехотой и 10 танками в Явкино, в районах Нв. Александровка и Бармашово пехота, артиллерия и танки в неустановленном количестве. |
4. На одесском направлении противник продолжал наступление в направлении х. К. Либкнехта, Кагарлык (40 км с.-з. Одесса), Фрейденталь (25 км з. Одесса). По дополнительным данным к исходу 16.8 противник силою до пд, наступая в районе Кагарлык, подвинулся вглубь нашего расположения на 3 км в южном направлении и пытался ввести в прорыв мотомехчасти. Результаты боя уточняются. |
К исходу 16.8 противник силою до роты с 9 танками достиг Шицли (25 км с.-в. Одесса), потеряв в бою 4 танка. |
На Крымском полуострове противник продолжал разведывательные полеты авиации над Феодосия и подверг бомбардировке отдельные морские транспорты в районе северо-зап. Евпатория. |
Данным РУ Генштаба отмечается переброска из Греции на Украину 9 дивизии «Рим», 52 и 101 моторизованных дивизий «Триест»; по данным, требующим проверки, немецкие войска, расположенные в Югославии (до двух пд) переброшены на Южный фронт; между 14 и 24.7 – 8 поездов с ОВ были отправлены с румынской границы. |
По агентурным данным 17.8 через Первомайск прошли итальянские мотоциклетные части (до 500 мотоциклов). |
Выводы: |
1. В течение 17.8 продолжалось выдвижение новых частей противника на александрийском направлении и сосредоточение частей непосредственно перед днепропетровским плацдармом. Основным участком, на котором противник предпримет попытки форсирования реки Днепр, видимо будет являться участок Кременчуг, Днепропетровск. |
2. Вводом в бой свежих частей на одесском направлении противник стремится прорвать оборону наших войск в районе Кагарлык и овладеть Одесса. |
Начальник штаба Южфронта генерал-майор Романов |
Военный комиссар штаба Южфронта бригадный комиссар Маслов |
Начальник РО штаба Южфронта полковник Васильев |
|
Пам'ятники
присвячених подіям Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.,
в м. Дніпродзержинську
1 .Пам'ятник «Прометей». пр. Леніна.
|
Реконструйований в 2000 р., скульптор П..С.Куценко. В 1944 р. у братській могилі поховано 14 підпільників та 9 воїнів-визволителів (їхні імена на меморіальних дошках). |
2. Меморіал на військовому кладовищі, де поховані воїни, загиблі під час боїв за визволення міста в жовтні 1943 р. вул. Скалика.
|
Стела встановлена 9.05.1971 р. Архітектор О.В. Кримцов, скульп. - М.Л.Келлер. В 1944 р. у 4 братських та 420 індивідуальних могилах поховано 731 боєць.
|
3. Військове кладовище воїнів, загиблих під час боїв за визволення міста в жовтні 1943 р. Баглійський р-н, вул. Білоруська, 46.
|
Створено меморіал в 1965 р. В 1970 р. встановлено стелу, виконану Дніпропетровським художньо-виробничим комбінатом. В 7 братських могилах поховано 49 воїнів. |
4. Пам'ятник воїнам, загиблим при створені 28 вересня - 1 жовтня 1943 р. Карнаухівського відволікаючого плацдарму. смт. Карнаухівка, вул. Пушкіна, 14а. |
Встановлений в 1981 р. Скульп. - Г.А.Хачатрян. В могилі поховано 57 бійців |
5. Пам'ятник воїнам-визволителям міста в ході боїь в жовтні 1943 р. пл. Визволителів |
Відкритий 9.05.1975 р. Скульп. - І.А. і А.А. Зайцеви, арх.- А.П. Романенко. |
6. Пам'ятник танкістам-визволителям 52-го окремого танкового полку під командуванням полковника І.М.Шкадова. пр. 50 років СРСР. |
Відкритий 25.10.1978 р. Арх. - Г.В. Сичов.
|
7. Пам'ятник бійцям винищувального батальйону, учасникам боїв в місті в серпні 1941 р.вул. Долматова |
Відкритий 8.05.1985 р. Скульп. -М.І.Ничипорук, В.С.Положій, арх. -ІВ.Власенко. У складі бататьйону 280 міліціонерів та працівників заводів, командир - нач. Міського відділу міліції Ф.П. Ковальов. |
8. Пам'ятник Г.Ф. Романовій, учасниці антифашистського руху на території Німеччини. вул. Бойка, 4.
|
Відкритий 8.05.1965 р. на кошти, зібрані вчителями та учнями тодішньої СШ № 30. Г.Ф.Романова (1918-1944) як лікар була вивезена до Німеччини для роботи в таборах для ост - арбайтерів, стала одним з організаторів антифашистської групи «Інтернаціональний союз». Була страчена в серпні 1944 р. у в'язниці під Берліном. |
9. Пам'ятник загиблим металургам, вул. Губи, 1. |
Відкритий в 1983 р. Скульп. - І.М.Бондаренко, Л.Л.Кульдачко, худож. - А.А.Сєдих, В.А.Мушечко. |
10. Пам'ятник загиблим азотчикам. вул. Горобця.
|
Відкритий 25.10.1989 р., архітектор І.Ф.Власенко. |
11. Пам'ятник загиблим цементникам, вул. Петровського, 3 |
Відкритий 8.05.1980 р.
|
.
