Павла мурахтова

Павло Мурахтов (1918-1943 рр) до війни закінчив середню школу № 17, працював на Дзержинці, потім пішов на фронт, став командиром взводу розвідки. Від Сталінграда до українських степів пройшов з боями полк, у якому служив Мурахтов. Про сержанта, що ходив у матроській тільняшці, розповідали в полку легенди.

Якось Павло переодягся в форму офіцера СС, пробрався до ворожого штабу, зняв вартових і привів у полк німецького майора, командира піхотного батальйону. Іншого разу він один зав’язав бій з розвідкою ворога. Думали: загинув, а він повернувся з взятим у полон командиром німецьких розвідників.

1943 рок. Вересень. Полк розпочав переправу через Десну.

Розвідники зайняли оборону, щоб не пропустити до плацдарму підкріплення фашистів. Ворог кинув на окопи взводу великі сили піхоти. Але бійці вистояли, не пропустили фашистів до переправи. Через дві години на оборону пішли п’ять бронетранспортерів. Один з них розвідники підбили. Вороги обрушили на жменьку бійців шквал вогню, а потім запропонували здатися. Настала критична хвилина. І тоді піднявся в атаку кремезний Павло Мурахтов. “Краще смерть, ніж ворожий полон!” – вигукнув він і кинувся під головну машину.

Пролунав вибух. Розвідники, запалені подвигом командира, пішли в атаку і зім’яли ворога.

У селі Андріївці на Чернігівщині спить вічним сном наш земляк, Герой Радянського Союзу Павло Кузьмич Мурахтов.

Вулиця імені Григорія оніщенка

Наводчик орудия 886-го артиллерийского полка 13-й армии Центрального фронта, младший сержант. Родился 22 августа 1913г. в с. Анновка, Кировоградской обл. в крестьянской семье. В Красной Армии с 1941г.

Григорий Онищенко отличился в боях в период с 26 сентября по 10 октября 1943г. в районе с.Красное Черниговской обл. Заменив раненого командира орудия, отважный артиллерийский наводчик вёл огонь по противнику до последнего снаряда. Когда кончились боеприпасы, младший сержант Онищенко повёл расчёт в рукопашную схватку и отстоял позицию.

Указом Президиума Верховного Совета СССР от 16 октября 1943 года за образцовое выполнение боевых заданий командования и проявленные мужество и героизм в боях младшему сержанту Онищенко Г.Х. присвоено звание Героя Советского Союза с вручением ордена Ленина и медали "Золотая Звезда"

Вулиця імені Олександра Матросова

Стрелок-автоматчик 2-го отдельного батальона Сибирского стрелкового корпуса 22-й армии Калининского фронта, красноармеец. Родился 5 февраля 1924г. в городе Екатеринославе (Днепропетровск). На фронте ВОВ с ноября 1942г.

27 февраля 1943г. В деревне Плетень Псковской обл., когда наши солдаты попали под сильный пулемётный огонь противника, в сторону дзота пополз красноармеец Матросов. Он поднялся, рывком бросился к дзоту и своим телом закрыл амбразуру. Ценою своей жизни он содействовал выполнению боевой задачи подразделением.

Был похоронен в деревне Чернушки, а в 1948г. прах Матросова А.М. был перезахоронен в с.Луки Псковской обл. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 19 июня 1943г. Матросову А.М. было пожизненно присвоено звание Героя Советского Союза. Награждён орденом Ленина (посмертно

Вулиця імені