Тема 2.3 Наукова стаття як самостійний науковий твір
Зміст
ЛР,'-
Мовні огріхи в науковій статті.
Мовні стандарти-кліше у науковій статті/0
2.3.1. Основні компоненти наукової статті
Невід'ємною складовою наукового дослідження є його апробація. У латинській мові це слово означає схвалення, спосіб скорегувати, доопрацювати, виправити, дати компетентну оцінку. Різновидами апробації виступають наукова стаття і науковий виступ. Висока вимогливість до змісту, форми, мови дає можливість успішно представити ці науково-навчальні жанри широкому загалу читачів і слухачів. Означені науково-навчальні жанри мають багато спільного й водночас відмінні риси. З'ясуємо основні компоненти наукової
п
о
статті, цитування і посилання, мовні недоліки і мовні кліше в науковій статті. Джерельною базою слугують праці А.Єфграфової, Н.Зелінської, А.Коваль, Л. Кравець, Л. Мацько, Н.Непийводи, Г.Онуфрієнко, Н.Синельникової, П. Селігей, І. Синиці.
Потреба акцентувати увагу на особливостях підготовки наукової статті викликана й аналізом анкетувань, проведених серед респондентів різних вікових категорій (дослідження проводилося в СумДПУ). Писали статті - 15% студентів, 33% учителів, 100% викладачів. Мотивації написання статті: у 10% студентів, 21% учителів, 89% викладачів - захоплення процесом пошуку, спосіб самореалізації, власний погляд на проблему. Серед складнощів написання статті студенти називають вибір теми; підбір необхідної літератури; аналіз, систематизацію зібраного матеріалу; учителі -розуміння потреби, у викладачів - початок роботи; формулювання назви; осмислення проблеми; розгортання інформації; підготовку висновків.
У словниково-довідковій літературі науковою статтею називають один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, накреслюються перспективи наступних напрацювань. Обсяг наукової статті складає від 6 до 24 сторінки, тобто 0, 35-1 др. арк. За змістом наукові статті поділяються на власне наукові, науково-популярні, науково-навчальні, науково-методичні, науково-публіцистичні. Зазвичай, призначаються вузькому колу або широкому загалу науковців, спеціалістам певної галузі або кількох галузей. За кількістю авторів наукові статті бувають одноосібні або колективні.
Готуємо наукову статтю з дотриманням чинних вимог ВАК України та відповідних методів: конструктивно-синтетичного (для початкового варіанту; накопичення матеріалу; складання плану, системи доказів) та критико-аналітичного (для уточнення, шліфування окремих частин, фраз, доповнень).
Текст розглядається у трьох аспектах: змістовому (про що йдеться), структурному (яка композиція), прагматичному (яке його призначення, з якою метою це було написано, сказано, повідомлено). З погляду прагматики у статті можна виділити кілька типів інформації: змістовно-фактуальну (містить повідомлення про факти, події, процеси, які відбуваються у реальному або віртуальному світі), змістовно-концептуальну (повідомляє читачеві індивідуально-авторське розуміння відношень між явищами, є творчим авторським
111
переосмисленням того, що сприймається, відтворюється автором), змістовно-підтекстову (пов'язана з глибинним змістом, який криється в конотативних співзначеннях та породжується асоціативними зв'язками читацького сприйняття).
Готуємо наукову статтю з дотриманням вимог ВАК України від 15.01.02003 р. (№7-05/1 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України")
Етапи підготовки наукової статті
1. Формулюємо робочу назву статті:
Заголовок має бути коротким, лаконічним, однозначним, конкретним.
Обираючи заголовок, чітко уявляємо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача.
Визначаємо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена в ній.
Розробляємо орієнтовний план (зміст) статті: вступ, основну частину, висновки, перспективи дослідження.
У вступі повинні знайти місце відповіді на такі питання:
4.1. постановка проблеми, її актуальність; науково-практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині статті,
4.2. аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;
виділення невирішених раніше питань, яким присвячується означена стаття;
формулювання мети і завдання статті;
5. Визначаємо методи дослідження, джерельну базу, готуємо основні тези-відповіді на завдання;
Подаємо визначення використовуваних у статті термінів;
В основній частині подаємо повне обгрунтування отриманих результатів. Увага: основний текст пишемо, спираючись на головні принципи: "від відомого -> до невідомого", "від простого -> до складного".
Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між заголовком, метою, завданнями і висновками,
9. Міркуємо про перспективи наступних розвідок у цьому питанні , ,.і. ;і (;
1
, Іііі.ІІ і
1
12
10. Проводимо самоконтроль виконаної роботи на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Перевіряємо текст статті:
на відповідність чинним правописним нормам;
на відповідність вимогам наукового стилю;
на відповідність оформлення цитат і посилань.
11. Оформляємо список використаних джерел за чинними стандартами.
Прокоментуємо деякі з пунктів. Важливо, щоб заголовок був коротким, лаконічним, однозначним, конкретним і відповідав основній проблемі. Алла Євграфова називає заголовок актуалізатором текстової інформації і визначає номінативну, інформативну, експресивно-апелятивну функції. Компоненти назви мають "пронизувати" увесь науковий текст, отже, чітко продумуймо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача, визначимо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена у статті. Проблема заголовка цілком очевидно пов'язана з проблематикою тексту. Заголовок обмежує текст, наділяє його завершеністю, підпорядковує певному задуму. Саме заголовок має властивість зв'язувати всі частини тексту.
Зважено поміркуймо над вступом, основною частиною і висновками. Корисно розробити її "каркас" - основні події та думки початку, середини та кінцівки. Це дасть змогу відчути ціле, з'ясувати, за чим стежитиме читач і як розвиватиметься ідея статті.
Поміркуймо, як зацікавити читача, щоб він ознайомився із статтею повністю. Відомо, що тримати увагу в напрузі дозволяє очікування чогось цікавого чи несподіваного.
Мета вступу - показати, що дослідження є розвитком, продовженням або спростуванням визнаних положень, полемікою з іншими напрямами або окремими науковцями. Пам'ятаємо, що у вступі мають знайти місце такі складові, як постановка проблеми та її актуальність, зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; науково-практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми; виокремлення питань, яким присвячується стаття; формулювання мети і завдання рукопису. Усі ці компоненти взаємопов'язані.
Зокрема, щоб акцентувати увагу на постановці проблеми, важливо проаналізувати останні праці, де це питання розроблено. Це важливо для розуміння предмета дослідження. Формулювання цілей
113
статті уможливлює конкретизацію постановку завдань. Необхідно також розглянути також і основні тези-відповіді на запропоновані завдання.
В основній частині подаємо повне обґрунтування отриманих наукових результатів. Ця частина роботи займає 2/3 обсягу тексту. Пам'ятаймо, усі міркування ми повинні викласти повністю, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі терміни, обов'язко подаймо їх тлумачення і джерело, якого ми при цьому дотримуємося. Не забуваймо, власне, і про факти, явища, які маємо певним чином представити, зібрати, класифікувати, згрупувати, описати й супроводжувати відповідним коментарем. Стежмо, щоб стиль статті не набував рис наукоподібності, коли положення підміняються заплутаними і громіздкими викладаками.
Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між назвою, метою, завданнями вступу. Водночас простежмо, щоб висновки не повторювали вступ. Саме висновки визначають, чи повноцінним був діалог автора статті з читачем, чи досягнута мета теоретичної або експериментальної розвідки. Необхідно вказати, що в результаті наукового дослідження і виконання завдань зібрано відповідний матеріал.
Доцільним є також представлення чіткого бачення перспектив наступних досліджень з відповідної проблеми.
На цьому робота далеко не завершена. На нас очікує самоконтроль виконаної роботи, який проведемо на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Зокрема, уважно поставимося до цитування, адже наявність у тесті чужих посилань, висловлювань, не взятих у лапки, розцінюється як списування. Гарна наукова стаття повинна бути написана простою і водночас зрозумілою мовою.