16.Визначити характеристики ліній зв’язку.
характеристик ліній зв’язку визначимо такі:
Амплітудно-частотна характеристика;
Смуга пропускання;
Загасання сигналу;
Пропускна здатність;
Завадостійкість лінії;
Перехресні наведення у лінії;
Достовірність передачі даних;
Хвильовий опір;
Вартість одного метру довжини кабелю.
Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) показує залежність амплітуди сигналу від частоти, її використовують для визначення форми вихідного сигналу у порівняні із вхідним. Для цього знаходять спектр вхідного сигналу, перетворюють амплітуду складових його гармонік у відповідності із АЧХ, та склавши їх знаходять форму вихідного сигналу. На практиці, альтернативою АЧХ є характеристика - смуга пропускання та загасання сигналу. Смуга пропускання (Bandwidth) - це діапазон частот, на якому сигнал передається без значних спотворень. Загасання сигналу (Attenuation) - визначається як зменшення амплітуди або потужності сигналу при передачі на певній частоті. Пропускна здатність (Throughput) - характеризує максимальну можливу швидкість передачі даних по лінії зв’язку. Завадостійкість лінії - визначає її здатність зменшувати рівень завад, які виникають у зовнішньому середовищі, на провідниках лінії. Перехресні наведення у лініях - визначають завадостійкість кабелю до внутрішніх завад, коли електромагнітні поля провідників створюють завади на інші провідники кабелю. Якщо до цих провідників підключити приймач, тоді наведена завада буде сприйматися як корисний сигнал. Достовірність передачі даних - характеризує ймовірність спотворення для кожного біту даних при їх передачі. Хвильовий опір - це повний (комплексний) опір, який зустрічає електромагнітна хвиля на певній частоті при розповсюджені вздовж провідника. Хвильовий опір вимірюється в Омах (Ом) та залежить від параметрів лінії зв’язку: активний опір, індуктивність та ємність провідника (відповідно індуктивний та ємнісний опір), частота сигналу. Вихідний опір передатчика необхідно узгоджувати із хвильовим опором лінії для запобігання загасанню сигналу.
17.Визначити будову коаксіального кабелю.
Коаксіальний кабель (від лат. сo – сумісно та axis - вісь), а також (від англ. coaxial) - електричний кабель, що складається із сумісно вздовж осі двох провідників: центральний провідник та екран, для передачі високочастотних сигналів.
Розрізняють велику кількість коаксіальних кабелів, які застосовуються для передачі даних по телефонних, телевізійних та комп’ютерних лініях.
В загальному випадку коаксіальних кабель складається із центрального провідника та навколо нього зовнішнього провідника (екрану), що реалізується у вигляді обплетення тонких провідників або фольги. Між ними поміщують діелектрик. Екран відіграє одразу дві функції - передачу сигналів разом із центральним провідником та захист центрального провідника від зовнішніх електромагнітних полів. Навколо екрану розміщується зовнішня оболонка