- •Виникнення і становлення порівняльної педагогіки як науки
- •1. Вивчення офіційних документів, до яких відносять:
- •Предмет і завдання порівняльної педагогіки
- •Функції (завдання) порівняльної педагогіки.
- •Теоретичні:
- •Порівняльна педагогіка як навчальний предмет у системі професійної підготовки педагогічних працівників
- •Історико-культурні і освітні традиції країни.
- •Соціально-економічні, інформаційні та політичні фактори розвитку освіти зарубіжних країн.
- •Християнство.
- •Особливості шкільної освіти в полікультурному суспільстві.
- •Регіональні особливості розвитку освіти в світі
- •Державний характер організації і фінансування систем освіти.
- •Тенденції централізації і децентралізації управління освітою в різних країнах світу.
- •Роль і місце приватних освітніх закладів в сучасних освітніх системах.
- •- Початкова (елементарна) освіта (ступінь 1).
- •Традиціоналізм як основа побудови навчально-виховного процесу в школі.
- •Роль прогресевізму б організації діяльності освітніх закладів
- •Раціоналістичні теорії навчання.
- •Сучасні педагогічні погляди на проблеми навчання й виховання
- •Організація навчання в дошкільному закладі.
- •Особливості організації навчання в середній школі.
- •Фізичне виховання і охорона здоров’я
- •Для неповної і повної середньої шкіл Заходу характерно:
- •Форми і методи навчання в зарубіжній школі
- •Способи контролю і оцінювання знань учнів
- •Соціалізуючі можливості школи
- •Історія появи університетів – перших вищих навчальних закладів. Традиції організації їх діяльності.
- •Різновиди внз у зарубіжних країнах
- •За формами навчання:
- •Організація діяльності внз, зміст і форми навчання
- •Органи управління і структурні підрозділи внз.
- •Форми організації навчання.
- •Засади організації навчання:
- •Основні (домінуючі) форми навчання:
- •Методи і засоби навчання в зарубіжних внз:
- •Оцінювання роботи студентів. Видача дипломів.
- •Можливості навчання за кордоном.
- •Шляхи і напрями реформування національної системи освіти зумовлені необхідністю різних видів грамотності.
- •Статус і діяльність учителів в зарубіжних країнах
- •Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів на Заході
- •Своєрідність національних моделей професійної підготовки учителів
- •1) Взаємозв’язок та взаємопов’язаність складових навчальної програми загальної освіти, спеціальної підготовки простежується у функціонуванні кількох найпоширеніших моделей:
- •2) Існують відмінності між так званими однофазною та двофазною моделями базової підготовки вчителів:
- •Підвищення кваліфікації і перепідготовка учительських кадрів
- •Провідні міжнародні міжурядові і неурядові організації освітнього спрямування. Їх завдання.
- •Нарешті підкреслимо, до зараз у жодній з країн світу ще не створено досконалої системи безперервної освіти, що була б побудована на зазначених принципах. Але значні кроки у цьому напрямі уже зроблені.
- •Роль міжнародних організацій в реалізації ідей глобалізації освіти
Основні (домінуючі) форми навчання:
Лекції. Як правило, у державних ВНЗ, ця форма навчання займає значну частину часу аудиторної підготовки студентів. Лекції читаються у великих аудиторіях, розрахованих на декілька сот студентів. Їх читання відбувається переважно способом холізму – доступний виклад основних теоретичних проблем та у вигляді редукціонізму – настановчих вузькоспеціалізованих з складними термінами (тексти таких лекцій подаються студентам наперед). Лекційні зали оснащені цифровою мультимедійною технікою.
Семінари. Присвячуються розгляду певних навчальних і наукових проблем. В європейських традиціях студенти гуманітарних дисциплін готують доповіді за обраною тематикою і виголошують доповіді, дискутують за що отримують оцінки чи певні відмітки про пророблене.
Лабораторні (практичні) заняття. Характерні для точних і природничих спеціальностей.
Тьюторіали. Індивідуально-груповий метод навчання (для 2-10 осіб), як правило відбувається 1 раз на тиждень. Тьютор (ним може бути аспірант, магістр, студент старшокурсник) зустрічається із студентами молодших курсів, які здають самостійно підготовлені розділи і модулі та переходять до наступних. Тьютори допомагають у розумінні навчального матеріалу.
Тривалість занять є різною. Переважно 50 – 60 хвилин. Навчальне навантаження студентів на тиждень становить від – 36 до 54 годин (з яких на аудиторні заняття припадає від 14 до 25 годин, решта – на самостійну роботу). У ВНЗ США на кожну аудиторну годину відводиться 2 години самостійної роботи. Кількість аудиторних занять має тенденцію з кожним роком навчання скорочуватись.
Методи і засоби навчання в зарубіжних внз:
- Метод диспутів, дискусій, дебатів. Особливо широко застосовується на гуманітарних спеціальностях;
- Метод проектування (праця над проектом: студенти самі обирають проблему, шукають інформацію, пишуть звіти, захищають);
- Написання ессе (студенти пишуть за заданою темою роботу вказаного обсягу, виклад має бути повністю самостійним);
- Метод ділових ігор (програвання виробничих ситуацій);
- Метод кейс-навчання (розв’язування виробничих ситуацій);
- Підготовка портфоліо – зібрання кращих зразків студентської роботи протягом вивчення навчальної дисципліни (року навчання тощо). Дає можливість студентам оцінити і проаналізувати результати навчання, а також познайомити інших осіб (викладачів, студентів, працедавців, батьків). Матеріали починають збирати з першого року навчання;
- Використання технічних засобів навчання, телевізійних, комп’ютерних, мультимедійних центрів, Інтернету;
- Контролюючі, навчаючі, моделюючі комп’ютерні програми. За даними ЮНЕСКО лише кількість навчальних компакт-дисків щороку зростає у 1,5 рази.
Значну частину часу студенти проводять за комп’ютерами. В навчальних закладах на 5-7 студентів припадає один комп’ютер, який працює в середньому 16 годин на добу. Багато студентів високо розвинутих країн забезпечені власними ноутбуками. На високому рівні працюють університетські бібліотеки, які забезпечені електронними пошукачами. Вони працюють під час літніх канікул і цілодобово у період сесій.
У багатьох країнах наукова робота студентів носить постійний характер і є частиною навчального процесу. Фактично всі студенти з першого курсу разом з викладачами беруть участь в наукових дослідженнях.
