Форми організації навчання.

Організацію навчального процесу забезпечує професорсько-викладацький склад ВНЗ, для всіх країн він має багато подібного:

- Професори (мають право очолювати кафедру, школу тощо). Як правило мають докторський ступінь (ординарний доктор – захищену хабілітаційну тему – хабілітований доктор). Професор читає лекції і проводить наукові семінари.

- Неординарні доктори, старші лектори, лектори, доценти, старші асистенти тощо. Вони мають ступінь доктора, мають право читати лекції, вести семінари.

- Асистенти, асистенти лектора, магістри, тьютори, наукові консультанти. Вони запрошуються з числа дипломованих спеціалістів, магістрів. студентів-старшокурсників на декілька років з метою перевірки здатності до викладацької роботи і без права довгострокового договору. Такі викладачі ведуть практичні заняття, керують практикою, вчать застосовувати наукові методи, консультують студентів, працюють у ролі кураторів.

Підбір викладачів ВНЗ, як правило, складна процедура. З претендентом підписується контракт на 2-3 роки, який постійно поновлюється і тільки професори мають право на довічний контракт.

Тривалість навчального року. Начальний рік у ВНЗ переважно розділений на семестри (або триместри чи четверті). Розпочинається в різні терміни (переважно вересень, жовтень). Канікули в християнських країнах можуть бути різдвяні, пасхальні. Літні канікули тривають до 4-х місяців (в цей час студенти можуть проходити практику, працювати тощо).

Засади організації навчання:

Традиційно в європейських ВНЗ для кожного повного курсу (залежно від спеціальності та рівня) передбачений певний термін навчання (регель-штудіен-цайт в Німеччині). Для вибраного навчання існує перелік обов’язкових і вибіркових курсів.

Навчання може здійснюватись курсовим способом. Студенти кожного року навчання поділяються на групи (вони, правда, можуть бути змінними за складом).

Індивідуальне навчання популярне в англосаксонських (США, Великобританія, Канада, Австралія) та європейських країнах за так званою Келлеровською системою індивідуального навчання. Організація індивідуального навчання включає в себе такі напрямки:

- відсутність часових рамок, що дозволяє студенту пересуватись у вивченні навчального матеріалу зі швидкістю, що відповідає здібностям студента;

- можливість переходу до нового матеріалу лише при повному засвоєнні попереднього;

- програма складається самим студентом за допомогою комп'ютера та консультанта (тьютора);

- лекції не основне джерело інформації, а направляюча форма в навчанні;

- широке використання письмових робіт;

- використання системи контролю та інспекторів, яка дозволяє проводити багаторазові перевірки знань тем і модулів (показником засвоєння є 80- 90 %), підводити підсумки роботи студентів.

Індивідуальні плани складаються студентом на основі певних навчальних планів, програм. В США такий документ називається „куррікулум”. У провідних університетах вимоги до програм і їх якість вищі.

Для європейських країн і Японії притаманний і такий спосіб навчання як „вільне слухання”. Студент в певний період стаціонарного навчання може стати вільно слухачем. Для таких студентів термін навчання не обмежений.

Переважно зміст навчання з кожної спеціальності складається з таких циклів:

- Загальноосвітній;

- Спеціальний (відповідно обраної спеціальності і спеціалізацій – розширення їхнього кола заохочується);

- Практичний (проходження навчальних і виробничих практик).

В деяких країнах популярним є сендвіч-курсове навчання (поєднання теоретичного навчання і практики).