Особливості організації навчання в середній школі.

В багатьох країнах світу середня школа (особливо неповна (молодша)) є обов’язковою і триває до 15-16-ти річного віку школярів. Навчання в повній середній триває приблизно до 18 (20) -го віку, тобто загалом 12 (14)років. Тривалість середньої школи зумовлюється:

1. розвитком науково-технічного прогресу;

2. підвищенням вимог суспільства і працедавців до рівня освіченості молоді;

3. жорстка конкуренція на світових ринках праці зумовлює продовження навчання у старшій школі все більшої кількості молодих людей. Якщо в 1995 році в країнах членах ОЕСР кількість 17 річних, що навчались становила 70%, то у 2002 році така частка припадала на випускників старшої школи, а в таких країнах, як: Німеччина, Японія, Угорщина, Польща і ін. – 90%.

Типовий навчальний тиждень – п’ять днів (понеділок-п’ятниця). У деяких країнах навчання триває 6 днів, або школи самостійно вибирають 5 чи 6 днів будуть навчатись (Німеччина, Австрія, Ірландія, Португалія). Заняття переважно розпочинаються о 8-ій годині, тривають до 13-15 год. Тривалість одного заняття від 35 до 60 хвилин. Тривалість канікул від 6-ти тижнів (Німеччина, Англія, Шотландія) до тринадцяти тижнів (Ірландія, Ісландія). Зняття в Європі розпочинаються в середині серпня, на початку та в середині вересня. В грудні-січні двотижневі різдвяні канікули, переважно двотижневими є і пасхальні канікули. В скандинавських країнах і Фінляндії взимку спеціальні канікули для катання на лижах і ковзанах.

У світі відсутня єдина модель організації середньої освіти.

Зміст неповної і повної середньої освіти відрізняється в різних країнах світу, але переважно він обіймає такі блоки компетенцій і навчальних дисциплін:

Мистецтво комунікації : Державна мова і література; іноземні мови; медіа навчання;

Математичні науки: Алгебра, геометрія, тригонометрія тощо

Природничі (точні) науки: Біологія, хімія, фізика, астрономія, екологія, наука тощо

Суспільні науки : Історія; економіка, суспільствознавство; громадянознавство; релігія (етика); філософія; географія, соціологія, правознавство; державний устрій (у США).

Мистецтво: Образотворче мистецтво, музика, естетика, дизайн, театр, архітектура, історія мистецтв тощо

Виробництво : Технології, праця, комп’ютер, профорієнтація, домоводство, машинопис, догляд за хворими тощо)

Фізичне виховання і охорона здоров’я

Щорічна кількість вивчення навчальних дисциплін коливається від 5-6 до 15-ти. Менша кількість навчальних дисциплін притаманна для англомовних країн.

Модернізація змісту середньої освіти відбувається двома шляхами:

1. Кількісним збільшенням дисциплін і годин, відведених на їх вивчення (цей шлях не безмежний);

2. Підвищення якості навчального матеріалу (цей шлях перспективний).

Власне з метою поліпшення якості навчального матеріалу здійснюють такі кроки:

- Екологізація знань. Вони мають діяльністнозорієнтований характер. Школярів озброюють з теоретичним і практичним досвідом запобігання порушенню рівноваги екосистем, способам нейтралізації екологічно руйнівних впливів.

- Осучаснення змісту викладання гуманітарних предметів (відхід від „скам’янілості”). Якщо раніше при викладанні художньої літератури акцент робився на класичні твори, то нині на новітні.

- Інтеграція знань у міждисциплінарні блоки переважно природничо-математичного напряму (наука). Так інтегрований курс „Природознавство” в неповній середній школі Норвегії знайомить учнів з 14-ма темами. Серед них: фізичний всесвіт; погода і клімат; життя, спадковість, розвиток; тіло і здоров’я; наші почуття; енергія і природні ресурси; інформація і комп’ютерна технологія; техніка в побуті; побутова хімія тощо.

- Гуманізація і демократизація викладання. Вважається, що опанувавши культурою, мистецтвом, технікою, природою, життєвим середовищем, законами суспільства, релігії та всесвіту особистість підніме власну гідність (що є основою гуманізації та демократизації).

В світі домінує гуманітарна фундаментальна загальна освіта. Яка обумовлена тим, що:

Середньотатистичні дані показують, що природничо-математичні дисципліни припадає близько 22%, художньо-естетичні – 10%, оздоровчо-трудові – 21%.

- Профільне навчання, яке переважно здійснюється за такими напрямами — академічний (гуманітарний, природничо-науковий, соціально-економічний, технічний тощо), загальний, професійний (комерційний, практичний тощо);

- Наявність диференційованого навчання за рівнем трудності (у Великобританії в граматичній школі потоки А, В, С, D) та рівнем вивчення предметів – за стандартними, поглибленими програмами і навіть „просунутими” (рівень навчання першого курсу вищого навчального закладу).