- •Виникнення і становлення порівняльної педагогіки як науки
- •1. Вивчення офіційних документів, до яких відносять:
- •Предмет і завдання порівняльної педагогіки
- •Функції (завдання) порівняльної педагогіки.
- •Теоретичні:
- •Порівняльна педагогіка як навчальний предмет у системі професійної підготовки педагогічних працівників
- •Історико-культурні і освітні традиції країни.
- •Соціально-економічні, інформаційні та політичні фактори розвитку освіти зарубіжних країн.
- •Християнство.
- •Особливості шкільної освіти в полікультурному суспільстві.
- •Регіональні особливості розвитку освіти в світі
- •Державний характер організації і фінансування систем освіти.
- •Тенденції централізації і децентралізації управління освітою в різних країнах світу.
- •Роль і місце приватних освітніх закладів в сучасних освітніх системах.
- •- Початкова (елементарна) освіта (ступінь 1).
- •Традиціоналізм як основа побудови навчально-виховного процесу в школі.
- •Роль прогресевізму б організації діяльності освітніх закладів
- •Раціоналістичні теорії навчання.
- •Сучасні педагогічні погляди на проблеми навчання й виховання
- •Організація навчання в дошкільному закладі.
- •Особливості організації навчання в середній школі.
- •Фізичне виховання і охорона здоров’я
- •Для неповної і повної середньої шкіл Заходу характерно:
- •Форми і методи навчання в зарубіжній школі
- •Способи контролю і оцінювання знань учнів
- •Соціалізуючі можливості школи
- •Історія появи університетів – перших вищих навчальних закладів. Традиції організації їх діяльності.
- •Різновиди внз у зарубіжних країнах
- •За формами навчання:
- •Організація діяльності внз, зміст і форми навчання
- •Органи управління і структурні підрозділи внз.
- •Форми організації навчання.
- •Засади організації навчання:
- •Основні (домінуючі) форми навчання:
- •Методи і засоби навчання в зарубіжних внз:
- •Оцінювання роботи студентів. Видача дипломів.
- •Можливості навчання за кордоном.
- •Шляхи і напрями реформування національної системи освіти зумовлені необхідністю різних видів грамотності.
- •Статус і діяльність учителів в зарубіжних країнах
- •Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів на Заході
- •Своєрідність національних моделей професійної підготовки учителів
- •1) Взаємозв’язок та взаємопов’язаність складових навчальної програми загальної освіти, спеціальної підготовки простежується у функціонуванні кількох найпоширеніших моделей:
- •2) Існують відмінності між так званими однофазною та двофазною моделями базової підготовки вчителів:
- •Підвищення кваліфікації і перепідготовка учительських кадрів
- •Провідні міжнародні міжурядові і неурядові організації освітнього спрямування. Їх завдання.
- •Нарешті підкреслимо, до зараз у жодній з країн світу ще не створено досконалої системи безперервної освіти, що була б побудована на зазначених принципах. Але значні кроки у цьому напрямі уже зроблені.
- •Роль міжнародних організацій в реалізації ідей глобалізації освіти
Особливості організації навчання в середній школі.
В багатьох країнах світу середня школа (особливо неповна (молодша)) є обов’язковою і триває до 15-16-ти річного віку школярів. Навчання в повній середній триває приблизно до 18 (20) -го віку, тобто загалом 12 (14)років. Тривалість середньої школи зумовлюється:
1. розвитком науково-технічного прогресу;
2. підвищенням вимог суспільства і працедавців до рівня освіченості молоді;
3. жорстка конкуренція на світових ринках праці зумовлює продовження навчання у старшій школі все більшої кількості молодих людей. Якщо в 1995 році в країнах членах ОЕСР кількість 17 річних, що навчались становила 70%, то у 2002 році така частка припадала на випускників старшої школи, а в таких країнах, як: Німеччина, Японія, Угорщина, Польща і ін. – 90%.
Типовий навчальний тиждень – п’ять днів (понеділок-п’ятниця). У деяких країнах навчання триває 6 днів, або школи самостійно вибирають 5 чи 6 днів будуть навчатись (Німеччина, Австрія, Ірландія, Португалія). Заняття переважно розпочинаються о 8-ій годині, тривають до 13-15 год. Тривалість одного заняття від 35 до 60 хвилин. Тривалість канікул від 6-ти тижнів (Німеччина, Англія, Шотландія) до тринадцяти тижнів (Ірландія, Ісландія). Зняття в Європі розпочинаються в середині серпня, на початку та в середині вересня. В грудні-січні двотижневі різдвяні канікули, переважно двотижневими є і пасхальні канікули. В скандинавських країнах і Фінляндії взимку спеціальні канікули для катання на лижах і ковзанах.
У світі відсутня єдина модель організації середньої освіти.
Зміст неповної і повної середньої освіти відрізняється в різних країнах світу, але переважно він обіймає такі блоки компетенцій і навчальних дисциплін:
Мистецтво комунікації : Державна мова і література; іноземні мови; медіа навчання;
Математичні науки: Алгебра, геометрія, тригонометрія тощо
Природничі (точні) науки: Біологія, хімія, фізика, астрономія, екологія, наука тощо
Суспільні науки : Історія; економіка, суспільствознавство; громадянознавство; релігія (етика); філософія; географія, соціологія, правознавство; державний устрій (у США).
Мистецтво: Образотворче мистецтво, музика, естетика, дизайн, театр, архітектура, історія мистецтв тощо
Виробництво : Технології, праця, комп’ютер, профорієнтація, домоводство, машинопис, догляд за хворими тощо)
Фізичне виховання і охорона здоров’я
Щорічна кількість вивчення навчальних дисциплін коливається від 5-6 до 15-ти. Менша кількість навчальних дисциплін притаманна для англомовних країн.
Модернізація змісту середньої освіти відбувається двома шляхами:
1. Кількісним збільшенням дисциплін і годин, відведених на їх вивчення (цей шлях не безмежний);
2. Підвищення якості навчального матеріалу (цей шлях перспективний).
Власне з метою поліпшення якості навчального матеріалу здійснюють такі кроки:
- Екологізація знань. Вони мають діяльністнозорієнтований характер. Школярів озброюють з теоретичним і практичним досвідом запобігання порушенню рівноваги екосистем, способам нейтралізації екологічно руйнівних впливів.
- Осучаснення змісту викладання гуманітарних предметів (відхід від „скам’янілості”). Якщо раніше при викладанні художньої літератури акцент робився на класичні твори, то нині на новітні.
- Інтеграція знань у міждисциплінарні блоки переважно природничо-математичного напряму (наука). Так інтегрований курс „Природознавство” в неповній середній школі Норвегії знайомить учнів з 14-ма темами. Серед них: фізичний всесвіт; погода і клімат; життя, спадковість, розвиток; тіло і здоров’я; наші почуття; енергія і природні ресурси; інформація і комп’ютерна технологія; техніка в побуті; побутова хімія тощо.
- Гуманізація і демократизація викладання. Вважається, що опанувавши культурою, мистецтвом, технікою, природою, життєвим середовищем, законами суспільства, релігії та всесвіту особистість підніме власну гідність (що є основою гуманізації та демократизації).
В світі домінує гуманітарна фундаментальна загальна освіта. Яка обумовлена тим, що:
Середньотатистичні дані показують, що природничо-математичні дисципліни припадає близько 22%, художньо-естетичні – 10%, оздоровчо-трудові – 21%.
- Профільне навчання, яке переважно здійснюється за такими напрямами — академічний (гуманітарний, природничо-науковий, соціально-економічний, технічний тощо), загальний, професійний (комерційний, практичний тощо);
- Наявність диференційованого навчання за рівнем трудності (у Великобританії в граматичній школі потоки А, В, С, D) та рівнем вивчення предметів – за стандартними, поглибленими програмами і навіть „просунутими” (рівень навчання першого курсу вищого навчального закладу).
