Раціоналістичні теорії навчання.

Однією з найбільш популярних в сучасній педагогічній теорії і практиці є раціоналістична модель побудови навчального процесу, яку іще інакше іменують менеджиріальною або технократичною. В основі цих теорій лежать:

1. ідеї біхевіористичної концепції;

2. програмованого навчання.

Представниками цих теорій є: Скіннер, Краудер. Паск, Брунер, Браун, Блум, Ган’є та ін. Головна відмінність між раціоналістичними і прогресивістськими течіями:

- прогресивісти в центрі навчального процесу ставлять його суб’єктивні умови (інтереси, переживання суб'єкта який навчається)

- раціоналісти (біхеовіристи) надають перевагу зовнішнім умовам (засобам).

Значний внесок в розвиток цих ідей вніс американський психолог експериментатор Джером Брунер. Він заперечував ідею Дьюї про навчання, що базується лише на емпіричному досвіді дітей. Навчання, на думку Брунера в першу чергу полягає в кодуванні. За допомогою дорослих наставників дитина має отримати більш складніший тип організації навчального матеріалу, ніж вона бачить і чує у повсякденному житті. „Знання - це модель, яку ми конструюємо для того, щоб надати суть і структуру закономірностям досвіду”.

На думку Брунера кодування знань дасть змогу:

• Навчальний предмет стає більш зрозумілим

• Знання подані за структурою чи схемою краще запам’ятовуються

• Полегшує перенос знань на інші явища і поняття

• Допомагає учням скоріше адаптуватись

З цього останнього положенню витікає пропозиція Брунера будувати навчальний процес за принципом спіралі. Познайомивши молодших школярів з основними ідеями і поняттями науки, школа знову і знову повертається до них на більш високому і складному рівні.

Разом з тим роблячи ставку на спрощені процесів запам’ятовування в процесі навчання, Брунер не був прихильником, як традиціоналісти, механічного запам'ятовування. Подібно до Дьюї він твердив: „Навчання - це акт відкриття”.

На основі досліджень Скінера, Краудера, Блума (лінійне, розгалужене і адаптивне програмування) і ін. в теорії і практиці сформувалась наступна схема раціоналістичної будови навчання:

- Перша фаза - планування навчання на основі точного визначення бажаного еталону (у вигляді дій учня, які можна спостерігати). Зразком такого планування є побудова таксономій Блума. при якій кожна мета членується до тих пір, доки кожна не буде відповідати однозначній дії (знання певних фактів, понять, кроків).

- Друга фаза - діагностична. Оцінювання відправної точки навчання. Це може бути попереднє тренування (замір рівня зунів).

- Третя фаза - рецептурна. Підбір впливів (методів, форм навчання), які вимагає дана мета і процес навчання.

- Четверта фаза - реалізація наміченого плану, роз'яснення того, що передбачають цілі.

- П’ята фаза - оцінка результатів і співставлення їх з початковими намірами.

Загалом раціоналістична теорія має такі позитивні характеристики:

• Зростання ролі учителя, як менеджера (організатора) навчання

• Переведення інформаційних одиниць, конкретних поведінкових команд на мову схем, алгоритмів

• Передбачення результатів запланованих дій (виробляє в учасників навчального процесу організаторські навички

• Постійний зворотній зв'язок в процесі навчання (тести) дає можливість слідкувати за досягненнями учн

• Широке використання комп’ютерної техніки

Прибічники цієї раціоналістичної теорії вважають, що реалізація її на практиці дасть можливість врахувати можливості індивідуального темпу навчання.

До недоліків цієї теорії вчені відносять те, що вона зосереджена лише на когнітивній сфері школярів і фактично не враховує афективних (емоційних) проявів.

Домінуючі педагогічні теорії в шкільній практиці прагнуть до таких результатів:

Усі основні напрями педагогічних теорій в практиці шкіл мають тенденцію до асиміляції і взаємодоповнення.

21.