Розділ і характеристика мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку із знм II-III рівня

1. Нормативні показники мовленнєвого розвитку дітей 4-5 років

На сучасному етапі розвитку логопедичної науки виділено й описано чотири рівні мовленнєвого розвитку дитини з нормальним онтогенезом (від 10 місяців до 7 років) у рамках психолінгвістичної періодизації цього розвитку (у лексичній, граматичній та фонетико-фонематичній ланках), що є умовним еталоном для його оцінювання (Є.Соботович). Такий онтогенетичний підхід дає можливість визначити не тільки рівень мовленнєвого розвитку дитини, але і виявити його відставання від вікової норми.

На п'ятому році життя дитина починає засвоювати логічні зв'язки між предметами та явищами довкілля, починає опановувати різні типи лексичних явищ (синонімія, антонімія, деякі переносні, похідні слова). У цей час починає формуватися розуміння багатозначних слів. На цій основі з'являється можливість засвоєння контекстуально зумовленого значення слова. У словнику дітей також з'являються слова, що позначають збірні та абстрактні поняття (добро, дружба, злість).

За даними О.Гвоздєва, В.Ядешко та ін., в мовленні трирічної дитини, як правило, вже є всі характерні усному мовленню частини мови, основні граматичні категорії. В цей період в мові дитини з'являються слова в різних граматичних формах, що відображають не тільки ізольовані предмети, дії, якості, але і складні відношення між ними, які виражаються за допомогою спеціальних засобів - системи флексій, окремих службових слів тощо.

Після 4 років у дітей рівень засвоєння морфологічної системи мовлення є досить високим, що свідчить про завершення процесу формування граматичної сторони мовлення. Такий розвиток в 4 роки забезпечує дитині практично повне розуміння мовлення дорослих, а також можливість словесно оформити і виразити власні думки. В цей час дитина може переказати казку, оповідання, скласти невелику розповідь за малюнком та планом. Поступово відбувається оволодіння всіма атиповими граматичними формами слів, хоча до 7 років можуть мати місце вікові помилки у використанні деяких граматичних форм слів (левенятки, деревів).

У дітей від 4 до 5 років синтаксичні конструкції, які вони використовують для побудови речень, постійно ускладнюються за рахунок збільшення кількості членів речення, використання різноманітних взаємовідношень між ними. В цей період різко зростає кількість складнопідрядних речень з правильно оформленим зв'язком. Однак ще зустрічається багато випадків їх неправильного вираження, наприклад, характерними помилками у побудові речень є пропуски прийменників, сполучників, що мають синтаксичне значення, неправильне узгодження іменників з прикметниками та займенниками у роді, неправильний вибір відмінкової форми іменника, який керується дієсловом (О.Гвоздєв, Є.Соботович та ін.).

В 4-5 років діти поступово оволодівають правильною звуковимовою і, за нормативними показниками, мають правильно вимовляти усі звуки рідної мови та уміти сказати самостійно чи повторити слова зі складною складовою структурою. У 5 років у дитини повністю сформована звуковимова.

Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дітей від 4 до 5 років.

У лексичній ланці.

1. Засвоєння семантики. Наявність у словнику дитини різних типів лексичних значень (категоріального, контекстуально зумовленого, перенос значення слова, засвоєного на практичному рівні; окремі випадки антонімії, синонімії, багатозначності, деяких простих переносних).

2. Засвоєння системи морфологічного словотворення (оволодіння продуктивними способами словотворення за винятком атипових і маловживаних форм).

3.Сформованість різних типів смислових зв'язків між словами (ситуативних, синтагматичних, парадигматичних).

У граматичній ланці.

1. На синтаксичному рівні:

- присутність у мовленні складних, непоширених і поширених речень із сурядним і підрядним зв'язком, правильне розуміння і породження синтаксичних конструкцій (пасивних, інвертованих, порівняльних з прямим порядком слів).

2. На морфологічному рівні:

- засвоєння числових форм іменників, дієслів, прикметників; відмінкових закінчень іменників; родових форм дієслів, прикметників; видових і часових категорій дієслів за винятком поодиноких атипових граматичних помилок.

У фонетико-фонематичній ланці.

1. Правильна звуковимова.

2. Сформованість фонематичних уявлень, що відповідають власній вимові (до 4 р.), мовним нормам (з 4 р.).

3. Початок формування фонематичного аналізу звукового складу слова (виділення приголосного (голосного) звука на фоні слова, визначення кількості та послідовності звуків у слові в зовнішньому і внутрішньому планах (з 4 р.).