ЗМІСТ
Вступ 4
Мета (методична, навчальна, виховна) 6
Методичні рекомендації щодо проведення занять 7
Електронна презентація лекції 15
Матриця опорного конспекту 18
Опорний конспект 20
Слайди класифікації МТА 22
Навчально-методична карта занять 32
Карта діяльності викладача і студентів 34
Інформаційний матеріал 37
Висновки 39
Використана література 40
ВСТУП
В методичній творчій роботі заняття з визначеної теми надана розробка методики проведення лекційного заняття з використанням інноваційних методів навчання за особистісно зорієнтованою системою навчання: випереджальних завдань, складання опорного конспекту за матрицею з використанням мультимедійних технологій, рефлексії, «мозкової атаки».
Створення навчальної мотивації є важливою проблемою навчальних закладів, оскільки її відсутність у сучасних підлітків стає все очевиднішою. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є впровадження інтерактивних технологій з особистісно зорієнтованим підходом до навчання.
Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість студента та викладача. Головною дійовою особою навчального процесу є студент. Задача викладача – простежити динаміку його розвитку, визначити особисті переваги у роботі з навчальним матеріалом, тобто пізнати студента як особистість, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності.
Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання викладачу необхідно:
- сприяти зацікавленості кожного студента в роботі всієї аудиторії за допомогою чітко, зрозуміло та доступно сформульованої мотиваційної установки;
- використовувати різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтовані на конкретного студента;
- стимулювати студентів до висловлювання, використання різних способів розв’язання ситуативних завдань без страху помилитися чи отримати неправильну відповідь;
- створити на занятті такі педагогічні ситуації, які дають можливість кожному студенту проявити ініціативу, самостійність, підтримувати прагнення студента знаходити власний спосіб роботи, аналізувати та оцінювати роботу інших;
- використовувати різноманітні види пізнавальної діяльності, а також мотиваційний, змістовно-операційний та вольовий компоненти пізнавальної діяльності студентів.
Ефективність процесу навчання студентів вищої школи, як і любого процесу навчання, прийнято оцінювати співвідношенням трудових затрат викладача з глибиною засвоєння навчального предмету студентами. На жаль, в рамках аудиторного часу, відведеного на вивчення конкретного курсу, студентам не завжди вдається зрозуміти всі нюанси навчального матеріалу.
4
Анкетування студентів з’ясувало, що саме використання інтерактивних технологій під час проведення лекцій сприяє піднесенню активності та зростанню якості знань. Цікавим методом інтерактивного навчання є використання опорних конспектів лекцій (ОК).
Опорний конспект – це своєрідна координатна сітка, або «канва» знань, які студент вже має в даній галузі. Він дозволяє, використовуючи одну методичну основу, варіювати (залежно від складу аудиторії) обсяг і характер навчального матеріалу.
Опорні конспекти як форму унаочнення навчання можна використовувати у вигляді роздаткового матеріалу як на лекції, так і до неї і після неї. Їх можна малювати на дошці або проектувати на спеціальний екран за допомогою мультимедійного проектору.
Виходячи з інтересів студента, рівня його знань і умінь визначають завдання занять та формується й конкретизується весь освітній процес розвитку його особистості.
5
1 МЕТА
Методична
Розкриття методики проведення тематичної лекції за особистісно зорієнтованою системою навчання з використанням випереджальних завдань, мультимедійних технологій при складанні опорного конспекту за матрицею, рефлексії та «мозкової атаки», що сприяє виробленню стійкої внутрішньої мотивації студентів до навчання.
Навчальна
- Засвоєння студентами: класифікації енергетичних засобів сільсько-господарського виробництва, поняття «машинно-тракторний агрегат», класифікацію м шинно-тракторних агрегатів та основних вимог до них;
- оцінювати діяльність студентів протягом усього заняття.
Виховна
Виховання у студентів вміння проводити аналіз вже накопичених знань і робити на основі цього аналізу висновки та узагальнення щодо раціонального використання енергетичних засобів та машинно-тракторних агрегатів, вміння логічно мислити, вироблення у студентів мотивації до навчання та саморозвитку в умовах особистісно зорієнтованого навчання через використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій.
6
2. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
Організаційний момент.
Викладач з'ясовує причини відсутності на занятті, робить записи журналі, контролює готовність студентів до заняття.
Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Актуалізацію опорних знань виконується методом «бесіда» та «мозкова атака». В даному випадку проводиться бліцопитуванням з метою активізації сприйняття нового матеріалу, спираючись на раніше накопичені знання студентів.
1. Назвіть основні напрями прискорення темпів механізації і автоматизації виробничих процесів в с.г.
2. Назвіть прогресивні технології вирощування с.г. культур.
3. Чим, на вашу думку, прогресивні технології відрізняються від традиційних?
4. Від чого залежить, на вашу думку, вибір варіанту технології вирощування с.г. культур?
5. Охарактеризуйте поняття «Комплексна механізація сільськогоспо-дарського виробництва».
В процесі мотивації необхідно показати значення знання даної теми для правильного вибору складу агрегату, його комплектування і підготовки до роботи, що в свою чергу впливає на врожайність сільськогосподарських культур та їхню собівартість.
Завдання інженера, інженерної служби, в тому числі і техніка-механіка, господаря, фермера відносно сільськогосподарської техніки полягає, в першу чергу, в забезпеченні високої якості роботи машини, тому, що в сучасному індустріально-розвиненому рослинництві майже всі технологічні операції виконуються технікою – машинно-тракторними агрегатами.
Для забезпечення певного рівня якості роботи машинно-тракторних агрегатів необхідна оптимізація їх комплектування, тобто вибір машин певного рівня досконалості, ширини захвату, належної продуктивності, вартості тощо. А це, в значній мірі, залежить, в тому числі, і від знань техніка-механіка особливостей використання машин, раціональних варіантів придбання. Для цього потрібні знання основ комплектування і використання машинно-тракторних агрегатів.
Тема заняття: «Енергетичні засоби та класифікація машинно-тракторних агрегатів (МТА)». (За допомогою мультимедійної системи демонструються слайд 1 (див. додаток «Електронна презентація лекції»); студентам повідомляється тема та план заняття).
7
План:
1. Енергетичні засоби с.г. виробництва та їх порівняльна характеристика.
2. Поняття про МТА. Класифікація МТА.
3. Основні вимоги до МТА.
Викладення лекційного матеріалу.
Енергетичні засоби с.г. виробництва та їх порівняльна характеристика.
Розгляд даного питання будується з урахуванням знань студентів, які вони отримали при вивченні інших предметів, а також їх життєвого досвіду.
В процесі викладення матеріалу по першому питанню за допомогою мультимедійного проектора на спеціальному екрані поетапно демонструється слайди (ОК з першого питання), який студенти заносять у свої зошити. В процесі обговорення окремих питання студенти доповнюють.
Студенти, які отримали завдання за випереджальним методом навчання, зможуть доповідають класифікацію тракторів.
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
1 питання: Енергетичні засоби сільськогосподарського виробництва та їх порівняльна характеристика.
Енергетичні засоби с.г. виробництва поділяються на ру-хомі (мобільні), обмежено рухомі і стаціонарні. Рухомі засоби енергетики – трактори, самохідні шасі, автомобілі, жива тяглова сила. (Крім того, в с.г. використову-ється авіація). Обмежено рухомими засобами енергетики є канатно-тракторні і електротракторні системи тяги. Стаціонарними засобами енергетики є різні електричні і теплові установки, вітряні, гідравлічні та інші двигуни. Основні енергетичні засоби для проведення технологіч-них операцій вирощування культур – трактори і самохідні шасі, а при виконанні транспортних робіт – автомобілі і трактори. На тракторний парк припадає близько 40 % енергетич-них потужностей, які є в с.г. країни.
|
Мультиме-дійний проектор, слайд 2,
|
8
Трактори порівняно з іншими засобами енергетики в рослинництві мають певні переваги: вони маневрені, надійні в експлуатації, економічні, у них порівняно висока стабільність тягових властивостей. Сукупність типів тракторів створює їх типаж, що вклю-чає в себе кілька класів машин, які різняться між собою зна-ченням номінального тягового зусилля. Кожний клас складає-ться з групи конструктивно уніфікованих тракторів, що мають приблизно однакові тягові зусилля. Трактори класифікують за тяговим зусиллям: 0,2 (2 кН - з двигуном потужністю 9…12 кВт); 0,6 (6 кН – Т-16М; Т-25А; Т-30; Т-30А); 0,9 (9 кН – Т-40М; Т-40АМ); 1,4 (14 кН – ЮМЗ-6Л, 6АЛ/АМ, 615, 650/652, ЮМЗ-8020/8220; МТЗ-510, 520/522, МТЗ-80/82, 800/820); 2 (20 кН – Т-70С, МТЗ-950/952, МТЗ-100/102, МТЗ-1221, ЛТЗ-155); 3 (30 кН – ХТЗ-120/121, Т-150, Т-150К, Т-151К, Т-180Р, ХТЗ-17021, ХТЗ-17221, ДТ-75М); 4 (40 кН – Т-4А); 5 (50 кН – К-700А, К-701, К-701М); 6 (60 кН – Т-130); 8 (80 кН). С.г. трактори класифікуються і за іншими ознаками: за призначенням (загального призначення, універсально-просапні, спеціальні); за конструкцію ходової частини (колісні, гусенич-ні); за типом кістяка (рамні, напіврамні, безрамні). Трактори загального призначення (Т-150, Т-150К, ДТ-75М, К-701 та ін.) використовують на оранці, боронуванні, культи-вації, сівбі та інших польових роботах, а також транспортних, навантажувальних, шляхово-будівельних і землекопних робо-тах; універсально-просапні трактори (МТЗ, ЮМЗ, Т-40АМ та ін.) призначені переважно для обробітку просапних культур; спеціальні трактори (Т-54В, ДТ-75К, Т-130МБ та ін.) викорис-товують для виконання робіт у виноградниках, гірських місце-востях тощо, деяких специфічних робіт (меліоративних, земле-копних тощо). У сільському господарстві найширше використовують трактори класів тяги 1,4 і 3. Порівняно з колісними тракторами гусеничні мають перевагу щодо прохідності навесні в період польових робіт, коефіцієнта корисної дії, малої глибини сліду рушіїв. Під час роботи на схилах гусеничні трактори менш ковзають, динамічно стійкіші завдяки низько розміщеному центру маси, їх рух менше залежить від вологості ґрунту.
|
Інформація студентів за виперед-жальними завданнями, демонстрація слайд 3
|
9
Разом з тим гусеничні трактори дещо складніші в експлуатації, ніж колісні, потребують великих затрат на ремонт і технічне обслуговування, менш універсальні, мало придатні для пересування по шляхам з твердим покриттям. Нерівномірне завантаження гусеничних тракторів протягом року призводить до зниження ефективності їх використання, що зумовлює підвищення собівартості механізованих робіт. Останні часом ходові системи колісних тракторів значно удосконалено. Застосування чотирьох ведучих коліс, пневматичних шин низького тиску, спарених і арочних шин, довантажувачів ведучих коліс сприяло поліпшенню тягово-зчіпних властивостей колісних тракторів. |
демонстрація слайду 4
|
2. Поняття про МТА. Класифікація МТА.
Дане питання розглядається з урахуванням знань та досвіду студентів з використанням методів «бесіда», «пояснення», «мозкова атака» та мультимедійного проектора.
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
2 питання: Поняття про МТА. Класифікація МТА.
Машинно-тракторним агрегатом (МТА) називається сукупність (раціональне співвідношення) робочих машин з джерелом енергії (трактором, самохідним шасі, електро-двигуном) для виконання технологічної операції або певної групи операцій. Усі МТА розрізняються: за призначенням, кількістю виконуваних операцій, способом виконання їх, характером використання джерела енергії і передавального механізму агрегату, способом з'єднання з трактором, розміщенням машин відносно трактора. За призначенням: орні, посівні, збиральні та ін. (за видом виконуваних операцій).
|
Мультиме-дійний проектор, слайд 5
|
10
За кількістю виконуваних одночасно операцій: прості, комплексні (агрегат, що складається з кількох різних машин, виконує дві і більше послідовні операцій), складні або комбі-новані (агрегат – одна машина – виконує кілька послідовних операцій, наприклад комбіновані ґрунтообробні агрегати – АКП-2,5; РВК-3,6; РВК-5,4). За способом виконання операцій: мобільні, стаціонарні, стаціонарно-мобільні. До мобільних належать агрегати, які ви-конують технологічні операції під час руху. Стаціонарні агре-гати виконують технологічні операції, перебуваючи на одному місці. Якщо в проміжках між операціями їх можна переміщу-вати з однієї ділянки на іншу (наприклад, молотильні агрега-ти), то агрегат називається стаціонарно-мобільним. За характером використання джерела енергії і переда-вального механізму: тягові, тягово-привідні, привідні. У тягових агрегатах потужність двигунів трактора витра-чається на переміщення самого трактора і робочої машини, що виконує будь-яку технологічну операцію (оранку, боронування тощо). При використанні з трактором транспортних причіпів або кузовів тяговий агрегат називається транспортним. У тягово-приводних агрегатах потужність двигуна вико-ристовується не тільки на переміщення самого трактора і ма-шини, а для приводу механізмів робочої машини (від ходових коліс машини, або через вал відбору потужності трактора). У приводних агрегатів, що належать до групи стаціонар-них або стаціонарно-мобільних, передавання потужності від двигуна трактора (або іншого джерела енергії) до робочої машини здійснюється через вал відбору потужності (ВВП), пасову передачу, а також за допомогою електро- чи гідроприводу. За способом з'єднання робочих машин з джерелом енергії: причіпні, начіпні, напівначіпні. Причіпні агрегати складаються з трактора і причіпної робочої машини, що має свою ходову частину (колеса, полозки тощо), або кількох машин і зчіпки. У начіпних агрегатах, що складається з трактора (самохід-ного шасі), начіпної (або кількох) робочої машини і начіпної зчіпки, як правило, маса всієї машини у транспортному поло-женні сприймається ходовою частиною трактора. У робочому стані маса машини повністю або частково сприймається ґрунтом через робочі колеса, площини і робочі органи.
|
|
11
Напівначіпні агрегати відрізняються від начіпних тим, що вага робочих машин при транспортуванні розподіляється між опорними колесами самої машини і ходовою частиною трактора. За розміщенням робочих машин відносно трактора: з переднім, заднім, боковим і комбінованим розміщенням. За розміщенням робочих машин відносно повздовжньої осі трактора: симетричні і асиметричні.
|
|
3. Основні вимоги до МТА.
Третє питання розглядається за розглянутою вище методикою.
Зміст лекції |
Вид візуалізації (ТЗН, наочність) |
3 питання: Основні вимоги до МТА.
Для проведення сільськогосподарських робіт застосову-ють багато машинно-тракторних агрегатів різних типів і видів. До них ставлять певні вимоги (агротехнічні, технічні, еконо-мічні, щодо зручності обслуговування, охорони праці), яких слід додержувати при комплектуванні машинно-тракторних агрегатів. Агротехнічні вимоги ставляться до робочої машини і трактора. При підборі робочої машини слід врахувати якісні показ-ники і агро нормативи (глибина оранки, висота зрізування рослин, норма висіву тощо), яким має задовольняти виконана операція; технологічні допуски, допуски втрати врожаю, пошкодження рослин та ін. До трактора ставляться такі вимоги – прохідність в горизонтальній площині за значенням колії і шириною рушія; прохідність у вертикальній площині за польовим зазором і наявністю обтічників; прохідність за станом грунту – недопус-тимість утворення глибокої колії, значних деформацій, розпи-лення, ущільнення тощо.
|
Мультиме-дійний проектор, слайд 6 |
12
Технічні вимоги включають: допустимі швидкісні режи-ми як руху, так і робочих органів (частота обертання молотильного барабана) машин, кінематичні показники агре-гатів, експлуатаційна надійність трактора, машини і агрегату в цілому. Економічні фактори мінімальна собівартість при найме-нших затратах праці. Вихідними даними для визначення собі-вартості є: продуктивність агрегату, витрати на технічне обслу-говування тощо. Вимоги до зручності обслуговування:
Вимоги охорони праці. Гігієнічні норми стосовно до сільськогосподарського ви-робництва визначають допустимий рівень вібрації, загазова-ності, запиленості, оптимальну температуру, освітленість і подібні показники на робочому місці механізатора, що забезпе-чують нешкідливі і безпечні умови праці. Антропологічні норми характеризують відповідність робо-чого місця розмірам людини (раціональна поза, постава, огляд і деякі інші фактори). Фізіологічні норми характеризують оптимальні умови функціонування людського організму (зусилля на педалях, важелях…). |
|
Рефлексійно-оцінювальний етап..
Під час проведення даного елементу заняття викладач з’ясовує рівень усвідомлення нового матеріалу, глибини його розуміння. Він проводиться в декілька етапів.
Перший етап:
В процесі закріплення нового матеріалу викладач демонструє слайди (повна версія опорного конспекту – слайд 8), проводячи бесіду, пропонує відповісти на такі питання:
Які енергетичні засоби використовуються у сільському господарстві?
Що таке машинно-тракторний агрегат?
Як класифікуються МТА?
Назвіть основні вимоги до МТА.
13
Другий етап:
Демонструються фотографії машинно-тракторних агрегатів (слайд 16) і пропонується студентам дати повну характеристику агрегатів, відповідно до їх класифікації.
Третій етап:
Індивідуальні завдання. (Слайд 17)
Дайте повну характеристику машинно-тракторному агрегату:
Варіант |
Марка МТА |
Примітка |
01 |
МТЗ-80 + ПЛН-3-35 |
1. за призначенням -
2. за кількістю виконуваних одночасно операцій -
3. за способом виконання операції -
4. за характером використання джерела енергії і передавального механізму -
5. за способом з’єднання робочих машин з джерелом енергії
6. за способом розміщення робочих машин відносно трактора -
7. за розміщенням робочих машин відносно повздовжньої осі трактора - |
02 |
МТЗ-80 + ЛДГ-5 |
|
03 |
МТЗ-80 + СП-11 + 15 БЗСС-1 |
|
04 |
Т-150К + СП-11 + 3 КПС-4 + 12 БЗСС-1 |
|
05 |
Т-150К + ПРТ-10 |
|
06 |
МТЗ-80 + КПС-4 +4 БЗСС-1 |
|
07 |
МТЗ-80 + БДН-3 |
|
08 |
МТЗ-80 + СЗ-3,6 |
|
09 |
МТЗ-80 + КПС-4 |
|
10 |
ДТ-75М + ПЛН-4-35 |
|
11 |
ДТ-75М + СП-11 + 3 СЗ-3,6 |
|
12 |
ДТ-75М + ЛДГ-10 |
|
13 |
МТЗ-80 + РУМ-5 |
|
14 |
Т-150К + ПЛП-6-35 |
|
15 |
Т-150К + РВК-5,4 |
|
16 |
Т-150 + КА-3,6 |
|
17 |
Т-150 + СП-11 + 3 КПС-4 |
|
18 |
МТЗ-80 + СУПН-8 |
|
19 |
Т-150 + ЛДГ-15 |
|
20 |
Т-150 + СГ-21 + 21 ЗБСС-1 |
|
21 |
Т-150 + БДТ-7 |
|
22 |
МТЗ-80 + КРН-5,6 |
|
23 |
Т-150 + АКП-2,5 |
Постановка домашнього завдання.
Звернути увагу студентів на ОК, де вказане домашнє завдання.
Л-1 с. 20…37, Л-2 с. 13…21, 86…87.
14
ЕЛЕКТРОННА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЛЕКЦІЇЇ
15
16
17
МАТРИЦЯ ОПОРНОГО КОНСПЕКТА
Матриця опорного конспекту № 2
з теми 1.1 «Енергетичні засоби та класифікація МТА»
1. Енергетичні засоби с.г. виробництва та їх порівняльна характеристика