- •Результати розрахунків
- •1. Визначення кінематичних і силових параметрів приводу
- •3. Розрахунок валів редуктора
- •3.1. Розрахунок ведучого вала редуктора
- •3.2. Визначення параметрів веденого вала редуктора
- •4. Розрахунок підшипників редуктора
- •4.1. Розрахунок підшипників ведучого вала
- •4.2. Визначення параметрів підшипників веденого вала
- •5. Коротка характеристика редуктора
- •Специфікація для циліндричного редуктора
- •Специфікація для циліндричного редуктора (продовження)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА «ДОРОЖНІ МАШИНИ»
Розрахунково-пояснювальна записка
до курсової роботи
з дисципліни
«Деталі машин і підйомно-транспортне обладнання»
Виконав: студент групи АА – ІІІ - 1
Гончаренко Олександр Євгенійович
Керівник: Дем’янюк В.А.
Київ 2015
НТУ, кафедра ДМ |
1. Завдання на курсову роботу |
№ 201 |
|||||
1
– Електродвигун
2
– Муфта і гальмо
3
– Редуктор
4
– Відкрита зубчаста
передача
5
– Барабан
6
– Поліспаст
|
|||||||
№
варіанта |
Вантажо- підйомність,
Q |
Швидкість підняття вантажу, V |
Передаточне |
|
Термін служби привода, Lh |
||
число зубчастої передачі редуктора Uр |
Режим роботи
|
||||||
|
Т |
м/с |
- |
- |
год |
||
1 |
1,0 |
0,2 |
5,0 |
середній |
18000 |
||
2 |
1,25 |
0,63 |
3,15 |
середній |
15000 |
||
3 |
1,6 |
0,16 |
5,6 |
легкий |
25000 |
||
4 |
2,0 |
0,25 |
5,6 |
середній |
19000 |
||
5 |
2,5 |
0,25 |
6,3 |
важкий |
16000 |
||
6 |
3,2 |
0,63 |
5,0 |
особ. важк |
17000 |
||
7 |
4,0 |
0,4 |
4,5 |
легкий |
20000 |
||
8 |
5,0 |
0,5 |
4,5 |
легкий |
27000 |
||
9 |
1,0 |
0,63 |
3,55 |
важкий |
16000 |
||
10 |
1,25 |
0,16 |
6,3 |
середній |
24000 |
||
11 |
1,6 |
0,2 |
5,6 |
середній |
19000 |
||
12 |
2,0 |
0,32 |
5,6 |
важкий |
16000 |
||
13 |
2,5 |
0,32 |
4,5 |
легкий |
20000 |
||
14 |
3,2 |
0,4 |
3,55 |
легкий |
20000 |
||
15 |
4,0 |
0,63 |
4,0 |
легкий |
15000 |
||
16 |
5,0 |
0,32 |
6,3 |
легкий |
17000 |
||
17 |
1,0 |
0,16 |
6,3 |
легкий |
17000 |
||
18 |
1,25 |
0,2 |
4,5 |
легкий |
26000 |
||
19 |
1,6 |
0,32 |
5,0 |
особ. важк |
21000 |
||
20 |
2,0 |
0,5 |
5,0 |
особ. важк |
12000 |
||
21 |
2,5 |
0,5 |
3,15 |
легкий |
19000 |
||
22 |
3,2 |
0,5 |
4,0 |
легкий |
22000 |
||
23 |
4,0 |
0,32 |
5.6 |
важкий |
15000 |
||
24 |
5,0 |
0,25 |
5,6 |
легкий |
23000 |
||
25 |
1,0 |
0,4 |
4,0 |
важкий |
20000 |
||
26 |
1,25 |
0,5 |
4,0 |
важкий |
19000 |
||
27 |
1,6 |
0,63 |
4,0 |
особ. важк |
20000 |
||
28 |
2,0 |
0,63 |
4,5 |
важкий |
17000 |
||
29 |
2,5 |
0,4 |
5,6 |
особ. важк |
15000 |
||
30 |
3,2 |
0,63 |
5,6 |
особ. важк |
18000 |
||
Студент Гончаренко О. Є. Група АА – ІІІ – 1
Результати розрахунків
uр = 6,3 |
|
n1 = 930 об/хв |
|
Т1 = 71,91 Н·м |
|
aw = 160 мм |
|
d1 = 44 мм |
|
d2 = 276 мм |
|
bш = 68 мм |
|
Ведучий вал
|
dп1 = 25 мм
|
d = 45 мм
|
|
Ведений вал
|
dп2 = 45 мм |
d = 45мм |
|
Зміст
1. Визначення силових і кінематичних параметрів приводу………..…....5
2. Проектний розрахунок зубчастої передачі…………………………….…10
3. Розрахунок валів редуктора…………………………………………….….13
3.1. Розрахунок ведучого вала редуктора…………………………....13
3.2. Визначення параметрів веденого вала редуктора.……..……18
4. Розрахунок підшипників редуктора………………………………………..19
4.1. Розрахунок підшипників ведучого вала……………………………19
4.2. Визначення параметрів підшипників веденого вала.….…..…….20
5. Коротка характеристика редуктора………………………………….……..21
Література, рекомендована для виконання курсової роботи……….…….22
Специфікація…………………………………………………………………...…23
1. Визначення кінематичних і силових параметрів приводу
Дані для розрахунку:
вантажопідйомність, Q = 2,5 т;
швидкість підйому вантажу, Vв = 0,25 м/с;
передаточне число зубчастої передачі редуктора, uр = 6,3;
режим роботи – важкий (В).
Використовуючи ці дані необхідно визначити:
потужність електродвигуна;
діаметри каната і барабана;
передаточні числа привода;
- частоти та кутові швидкості обертання валів привода;
- обертові моменти на валах привода.
Визначення потужності електродвигуна
Потужність на барабані механізму підйому вантажу знаходимо за формулою
де
- вага вантажу, Н
V - швидкість підйому вантажу, м/с;
-
коефіцієнт корисної дії поліспаста,
який розраховується за формулою
,
де
- коефіцієнт корисної дії одного блоку
(приймаємо
);
-
кратність поліспаста, яку розраховуємо
за формулою
,
де
z
– кількість
віток каната, на яких висить вантаж;
–
кількість
віток каната, що намотуються на барабан.
В заданому варіанті z =2 і =1, тому
.
,
а потужність на барабані
.
Розрахункову потужність електродвигуна приводу знаходимо за формулою
,
де
- коефіцієнт корисної дії приводу. Згідно
заданій схемі приводу
,
де
- коефіцієнт корисної дії муфти-гальма,
розташованої між електродвигуном і
редуктором (для муфти типу МПВП приймаємо
);
-
коефіцієнт корисної дії однієї пари
підшипників кочення (приймаємо
);
-
кількість пар підшипників кочення
(
=3);
-
коефіцієнт корисної дії зубчастої
передачі редуктора (приймаємо
);
-
коефіцієнт корисної дії відкритої
циліндричної передачі (приймаємо
).
Тоді
.
Розрахункова потужність електродвигуна приводу складає:
.
Тип
і параметри електродвигуна вибираємо
за табл. Д1.1 (додаток 1) (оскільки кранові
електродвигуни мають запас потужності
15%...20%, то можна вибирати електродвигуни
зі зменшеними показниками потужності).
Для важкого
режиму роботи вибираємо електродвигун:
тип МТF 211–6; номінальна потужність
двигуна
;
(тривалість включення ТВ = 40%).
Визначення діаметрів каната і барабана
Максимальне
зусилля
,
що діє в канаті визначається за формулою
.
Згідно
заданій схемі поліспаста, кількість
віток каната, на яких висить вантаж
.
Тому
.
Розривне
зусилля
в канаті
,
де
-
коефіцієнт запасу міцності, значення
якого вибирається з табл. Д1.2 (додаток
1). Для важкого
режиму роботи
,
тому
.
Діаметр
канату
визначається за табл. Д1.3 (додаток 1) в
залежності від
.
Приймаємо канат типу ЛК-Р:
;
;
.
Діаметр барабана механізму підйому вантажу визначаємо за формулою:
,
де
- коефіцієнт, який вибирається за табл.
Д1.2 (додаток 1).
Для
важкого режиму роботи
.
Тоді
.
За ДСТУ 2451-94 діаметр барабанів бажано вибирати із значень: 160, 200, 250, 300, 350, 400, 450, 500, 630, 800, 1000 мм.
Допускається зменшення діаметра барабана на 15% відносно розрахункового значення з наступним округленням до найближчого числа, кратного 10.
Приймаємо
діаметр барабана
.
Діаметр барабана по центрах розміщення каната на барабані
.
Визначення передаточних чисел привода
Визначаємо
кутову швидкість обертання барабана,
обумовлену швидкістю
підйому вантажу і кратністю
поліспаста
.
Частота обертання барабану
.
Загальне передаточне число привода знаходимо за формулою
.
З іншого боку, загальне передаточне число привода можна виразити як добуток
,
де
- передаточне число зубчастої передачі
редуктора;
- передаточне число відкритої зубчастої
передачі.
.
Передаточне число не стандартизується.
Визначення частот та кутових швидкостей обертання валів привода
Вал двигуна (ведучий вал редуктора):
;
.
Ведений вал редуктора (ведучий вал відкритої зубчастої передачі):
;
.
Ведений вал відкритої зубчастої передачі:
;
.
Перевіркою
правильності виконаних розрахунків є
близькі значення параметрів:
і
.
Перевіряємо:
;
.
Визначення обертових моментів на валах привода
Вал двигуна
.
Ведучий вал редуктора
.
Ведений вал редуктора (ведучий вал відкритої зубчастої передачі)
.
Ведений вал відкритої зубчастої передачі (вал барабана)
.
Для
перевірки правильності визначення
обертових моментів розраховуємо
за формулою
.
Близькі значення обертових моментів , визначених за двома
формулами, свідчить про вірність силових розрахунків привода.
2. Проектний розрахунок циліндричної прямозубої передачі
Проектний розрахунок проводиться для попереднього визначення розмірів зубчастої передачі.
Дані для розрахунку:
- обертовий момент на ведучому валу редуктора, T1=71,91 Н· м;
- передаточне число зубчастої передачі, uр=6,3.
Матеріали для зубчастих коліс. На підставі рекомендованих марок сталей, які використовуються для виготовлення зубчастих коліс [6],[8], вибираємо такі сталі:
- для шестірні - сталь 40Х з твердістю за шкалою Брінеля HB1 = 432 daH/мм2 (за шкалою Роквелла HRC1 =45);
- для колеса - сталь 50 з твердістю за шкалою Брінеля HB2 =390 daH/мм2 (за шкалою Роквелла HRC2 =40,5);
Міжосьова відстань зубчастої передачі аw визначається з умови забезпечення контактної витривалості зубців передачі і розраховується за формулою
аw=
kа
· (uр+1)·
,
де kа - коефіцієнт, який для прямозубої передачі приймається kа =495;
Т1Н - розрахунковий обертовий момент, який приймаємо
Т1Н = T1= 71,91 Н· м;
kHβ - коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження по довжині зубця; при виконанні курсової роботи приймаємо kHβ =1,08;
ψba - коефіцієнт ширини зубчастих коліс, значення якого регламентується стандартом; при виконанні курсової роботи коефіцієнт ψba можна вибирати з таких рекомендованих значень: 0,315; 0,4; 0,5; 0,63. Приймаємо ψba = 0,4;
σHP -допустиме контактне напруження при розрахунку зубчастої передачі.
Для шестірні і зубчастого колеса напруження σHPі визначаються за формулою
σHPі
=
0,9·
·
ZNі,
де σНlimі - границі контактної витривалості для матеріалів шестірні та зубчастого колеса, які визначаємо за формулами:
σНlim1=17·HRC1+200 =17·45+200 = 965 H/мм2;
σНlim2=2·HB2+70 =2·390+70 = 850 H/мм2;
SHminі - мінімальні коефіцієнти запасу міцності, які при відсутності поверхневого зміцнення поверхонь зубців шестірні та зубчастого колеса приймаються рівними
SHmin1= SHmin2=1,1;
ZNі - коефіцієнти довговічності, які, з метою спрощення розрахунків, наближено визначаються за залежностями:
ZN1 = 0,95+0,002·N; ZN2 = 1,0+0,002·N,
де N - номер варіанта завдання на курсову роботу.
ZN1 = 0,96; ZN2 = 1,01.
Тоді допустимі контактні напруження:
для шестірні
σHP1=
0,9·
·
ZN1
=0,9·
·
0,96
= 758
H/мм2;
для зубчастого колеса
σHP2=
0,9·
·
ZN2
=0,9·
·1,01
= 702,4
H/мм2.
За розрахункове значення допустимого контактного напруження приймається менше з цих двох значень, тобто
σHP = min (σHP1; σHP2) = min (758; 702,4) = 702,4 H/мм2.
Міжосьова відстань прямозубої зубчастої передачі
аw=kа·(uр+1)·
=495·(6,3+1)·
=143,35
мм.
За табл. Д1.4 (див. додаток 1) обираємо аw=160 мм.
Модуль m зубчастих коліс визначається в залежності від твердості робочих поверхонь зубців шестірні і колеса [6], [8]. Для вибраних вище матеріалів шестірні і колеса твердість складає:
шестірня - НRС1=45 (НВ1=432 dаН/мм2);
зубчасте колесо - НВ2=390 dаН/мм2.
Для цих значень твердості модуль розраховується за формулою
m =(0,0125…0,025) · аw =(0,0125…0,025) · 112 = 1,4…2,8 мм.
Приймаємо стандартний модуль m = 2 мм (табл. Д1.5, додаток 1).
Кількість зубців шестірні та колеса визначаємо за формулами:
z1
=
= 22.
z2 = z1·uр = 14,61·6,3 = 138.
Приймаємо: z1 = 22; z2 = 138.
Перевіряємо відповідність міжосьової відстані вибраному стандартному значенню (аwст = 160 мм)
aw
=
=160мм.
Перевіряємо відхилення фактичного передаточного числа зубчастої передачі від стандартного (стандартні значення передаточних чисел uст наведені в додатку 1, табл. Д1.4). Фактичне передаточне число
uф
=
= 6,3.
∆u
=
·100%
=
%
=0%,
що допускається, оскільки при uст< 4,5 допустиме відхилення складає ∆u ≤ 2,5%.
Параметри зубчастих коліс і передачі:
ділильні діаметри:
d1 = m·z1 = 2·22 = 44 мм;
d2= m·z2 = 2·138 = 276 мм;
діаметри вершин зубців:
da1 = d1+2·m = 44+2·2 =48 мм;
da2 = d2+2·m = 276+2·2 =280 мм;
діаметри впадин зубців:
df1 = d1 - 2·1,25·m = 44 - 2·1,25·2 = 39 мм;
df2 = d2 - 2·1,25·m = 276 - 2·1,25·2 = 271 мм;
ширина зубчастих вінців колеса та шестірні:
bк (bw) = ψba· aw = 0,4 · 160 = 64 мм ;
bш = bк + 4 = 64 + 4= 68 мм.
