Азональність, секторність.

Земна поверхня поділена на океани (71% ) і суходіл (29%). Різні підтипи повітряних мас – кУП, мУп, кАП, мАП, кТП, мТП.

Течії ускладнюють картину зональності.

Схема континентальності

***

М. М. Іванов (1959 р.) – коефіцієнт континентальності клімату.

(з електр. варіанту практичної роб. № 2

Закономірна зміна компонентів природи і ландшафтів від узбережжя у глибину материків називається секторністю. (У 1921 р. Комаров назвав це явище меридіональною зональністю).

Головний фактор – зволоженість (на відміну від зони справжньої, «зональної»).

Виділяють від 3 до 7 основних секторів.

***

Найкраще виражені в помірному поясі.

У поясі пасатів пустелі простягаються до західних узбережь, тобто «випадає» вологий сектор. На сході – ліси.

Таким чином, у тропічному поясі секторна структура – асиметрична.

У субтропіках секторність має перехідні риси, хоча ближча до тропічного поясу.

В екваторіальних і субекваторіальних поясах секторність виражена слабкіше, але не зникає (Континентальний сектор Східної Африки).

Ще гірше секторність виражена в арктичному поясі.

Між зональністю і секторністю виникають слабкі взаємозалежності і співвідношення, навіть взаємообумовленість.

* Північний льодовитий океан помітно знижує температури на материках, особливо в тундрі, яка ніби повторює узбережжя.

Тундра – це зона. Але, водночас, вона існує завдяки впливу Північного океану – азонального феномену. Саме секторність визначає південну межу тундри (і північну межу тайги, відповідно).

* Північний схід Азії – вологий вітер – пасат/мусон призводить до ліквідації тропічних пустель, і ліси займають території від екватору далеко на північ.

Проте, секторність найчастіше має меридіональний характер (на відміну від зональності, що розвивається широтно)

Зона тайги – ялини+сосни/сосни+кедри/кедри+модрини/модрини.

Лісостеп: ьуки/граби/»чисті» діброви.

Інколи зони не витримують впливу секторності.

* Пустелі помірного поясу – у континентальнихсекторах,

степів немає в Західній Європі тощо.

Різкі зміни у зволоженості можуть призвести до виникнення на одній широті різних «зон» - субтропічні ліси// субтропічний лісостеп, степ, напівпустелі//субтропічні пустелі//субтропічні мусонні ліси.

** Північна Америка – зони «скорочені».

Південна Америка – немає місця для зон через вузькість материка.

Таким чином, на Землі існують системи ландшафтних зон, їх декілька. Під системою зон мається на увазі неперервний ряд ландшафтних зон (зональний спектр), притаманний тому чи іншому долготному сектору суходолу.

Ряди: континентальні, приокеанічні.

У континентальному ряді – пустелі різних поясів, напівпустелі, степи; або аридні зони плюс ліси з континентальним кліматом і ознаками остепніння (світлохвойні модринові ліси Східного Сибіру).

Західний приокеанічний ряд має аридну ділянку в тропічних поясах.

На сході приокеанічний ряд більш зволожений, там переважають ліси.

*** схема…