17

Методика та засоби стандартизованого оцінювання поточної навчальної діяльності.

Методика проведення контрольних заходів (поточний контроль): здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям, а також під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосувати види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів.

Контрольні заходи включають:

1. Опитування студентів і пояснення найбільш складних питань теми (30 хвилин).

2. Відповіді студентів на стандартизовані тестові завдання, що включають 10 тестів (10 хвилин). Кожне тестове завдання має одну вірну відповідь з п’яти запропонованих (формат А).

3. Виконання письмових завдань у кількості п’яти питань (25 хвилин). Завдання представлені у вигляді ланцюгів перетворень біоорганічних сполук, переліку певних біохімічних показників, заповнення таблиць, складання схем, написання рівнянь хімічних реакцій, тощо.

4. Виконання практичних (лабораторних) робіт (30 хвилин).

5. Оформлення протоколу практичного заняття (10 хвилин).

6. В кінці заняття викладач підписує протоколи та оцінює знання та уміння кожного студента за чотирибальною системою (10 хвилин).

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності:

Оцінку “відмінно” одержує студент, який приймав активну участь в обговоренні найбільш складних питань з теми заняття, дав не менше 90% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, без помилок відповів на письмові завдання, виконав практичну роботу та оформив протокол.

Оцінку “добре” одержує студент, який приймав участь в обговоренні найбільш складних питань з теми, дав не менше 75% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові завдання, виконав практичну роботу та оформив протокол.

Оцінку “задовільно” одержує студент, який не приймав участь в обговоренні найбільш складних питань з теми, дав не менше 60% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився значних помилок у відповідях на письмові завдання, виконав практичну роботу та оформив протокол.

Оцінку “незадовільно” одержує студент, який приймав участь в обговоренні питань з теми, дав менше 60% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповіді на них, не виконав практичну роботу та не оформив протокол.

Оцінювання тестового контролю з 10 тестів:

Кількість правильних відповідей	Оцінка
9 – 10	«5»
7 – 8	«4»
5- 6	«3»
Менше 5	«2»

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну діяльність студента виставляють оцінки за 5-ти бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали за кредитно-трансферною, в залежності від кількості тем у модулі таким чином:

Традиційна оцінка	Перерахунок у бали
“5”	13
“4”	12
“3”	10
“2”	0

У відповідності до зазначеного, студент, який отримав оцінку “незадовільно” за практичне заняття, балів не одержує.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює ____ балам.

Мінімальна кількість балів, яку студент повинен набрати для зарахування модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3” на кількість тем у модулі і дорівнює ____ балів.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи:

Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (ІСРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність ( ____ балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. Бали за ІСРС нараховуються при успішному її захисті.

Критерії оцінювання підсумкового модульного контролю:

Оцінку “відмінно” одержує студент, який дав не менше 90% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання з модуля, без помилок відповів на письмові завдання, тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчальний матеріал з модуля; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навиками, без помилок вирішує ситуаційні задачі.

Оцінку “добре” одержує студент, який дав не менше 75% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові завдання, але не повно обґрунтував одержані дані, може вирішувати ситуаційні задачі.

Оцінку “задовільно” одержує студент, який дав не менше 55% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився значних помилок у відповідях на письмові завдання, з помилками вирішує ситуаційні задачі.

Оцінку “незадовільно” одержує студент, який дав менше 55% правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповіді на них, не вирішує ситуаційні задачі.

Перелік питань до письмового модульного контролю № 1

1. Моносахариди: принципи класифікації. Представники.

2. L- і D-стереохімічні ряди та цикло-оксотаутомерія на прикладі глюкози.

3. Реакції взаємодії рибози з метанолом та метиламіном, назвати продукти.

4. Цикло-оксотаутомерія альдопентоз (D-дезоксирибоза) формули Коллі-Толленса та Хеуорса, α- та β-аномери. Мутаротація.

5. Глюкоза: α- та β-аномери (формулами Хеуорса). Явище мутаротації.

6. Будова та таутомерні форми фруктози.

7. Відновлення глюкози та фруктози.

8. Окиснити глюкозу різними за силою окиснювачами в кислому середовищі. Назвати продукти реакцій.

9. Окиснення галактози різними за силою окиснювачами в кислому середовищі. Назвати продукти реакцій.

10. Реакції утворення О- та N-глікозидів з глюкозою. Назвати продукти реакцій.

11. Напишіть рівняння реакцій утворення фосфорних ефірів глюкози та фруктози, їх біологічна роль.

12. Класифікація та будова дисахаридів: мальтоза, лактоза, целобіоза.

13. Дисахариди, класифікація. Будова сахарози. Чому сахароза є невідновлюючим дисахаридом?

14. Рівняння реакції гідролізу сахарози. Інверсія сахарози.

15. Таутомерні форми мальтози. Реакція Толленса («срібного дзеркала») для виявлення альдегідної групи мальтози.

16. Взаємодія лактози з метанолом та метиламіном.

17. Полісахариди. Класифікація.

18. Схема будови крохмалю. Якісна реакція на крохмаль.

19. Схема будови крохмалю, глікогену. Відмінності у будові, біологічна роль.

20. Гідроліз крохмалю. Якісна реакція на крохмаль.

21. Структура та роль в процесах життєдіяльності організму крохмалю, глікогену, клітковини.

22. Реакції дисоціації метанової (мурашиної) та пропандіової (малонової) кислоти (2 стадії).

23. Реакції взаємодії бутанової (масляної) та бутандіової (бурштинової) кислот з натрій гідроксидом. Назвати продукти та тип реакції.

24. Написати реакції взаємодії етанової (оцтової) кислоти з етанолом, фосфор(V) хлоридом (п′ятихлористим фосфором), амоніаком. Назвати продукти реакцій.

25. Написати рівняння реакцій одержання аміду та ангідриду етанової (оцтової) кислоти.

26. Написати реакцію одержання аміду, галогеноангідриду та ангідриду пропіонової кислоти.

27. Реакція естерифікації моно- та дикарбонових кислот (на прикладі етанової (оцтової) та етандіової (щавлевої) кислот). Назвати продукти реакцій.

28. Записати рівняння хлорування етанової (оцтової) кислоти під дією світла. Назвати продукти реакції.

29. Оптична ізомерія на прикладі 2-гідроксипропанової (молочної) кислоти та 2-амінопропанової кислоти (аланіну). Як визначити кількість стереоізомерів оптично активної сполуки?

30. Оптичні ізомери 2,3-дигідроксибутандіової (винної) кислоти.

31. Наведіть структурні формули «кетонових» тіл, вкажіть їх значення.

32.  2-гідроксибензойна (саліцилова) кислота та її похідні як лікарські засоби.

33. Реакції взаємодії  2-гідроксибензойної (саліцилової) кислоти з метиламіном, гідроксибензеном (фенолом), ангідридом етанової (оцтової) кислоти. Назвіть продукти реакцій. Біологічна роль.

34. Класифікація вищих жирних кислот (ВЖК), приклади.

35. Структура молекул нейтральних ліпідів (навести приклад), консистенція.

36. Написати рівняння реакції одержання триолеїну. Перевести цей рідкий жир в твердий, назвати продукт реакції.

37. Написати рівняння реакції одержання рідкого мила з твердого жиру.

38. Написати реакцію гідролізу в кислому середовищі лінолено-олеїно-пальмітину. Назвати одержані продукти.

39. Записати рівняння реакції омилення диолеїнопальмітину в лужному середовищі, назвати продукти реакції.

40. Фосфатидна кислота. Структура та значення.

41. Рівняння реакції утворення фосфатидилетаноламіну (кефаліну) та його роль в організмі.

42. Рівняння реакції утворення фосфатидилхоліну (лецитину) та його роль в організмі.

43. Рівняння реакції утворення фосфатидилсерину та його роль в організмі.

44. Класифікація природних α-амінокислот. L- та D-ізомери 2-амінопропанової кислоти (аланіну). Незамінні α-амінокислоти. Дати визначення та перерахувати їх.

45. Кислі (негативно заряджені) амінокислоти, структурні формули, їх біологіна роль.

46. Кислотно-основні властивості амінокислот на прикладі 2-амінопропанової кислоти (аланіну). Утворення цвіттер-іону. Ізоелектрична точка.

47. Написати реакції декарбоксилювання 2,6-діаміногексанової кислоти (лізину) та 2-амінопентандіової – 1,5 (глутамінової) кислоти. Назвати ферменти та коферменти. Значення одержаних сполук.

48. Написати реакції декарбоксилювання 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) та 2-Аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова кислоти (гістидину). Назвати ферменти та коферменти. Значення одержаних сполук.

49. Реакції дезамінування (4 види) на прикладі 2-аміно-4-метилпентанової кислоти (лейцину). Назвати кінцеві продукти реакцій.

50. Реакція трансамінування на прикладі 2-амінопентандиової (глутамінової) та 2-оксипропанової (піровиноградної) кислот. Ферменти та коферменти реакції.

51. 2-аміно-3-індолілпропіонова кислота (триптофан), його окиснювальне (серотонін) та неокиснювальне (триптамін) декарбоксилювання.

52. Записати будову 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) та схему його перетворень в кишечнику.

53. Шлях перетворення 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) в кишечнику та знешкодження продуктів реакцій (індолу та 3-метиліндолу (скатолу)) в печінці.

54. Поняття про біогенні аміни: реакції одержання 3-(2-аміноетил)-1H-індол-5-олу (серотоніну), 4-(2-аміноетил)-імидазолу (гістаміну), 4 – амінобутанової (ГАМК) та їх біологічне значення.

55. Записати реакцію утворення пептиду ала-вал-глу. Якісні реакції на визначення амінокислот в його складі.

56. Будова трипептиду вал-ала-фен. Якісна реакція на пептидний зв′язок.

57. Написати структуру трипептида ліз-мет-фен. В які кольорові реакції він вступає?

58. Написати трипептид: ала-ліз-глу. Якісні реакції, в які він вступає.

59. Написати структуру трипептиду ала-фен-ліз. Які якісні реакції характерні для нього?

60. Записати структуру трипептиду арг-цис-глу. Назвати якісні реакції, в які він вступає.

61. Реакція утворення глутатіону (γ-глу-цис-глі). Біологічна роль.

62. Реакції Серенсена та Ван-Слайка для кількісного визначення амінокислот.

63. Структурна організація білків. Типи зв′язків, що формують різні рівні структури білків.

64. Фізико-хімічні властивості білків: денатурація. Перелічити фактори, які її викликають.

65. Осадження білків: види та фактори, що їх викликають.

66. Кислотно-основні властивості білків. Ізоелектрична точка. Електрофорез.

67. Функції білків в організмі людини.

68. П′ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом: пірол, тіофен, фуран. Структура та їх біологічна роль.

69. П′ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами азоту. 1,2-діазол (піразол), 1,3-діазол (імідазол), їх похідні та біологічна роль.

70. Піридин та його похідні (вітамін РР, вітамін В₆). Написати структуру, пояснити значення.

71.  1,3-діазин (піримідин) та його гідроксипохідні: таутомерні форми 2,4-діоксипіримідину (урацилу) та 5-метилпіримідин-2,4(1H,3H)-діону (тиміну).

72. Структра  1,3-діазину (піримідину). Таутомерні форми 4-амінопіримідин-2(1H)-ону (цитозину).

73. Гідроксипурини: Будова 6-оксипурину (гіпоксантину), 3,7-дігідрипурин-2,6-діон (ксантину), 2,6,8-тріоксипуріну (сечової кислоти), їх таутомерні форми.

74. Аміно-пурини: структура, таутомерні форми та значення.

75. Будова молекул АМФ, АДФ, АТФ, їх значення. Назвати типи зв′язків в молекулах.

76. Будова 3',5'-ц-АМФ, типи зв′язків у молекулі. Біологічне значення.

77. Будова НАД⁺. Біологічне значення.

78. Написати структуру АМФ, УМФ, об′єднати їх в динуклеотид та вказати типи зв’язків.

79. Написати нуклеотиди дАМФ та дТМФ, об′єднати їх в динуклеотид. Назвати всі типи зв′язків в складі динуклеотид.

80. Схема будови РНК, ДНК, відмінності в структурі. Біологічна роль нуклеїнових кислот.