Статистичне вивчення виробництва продукції м’ясного скотарства

Розділ 2 теоретично розкриває суть категорій «валова продукція», «товарна продукція» галузі скотарства, їх складові та порядок визначення. Вивчається динаміка показника валового виробництва продукції по сукупності, обраній об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 2.1 слід проаналізувати зміну обсягів виробництва середньорічного приросту ВРХ шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

В пп. 2.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

За результатами розрахунків формулюють висновки.

У розділі 3 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва середньорічного приросту ВРХ. У пп. 3.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень виробництва продукції м’ясного скотарства. Для проведення аналітичного групування (у пп. 3.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво середньорічного приросту ВРХ, ц;

- поголів’я тварин, гол.;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

- витрати кормів, ц к. од.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середню продуктивність однієї голови: середньорічний приріст однієї голови відгодівельного стада, ц;

- собівартість 1 ц приросту ВРХ, грн.;

- витрати кормів на 1 голову, ц к. од.;

- витрати праці на 1 голову, люд.-г;

- витрати праці на 1 ц продукції, людино-годин.

Групування слід проводити за рівнем продуктивності тварин: середньорічний приріст ВРХ. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу продуктивності тварин на інші показники галузі м’ясного скотарства.

В якості факторної ознаки для дисперсійного аналізу рекомендується взяти групувальну ознаку з пп. 3.2, результативної – собівартість 1 ц продукції.

Для кореляційно-регресійного аналізу продуктивність тварин, а саме середньорічний приріст, слід взяти як результативну ознаку, а як факторну –витрати кормів на одну голову. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валове виробництво», особливості його визначення щодо конкретного виду продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію виробництві певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант – 17

Статистичне вивчення собівартості зернової продукції

Розділ 2 теоретично розкриває суть категорії «собівартість», її складові та порядок визначення, розкриває динаміку показника собівартість 1 центнера зернової продукції, обраного об’єкту дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 2.1 слід проаналізувати зміну виробничої собівартості центнера зернової продукції шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

В пп. 2.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

За результатами проведеного аналізу зробити висновки.

У розділі 3 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва зернової продукції. У пп. 3.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень собівартості виробництва зернової продукції.

Для проведення аналітичного групування (у пп. 3.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво зерна, ц;

- площа посіву, га;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- собівартість 1 ц зерна, грн.;

- урожайність, ц з 1 га;

- витрати праці на 1 ц продукції, люд.-год;

Групування слід проводити за рівнем собівартості 1 центнера зернової продукції. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу на рівень собівартості зерна інших показників галузі.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості результативної ознаки рекомендується взяти собівартість 1 центнера зернової продукції, факторних - урожайність, витрати праці на центнер продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться коротке резюме про суть категорії «собівартість», особливості її визначення щодо конкретного виду продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію собівартості одиниці певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант – 18