Тема 7. Діагностування технічного стану двигунів. 189

Зміст теми. 190

7.1. Діагностика кривошипно-шатунного механізму. 190

7.2. Діагностика газорозподільного механізму. 191

7.3. Діагностика системи мащення. 197

7.4. Діагностика системи охолоджування. 199

7.1.5. Діагностика системи живлення. 203

7.6. Діагностика двигуна по складу вихлопних газів. 206

7.7. Діагностування двигуна по параметрах картерного олива 210

7.8. Діагностування двигуна по герметичності надпоршневого простору циліндрів двигуна. 210

8.1.1. Класифікація засобів діагностування за вимірюваними параметрами. 241

5 = —100 % або S =~100 %. 246

у = —100 %, 246

8.2. Ефективність діагностування автомобілів. Зміна техніко- економічних показників при впровадженні діагностики. 249

8.2.1. Економічна ефективність від впровадження ЗТД 250

8.3. Перспективи розвитку технічної діагностики. 251

Вступ до дисципліни. Цілі і завдання курсу.

Метою викладання дисципліни є отримання майбутніми фахівцями знань з теоретичних основ технічної діагностики, придбання студентами основ знань з методів, засобів і процесів діагностування автомобілів, агрегатів, систем і механізмів автотранспортних засобів.

Дисципліна складається з одного розділу, який вивчається протягом одного семестру.

Основним завданням курсу є засвоєння методів діагностування автомобілів, знайомство з організацією діагностування, конструкцією діагностичного устаткування і принципами їх роботи.

Студент після викладання дисципліни повинен

знати :

- теоретичні основи технічної діагностики, принципи і методи діагностування автомобілів, питання організації діагностування автомобілів в АТП і СТО, вплив основних несправностей на діагностичні параметри, конструкцію і принципи роботи діагностичного устаткування, організацію метрологічного забезпечення засобів вимірювань, які використовуються в процесі діагностування;

уміти

самостійно вирішувати питання організації діагностування автомобілів в АТП і СТО, практично діагностувати автомобілі, їх агрегати і системи, складати алгоритми діагностування, організовувати на достатньому рівні метрологічне забезпечення засобів вимірювань, які використовуються в процесі діагностування.

Форма організації учбового процесу в 8 семестрі: лекції 16 годин, лабораторні заняття 16 годин, практичні заняття 16 годин, самостійна робота 33 години.

Вивчення дисципліни «Основи технічної діагностики автомобілів» базується на знаннях отриманих в результаті вивчення дисциплін «Технічна експлуатація автомобілів», «Автомобільні двигуни».

гр -Л гр • • • • г* •

Тема 1 Технічна діагностика автомобілів. Завдання технічного діагностування автомобілів. Системи діагностування технічного стану автомобіля.

1. Технічна діагностика автомобілів. Основні поняття і означення.

2. Завдання технічного діагностування автомобілів.

3. Системи діагностування технічного стану автомобілів і їх види.

Зміст теми

1. Технічна діагностика автомобілів. Основні поняття і означення.

1. Технічна діагностика автомобілів

Експлуатація різних автотранспортних транспортних засобів в галузях народного господарства супроводжується високими витратами на підтримку їх працездатного стану в перебігу всього терміну експлуатації. Збереження працездатності транспортних засобів забезпечується виконанням планово- запобіжних робіт по технічному обслуговуванню (ТО) і ремонту, а також позапланових ремонтів, що проводяться для усунення відмов, які виникають в міжпрофілактичні періоди, і несправностей.

Як вже наголошувалося, при планово-запобіжній системі ТО і ремонту автомобіль через певний пробіг (час) в примусовому порядку піддається профілактичним діям у встановленому об'ємі. При цьому, не дивлячись на коректування режимів ТО і ремонту залежно від ряду чинників, індивідуальний підхід до кожного автомобіля відсутній.

Проте необхідність в такому підході є, оскільки навіть при роботі автомобілів в однакових умовах технічний стан кожного з них при одному і тому ж напрацюванні унаслідок цілого ряду причин (індивідуальні особливості автомобіля, якість водіння, ТО і так далі) може істотно відрізнятися. Далеко не для кожного автомобіля необхідні всі операції, передбачені «жорстким» об'ємом того або іншого вигляду ТО. Виконання цих «непотрібних» операцій веде, з одного боку, до неповної реалізації індивідуальних властивостей автомобіля, підвищення витрат на ТО, з іншою, зовсім не сприяє поліпшенню його технічного стану. Навпаки, частіші втручання в роботу з'єднань вузлів та механізмів сприяють підвищеному зношуванню зв'язаних поверхонь, появі пошкоджень з'єднань, порушенню герметичності з'єднань. Значні втрати трудових і матеріальних ресурсів пов'язані також з великим об'ємом ремонтних дій, обумовленим невчасним виявленням відмов.

Якнайповніше використання індивідуальних можливостей автомобіля і забезпечення на цій основі високої ефективності рухомого складу в процесі експлуатації може бути здійснене за рахунок широкого впровадження в технологічний процес ТО і ремонту діагностування технічного стану автомобілів.

Для підвищення ефективності використання транспортного засобу розроблені методи і засоби діагностування, які застосовують як при проведенні технічного обслуговування і ремонтів, так і як самостійний технологічний процес. Діагностування дозволяє підвищити коефіцієнт готовності і вірогідність безвідмовної роботи транспортних засобів, понизити трудомісткість і вартість експлуатації, підвищити ремонтопридатність і контролепридатність транспортних засобів.

Технічна діагностика — це галузь знань, що досліджує технічні стани об'єктів діагностування і прояву технічних станів, розробляє методи їх визначення, а також принципи побудови і організацію використання систем діагностування. Технічне діагностування — процес визначення технічного стану об'єкту діагностування з певною точністю. Воно сприяє: підвищенню надійності автомобілів за рахунок своєчасного призначення дій ТО або ремонту і попередження виникнення відмов і несправностей; підвищенню довговічності агрегатів, вузлів за рахунок скорочення кількості часткових розбирань; зменшенню витрати запасних частин, експлуатаційних матеріалів і трудових витрат на ТО і ремонт за рахунок проведення останніх по потребі на підставі даних діагностування, що проводиться, як правило, планово.

Технічне діагностування застосовується:

• при прогнозуванні технічного стану транспортного засобу на

якийсь період з метою підготовки виробництва до проведення планових технічних обслуговувань і поєднання з ними деяких, тепер уже відомих, поточних ремонтів;

• при визначенні потреби в регулювальних роботах при виконанні

регламентних робіт на постах обслуговування;

• при визначенні режимів робіт по технічному обслуговуванню і

поточному ремонту з метою їх типізації і тим самих якісної підготовки виробництва;

• при комплексному контролі технічного стану після виконання

робіт технічного обслуговування і поточного ремонту.

У зв'язку з цим технічна діагностика повинна бути присутньою на всіх етапах експлуатації і підготовки до експлуатації транспортних засобів.

Невикористання діагностування транспортних засобів при перевірки транспортних засобів приводить до погіршення технічної готовності автомобіля. Постановою Кабінету Міністрів Україні від 9 липня 2008 року № 607 «Про затвердження Порядку надання суб’єктам господарювання повноважень на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду» законодавчо визначено застосування діагностичного обладнання при перевірки технічного стану транспортних засобів. Перевірка технічного стану транспортного засобу - технологічний процес, який передбачає застосування діагностичного обладнання з метою визначення відповідності колісного транспортного засобу, а саме його технічних і екологічних характеристик, вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. Виробниче приміщення, у якому здійснюється перевірка технічного стану, обладнається окремими постами та/або лініями діагностичного устаткування.

Відповідно до статті 12 Закону України « Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів і дотримувати екологічні вимоги при їх експлуатації. Не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам стандартів і правил дорожнього руху. Відповідальність водіїв та посадових осіб за неналежний технічний стан транспортних засобів передбачено статтями 80, 81, 121, 127-1, 128 КУпАП (додаток 1).

ГОСТ 20911-89 «Технічна діагностика. Терміни і означення.» встановлює терміни та означення, що застосовуються у науці і техніці у сфері технічного діагностування і контролю технічного стану об'єктів, у т. ч. транспортних засобів.