Рис. 7.3. Зони прослуховування стукотів в двигуні: 1. Стукіт корінних підшипників 2. Стукіт шатунових підшипників 3. Стукіт поршневих пальців 4. Стукіт зношених поршнів і циліндрів 5. Детонаційні стукоти 6. Стукіт клапанів

Сполучення поршневе кільце — канавка поршня перевіряють на рівні н. м. т. ходу поршня при середній частоті обертання колінчастого валу. Слабкий клацаючий стукіт високого тону, схожий на звук від ударів кілець одне об інше, свідчить про збільшений зазор між кільцями і поршневою канавкою або про злам кілець.

3. Діагностика системи мащення.

Технічний стан елементів системи мащення в значній мірі впливає на довговічність двигуна. Основним показником працездатності системи є тиск оливи в магістралі. У справному двигуні після пуску і прогрівання тиск оливи в магістралі повинен бути не нижче 50 кПа при мінімальній частоті обертання колінчастого валу і 340-450 кПа - при номінальній частоті. Навіть

Стан сполучення поршневий палець — втулка верхньої головки шатуна перевіряють, прослуховуючи верхню частину блоку циліндра при малій частоті обертання колінчастого валу з різким переходом на середню. Різкий металевий стукіт, що нагадує часті удари молотком по ковадлу і що пропадає при відключенні свічок запалення або форсунок, указує на збільшення зазору між поршневим пальцем і втулкою, недостатнє змазування або надмірне велике випередження почала подачі палива.

короткочасна робота з недостатнім тиском оливи в магістралі може викликати серйозні поломки деталей

Контроль за тиском оливи здійснюється по манометру або сигнальній лампочці, яка спалахує у момент пуску двигуна і повинна гаснути при, якщо тиск оливи достатній для нормальної роботи. Слід мати на увазі, що мигання або загоряння контрольної лампочки тиску оливи на режимі холостого ходу прогрітого двигуна не є ознакою несправності системи мащення. Несправності елементів системи мащення.

Несправностей системи мащення небагато, але наслідки від них можуть бути найсерйозніші. Розрізняють наступні несправності системи мащення:

• знос або пошкодження оливної помпи;

• пошкодження прокладки оливної помпи;

• засмічення очисника оливи;

• слабке закріплення очисника оливи;

• несправність датчика тиску оливи;

• заїдання редукційного клапана;

• низький рівень оливи.

Основні причини вказаних несправностей:

• порушення правил експлуатації (використання неякісної оливи порушення періодичності заміни оливи і очисника);

• некваліфіковане виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту системи мащення;

• граничний термін експлуатації елементів системи.

Зовнішніми ознаками несправностей системи мащення є:

• низький тиск оливи;

• підвищена витрата оливи.

Про пониження тиску оливи сигналізує відповідна лампа на панелі приладів автомобіля. При пониженні тиску оливи подальша експлуатація автомобіля заборонена.

Підвищена витрата оливи визначається за допомогою щупа по рівню оливи в двигуні. На ряду автомобілів здійснюється електронний контроль рівня оливи в двигуні (відповідна контрольна лампа на панелі приладів).

Зовнішні ознаки і відповідні ним несправності системи мащення

Ознаки	Несправності
низький тиск оливи	знос або пошкодження оливної помпи; засмічення очисника оливи; несправність датчика тиску оливи заїдання редукційного клапана; низький рівень оливи
підвищена	пошкодження прокладки

витрата оливи оливної помпи;

слабке закріплення очисника оливи;

несправності кривошипно­шатунного механізму;

несправності газорозподільного механізму;

засмічення системи вентиляції картера

У разі раптового падіння тиску оливи необхідно заглушити двигун, зупинити автомобіль, перевірити рівень оливи в картері і надійність контактів в ланцюзі від датчика до покажчика тиску оливи. Після цього слід переконатися в справності датчика і масляного насоса, для чого вивернути датчик з блоку циліндрів і провернути колінчастий вал пусковою рукояткою. Якщо з отвору олива витікає сильним струменем, несправний датчик і його необхідно замінити при першій же нагоді. Двигун в цьому випадку можна експлуатувати. Якщо олива з отвору не витікає, тиск в системі мащення відсутній і двигун експлуатувати не можна. Правильність свідчень манометра і датчика визначається контрольним манометром.

Періодичні контрольні роботи полягають в перевірці рівня оливи в картері двигуна і своєчасній доливці оливи. Рівень повинен бути завжди поблизу верхньої мітки на щупі. При перевірці рівня необхідно звертати увагу і на якість оливи. Його оцінюють за кольором і прозорості при стіканні масла з щупа. Періодичність заміни оливи регламентується положеннями, викладеними в сервісній книжці. (В деяких випадках, наприклад при експлуатації автомобіля на грунтових дорогах, заміну оливи бажано проводити через 7-8 тис. кілометрів пробігу.