2. Організація діагностування легкових автомобілів на сто

Діагностування - складова частина технологічних процесів приймання, технічного обслуговування і ремонту автомобіля. В умовах СТО діагностування використовується для:

• оцінки технічного стану автомобіля і його окремих систем і агрегатів, зокрема стан яких не відповідає вимогам безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, визначення місця і причини дефекту;

• уточнення несправностей і відмов в роботі систем і агрегатів автомобіля, вказаних в замовленні-наряді його власником або виявлених в процесі ТО і ремонту автомобіля;

• видачі інформації про технічний стан автомобіля і його систем і агрегатів для визначення раціонального маршруту руху автомобіля по технологічних зонах СТО, для управління виробництвом ТО і ПР автомобіля;

• підготовки до проведення державного технічного огляду автомобілів;

• контролю якості при виконанні робіт по ТО і ремонту автомобіля.

Діагностування включається в технологічні процеси СТО

У виробничих процесах СТО діагностування підрозділяється на:

• заявочне діагностування - Дз;

• діагностування при прийманні автомобілів на СТО - Дп;

• технологічне діагностування при ТО і ремонті автомобілів, пов'язане з регулюваннями, - Др;

• контрольне діагностування - Дк.

Заявочне діагностування Дз проводиться по заявці власника автомобіля відповідно до заповнених в зоні приймання документів. При заявочному діагностуванні ведуться контрольно - регулювальні роботи; вони проводяться найчастіше на спеціалізованих постах. Відповідно до заявки власника автомобіля діагностування - Дз може бути як часткове (для пошуку дефекту), так і повне (для загальної оцінки технічного стану).

Заявочне діагностування повинне проводитися у присутності власника автомобіля для отримання докладної інформації про стан автомобіля.

Діагностування Дп, що проводиться при прийманні автомобіля на СТО, призначене для визначення технічного стану автомобіля, уточнення об'ємів робіт, необхідних для відновлення його справного технічного стану, видачі інформації для визначення раціонального маршруту руху автомобіля по технічних зонах СТО. При прийманні автомобіля за узгодженням з його власником здійснюється діагностування систем і агрегатів автомобіля, що впливають на безпеку руху.

Після приймання автомобіль прямує в ту або іншу технологічну зону СТО. Проте в процесі діагностування при ТО і ремонті може виникнути необхідність виконання додаткового об'єму робіт, що приводить до переміщення автомобіля у відповідну зону СТО.

Діагностування при технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля Др в основному використовується для проведення контрольно- регулювальних робіт, для уточнення додаткових об'ємів робіт до передбачених талонами сервісної книжки.

У разі відсутності засобів технічного діагностування в технологічних зонах ТО і ремонту відповідні діагностичні роботи Др виконуються на спеціалізованих постах в зонах заявочного діагностування.

Контрольне діагностування Дк проводиться для оцінки якості виконаних на СТО робіт по ТО і ремонту автомобіля.

Пости (лінії) діагностування розміщуються на СТО так, щоб було забезпечено мінімальне число переміщень автомобіля при русі з поста в будь-яку зону СТО.

При розміщенні засобів технічного діагностування (ЗТД) у виробничих зонах СТО керуються технологічними процесами ТО і ремонту автомобілів, наявністю площ, номенклатурою вибраних засобів технічного діагностування, а також перспективою зростання СТО.

Розміщення ЗТД на ділянках і постах діагностування повинно враховувати конструктивні особливості і габарити автомобілів, послідовність проведення діагностичних і контрольно-регулювальних робіт, вимоги безпеки, промсанітарії і гігієни праці.

Послідовність виконання діагностичних операцій вибирається з умов технологічності і оптимальності. Наприклад, перевірка тягово-економічних показників на потужностному стенді повинна передувати перевірці гальмівної системи і балансуванню коліс. Перед перевіркою тягово- економічних показників на автомобілях з регульованим кутом сходження провідних коліс також необхідно перевірити правильність його установки. Проведення регулювання кута замкнутого стану контактів переривника і кута випередження запалення доцільно сумістити з перевіркою тягово- економічних показників автомобіля.

До роботи на ЗТД повинні допускатися особи, що пройшли підготовку по правилах експлуатації ЗТД. Засоби технічного діагностування піддаються обов'язковій періодичній метрологічній перевірці.

Який типаж контрольно-діагностичного устаткування повинен бути?

Вибір оптимального типажу діагностичного устаткування - дуже важливе практичне питання, яке має величезне значення, особливо якщо мова йде про створенні системи управління технічним станом автомобілів, що базується на принципах прогнозування технічного стану автомобіля і його окремих агрегатів і систем. В даний час застосовуються в основному два види станцій діагностики: універсальні і із спеціалізованими окремими постами.

У західних країнах за наявності великого числа дрібних спеціалізованих станцій технічного обслуговування, головним чином легкових автомобілів (наприклад, по двигунах, гальмах, ходовій частині, електроустаткуванні, шинам і так далі), власники цих станцій прагнуть мати спеціалізоване контрольно-діагностичне устаткування, що встановлюється, як правило, безпосередньо на постах технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Численні фірми по виробництву такого спеціалізованого устаткування широко рекламують його на різних міжнародних виставках.

Умовою переходу автомобільного транспорту до гнучкої адаптивної системи управління технічним станом автомобілів з індивідуальною коректованою періодичністю і об'ємами обслуговування, автоматизованому оперативному управлінню технічним станом автомобілів є розвиток інформаційного забезпечення автотранспортних процесів.

Автоматизація контролю технічного стану і роботи автомобілів є ключем до розвитку інформаційного забезпечення на автомобільному транспорті, комп'ютеризованому оперативному прогнозуванню технічного стану і можливих несправностей автомобілів.

Базою автоматизації повинне стати створення локальних інформаційно-обчислювальних комплексів, що включають комп'ютеризовані засоби технічної діагностики і новітні засоби обчислювальної техніки.

Комп'ютеризація є ключовим напрямом сучасного розвитку діагностичної техніки. Разом із стендовими і безстендовими засобами технічної діагностики, об'єктами комп'ютеризації повинні стати засоби поглибленого діагностування, що формуються в спеціалізовані комплекти за технологічним принципом їх застосування на постах обслуговування і ремонту

Перелік діагностичного устаткування необхідного для організації гнучкої адаптивної системи управління технічним станом автомобілів можна розділити на наступні основні групи:

• системи діагностики двигуна;

• системи аналізу відпрацьованих газів;

• системи аналізу гальмівної системи автомобіля;

• прилади для регулювання світла фар;

• системи аналізу тягових характеристик автомобіля;

• додаткове устаткування.