Філософія Епікура

1. Епікур (341 - 270 р. до н.е.) - давньогрецький філософ-матеріаліст. Філософія Епікура ділиться на три великі розділи;

• вчення про природу й космос ("фізика");

• вчення про пізнання ("каноніка");

• вчення про людину і її поведінку ("естетика").

2. Основними положеннями вчення Епікура про природу й космос є наступні:

• нічого не походить із неіснуючого й нічого не стає неіснуючим, тому що немає нічого крім Всесвіту, що могло б увійти в неї й зробити зміни (закон збереження матерії);

• всесвіт вічний і нескінченний;

• всі речовини (вся матерія) складаються з атомів і порожнечі;

• атоми й порожнеча вічні;

• атоми перебувають у постійному русі (по прямій, з відхиленнями, зіштовхуються один з одним);

• "світу чистих ідей" не існує;

• існує безліч матеріальних світів у Всесвіті,

3. "Каноніка" (вчення про пізнання) спирається на наступні основні ідеї;

• навколишній світ пізнаваний;

• основним видом пізнання є почуттєве пізнання;

• неможливо "споглядання розумом" яких-небудь "ідей" або явищ, якщо тому не передували почуттєве пізнання й відчуття;

• відчуття виникають завдяки сприйняттю суб'єктом, що пізнає (людиною) витікань (образів) предметів навколишнього життя.

4. "Естетику" Епікура (вчення про людину і її поведінку) можна звести до таких основних положень:

• своєю появою на світ людина зобов'язана самій собі (батькам);

• людина є результат біологічної еволюції;

• боги, можливо, існують (як моральний ідеал), але вони ніяк не можуть втручатися в життя людей і земних справ;

• доля людини залежить від неї самоїй від обставин, але не від богів;

• душа є особливим видом матерії;

• душа людини смертна, як і тіло;

• людина повинна прагнути до щастя в межах земного життя:

• щастя людини складається із задоволень;

• під задоволенням розуміється відсутність страждань, здоров'я, заняття улюбленою справою (а не чуттєві задоволення);

• нормою життя повинні стати розумне обмеження (бажань потреб), незворушність і безтурботність (атараксія), мудрість.