Звірення карти з місцевістю

Звірити карту з місцевістю - це означає знайти на карті зоб­раження оточуючих місцевих предметів і елементів рельєфу і навпа­ки - розпізнати на місцевості об'єкти, призначені на карті.

При орієнтуванні на полі бою, особливу увагу необхідно звер­тати на розпізнання місцевих предметів і деталей рельєфу, віднос­но яких вказуються бойові задачі підрозділу.

Д

Рис. 7. Визначення точки стояння способом

зворотної засічки

ля того, щоб знайти на карті зображення об'єкту, який спостерігається, необхідно одним з проведених способів визначити відстань до об'єкта, потім визначити напрямок на об'єкт (азимут, або кут між відомим напрямком і об'єктом): після цього, провести на карті одержаний напрямок від точки свого стояння і, відклавши у масшта­бі карти одержану відстань, знайти у цьому районі зображення об’єкту.

Для вирішення зворотної задачі, тобто, для того, щоб роз­пізнати на місцевості об'єкт, необхідно:

- зорієнтувати карту;

- знайти точку свого місцеположення;

- визначити по карті відстань до об'єкту;

- визначити дирекційний кут і магнітний азимут об'єкта і, використовуючи ці дані, вирішити задачу.

При звіренні карти з місцевістю, необхідно не тільки розпіз­нати місцеві предмети, які спостерігаються, але й старанно розібратися у будуванні рельєфу, щоб використовувати його характерні форми і деталі у якості орієнтирів. Для цього необхідно, спочатку на міс­цевості установити напрямок його загального зниження, виявити ко­мандні висоти і знайти лінії водорозділів, а також визначити взаємне положення найбільш характерних елементів рельєфу.

Після цього звернутися до карти і розпізнати на ній форми і деталі рельєфу, які спостерігаються на місцевості.

Висоти точок.

Для визначення положення точки на фізичній поверхні Землі крім широти і довготи необхідно знати третю координату - висоту.

Висотою точок називається відстань по вертикальній лінії між земною поверхнею і рівневою поверхнею, прийнятою за вихідну.

Різниця відміток двох точок називається перевищенням і визначається по формулі:

H = Н_В – Н_А,

де - Н_В - висота точки В;

Н_А - висота точки А.

Геодезичні роботи з визначення висот точок називаються нівелюванням.

Розрізняють наступні види нівелювання: геометричне, тригонометричне і барометричне.

При геометричному нівелюванні перевищення однієї точки над іншою визначається за допомогою нівеліра і двох нівелірних рейок, установлених вертикально в цих точках. При тригонометричному нівелюванні перевищення однієї точки над іншою обчислюють по обмірюваному куті нахилу лінії візування з однієї точки на іншу і горизонтальній відстані між точками. При барометричному нівелюванні висоти пунктів визначаються по зміні тиску повітря зі зміною висоти точок.

2.3. Визначення бази (паралаксу) по плоскостним координатам і висоти, перелічення їх в систему координат комплексу для введення в обчислювальні прилади автоматизованих систем упавлення, радіолокаціонних станцій.

Відомо,що для перерахунку даних про повітряну обстановку до точки стояння кожного конкретного пункту управління необхідно враховувати параллаксы цих пунктів щодо умовного точки. Початкове значення складових паралакса будь-якого пункту управління определяеться за формулами: Хп = Хпу - Хут ; Уп = Упу - Уут , де Хпу,Упу,Хут,Уут - повні топографічні координати пункту управління і умовної точки.Из цього виразу видно,що завдяки тому,що умовна точка зміщена на південний захід щодо ПУ,значення складових паралакса завжди позитивні.

Заключення

Автоматизовані системи керування військовий ППО безупинно удосконалюються, зростає складність їхнього математичного забезпечення. У комплекси програм включаються нові компоненти, що відповідають новим функціям .'АСУ і можливостям бортових ЕОМ. Кожна система керування має зграй неповторний набір програм, свою операційну систему і відрізняється від інших АСУ особливостями організації роботи програмних: і технічних засобів.

Розглянуті в лекції, методи автоматизованої обробки інформації дають досить повне представлення про задачі, розв'язуваних ЕОМ. Цього однак, недостатньо для упевненої роботи на якомусь конкретному зразку АСУ. Вивчення теоретичних основ обробки інформації повинна бути доповнена вивченням математичного забезпечення хоча б декількох автоматизованих систем керування

Об'єктивної опеньку можливостей АСУ в чималому ступені сприяє дослідження якості реалізованих у них алгоритмів обробки інформації. Методи дослідження алгоритмів розвиваються в міру появи нових задач обробки даних.

Розробив викладач кафедри № 803 М.М.Кукушкін

Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри № 803

Протокол № 12 від 28.07.2014р.