Розділ 11. Міжнародна економічна політика держави

§ 11.1. Передумови, шляхи та особливості інтеграції України у світове господарство.

§ 11.2. Зовнішньоекономічна політика України: принципи та пріоритети.

§ 11.3. Формування системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

§ 11.1. Передумови, шляхи та особливості інтеграції України у світове господарство.

Економічна політика – система заходів, спрямована на розв’язання господарських проблем з метою забезпечення збалансованого розвитку суспільного виробництва і гідного життя народу.

Організаційна економічна політика виступає у 2-х основних формах – юридичних законах і економічних програмах.

Економічна політика має такі цілі:

1. глобальні – виражають найважливіші завдання суспільства, характеризують економічний і суспільний лад, що спрямований на забезпечення повного рівня життя (добробут, безпека, свобода, справедливість);

2. основні – на їх базі розв’язується комплекс проблем. Це основа розв’язання глобальних проблем (на 5-10 рр.);

Оперативні – поліпшення 1 сторони економ. процесу і вимагають негайного реагування (підвищити пенсії, заробітної плати).

Особливість положення переважної більшості країн колишнього СРСР полягає у тому (і це дуже часто не враховувалося на Заході) ,що вони утворились як уламки колись відносно цілісної економічної та політичної системи. Тривалий період ці країни були ізольовані від світогосподарських глобальних процесів і приреченні на замкненість і самодостатність.

У зв’язку з цим потрібен певний час і відповідні зусилля для національно-державної ідентифікації і створення ряду передумов, без яких практично неможливе ефективне включення їх у глобальні економічні процеси і структури.

Передумови входження України у світогосподарську систему:

1. Системна ринкова трансформація:

- перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки, від ізоляції до відкритості, до соціально-ліберальної моделі суспільства, до постіндустріального суспільства. Ринкова трансформація в Україні здійснюється в таких випадках:

- лібералізація економіки вільне ціноутворення, прояв ринкових сил попиту і пропозиції («шокова терапія»);

- приватизація власності в Україні первинні форми приватизації замішані на корупції, криміналі;

- створення ринкової інфраструктури – ринок цінних паперів, грошовий, валютний, кредитний ринки.

2. Реструктуризація економіки:

- зміна її структури: за часів СРСР – 70% виробництво засобів виробництва, 30% послуги. У всьому світі навпаки. Промисловість України здебільшого сировинно-, енерго-, ресурсопоглинаюча. Це можна змінити за рахунок активної інвестиційної діяльності, а тут не обійтись без іноземного капіталу.

3. Відкритість економіки:

- свідчить про можливість включення у торговельно-економічні, фінансово-інвестиційні, виробничо-технічні інтеграційні процеси.

Перешкоди входження України до СГ:

1. Не визначені чітко напрямки і механізми структурної перебудови економіки; не втілюється інноваційна політика.

2. Невирішені питання безпеки у сфері ЗЕД і в цілому економічної безпеки:

- надмірна відкритість економіки – не конкурентоспроможність національного виробника;

- залежність від іноземних кредитів, якщо вона надмірна – небезпека сировинного придатку.

3. Суперечності регіонального характеру, взаємовідносини з іншими країнами (особливо Росія).

4. З великими складностями проходять переговори з міжнародними фінансовими організаціями як гарантами входження України до СГ.

5. Роздержавлення і приватизація отримали форму прихватизації, пограбування народу.

6. Економіка базується на екстенсивному затратному типі розвитку.